про повернення позовної заяви
28 січня 2022 року м. Кропивницький справа № 340/9468/21
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Жук Р.В., розглянувши матеріали адміністративної справи
за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )
до Департаменту соціальної політики Кропивницької міської ради (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 41/26, код ЄДРПОУ - 43947572)
провизнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціальної політики Кропивницької міської ради щодо нарахування та виплати позивачу ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати Департамент соціальної політики Кропивницької міської ради нарахувати та виплатити позивачу ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Ухвалою суду від 29.11.2021 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу п'ятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути виявлені недоліки шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду, у якій вказати підстави для поновлення строку, додати докази поважності причин його пропуску.
Копію ухвали від 29.11.2021 року направлено на адресу, зазначену в адміністративному позові та у паспорті громадянина України.
24.12.2021 року на адресу суду повернувся конверт з відміткою відділення поштового зв'язку "адресат відсутній за вказаною адресою".
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху від 29.11.2021 року повторно направлено на адресу зазначену у позові та у паспорті громадянина України.
11.01.2022 року на адресу суду повернувся конверт з відміткою відділення поштового зв'язку "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до ст.131 КАС України, учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Після подання позову до суду позивачем не повідомлено про зміну місця проживання (перебування, знаходження), отже, ухвала про залишення позовної заяви без руху вважається врученою йому належним чином.
Станом на 28 січня 2022 року вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху не виконано, недоліки позовної заяви не усунуто.
Суд вважає за необхідне зазначити, що положеннями частини першої статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).
Таким чином, за змістом наведеної вище процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Частиною третьою статті 122 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Позивач оскаржує бездіяльність Департаменту соціальної захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у повному обсязі.
При цьому, суд наголошує, що строки для звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження бездіяльності, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Про виплату грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі меншому, ніж належить до виплати позивач дізнався з дня отримання ним такої допомоги у 2020 року.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини у справах “Стаббігс на інші проти Великобританії”, “Девеер проти Бельгії”.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковим для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (справа “Перез де Рада Каванілес протии Іспанії”). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішенні по справі “Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії” Європейський суд з прав людини наголосив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватись при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової впевненості. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.
Відповідно до частини 1 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відтак, перебіг шестимісячного строку для звернення до суду з даною позовною заявою розпочався з дня, коли позивач дізнався про порушення своїх прав. Зокрема, за виплату разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році мав дізнатись з дня отримання такої щорічної одноразової грошової допомоги до 05 травня у 2020 році в меншому розмірі, ніж очікував.
Разом з тим, статтею 17-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Відтак, 30 вересня відповідного року - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата разової грошової допомоги до 5 травня за відповідний рік. Саме до цієї дати позивач міг очікувати на отримання більшої суми цієї разової грошової допомоги, ніж була йому попередньо нарахована. Отже, перебіг шестимісячного строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня 2020 року.
Вказана правова позиція відповідає правовій позиції викладеній у постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі №473/2190/17.
Враховуючи, що перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня 2020 року, а позивач із зазначеним позовом звернувся 09.10.2021 року, тобто з пропуском встановленого строку звернення до суду.
Суд зауважує про те, що ухвалою суду від 29.11.2021 року позов залишений без руху та запропоновано позивачу подати заяву про поновлення строку звернення до суду, проте позивач не подав відповідної заяви та не навів поважних підстав, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду.
З матеріалів справи вбачається, що позивач у 2020 року отримав грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі меншому, ніж очікував, натомість звернувся за захистом свого порушеного права з пропуском шестимісячного строку з кінцевої дати, законодавчо визначеної, для виплати грошової допомоги.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.10.2018, № 800/304/17 зазначено, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, строк звернення до суду обраховується саме з дня коли особа дізналась або повинна була дізнатись про своє порушене право, в даному спорі позивач дізнався про своє порушене право саме з моменту отримання грошової компенсації в розмірі меншому, ніж визначений в законі, та по закінченню шестимісячного строку, з кінцевої дати виплати грошової допомоги до 5 травня.
Позивач не навів жодних підстав (хвороба, довготривале відрядження тощо), які б свідчили про неможливість протягом встановленого строку звернутись до суду.
Зазначена позиція відповідає правовим висновкам, викладеним у постанові об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 30.04.2021 року №520/15510/19 в якій суд зазначив, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно - правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносити стають стабільними.
Отже, саме на дотриманні принципу юридичної визначеності неодноразово наголошує і Європейський Суд з прав людини.
Тому, враховуючи те, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду з позовними вимогами в частині разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік та будь-яких інших обґрунтувань обставин та належних доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом позивачем не наведено та не доведено, суд дійшов висновку про відсутність поважних причин для поновлення строку звернення до суду з даним позовом та про наявність підстав для повернення позовної заяви відповідно до вимог частини другої статті 123 КАС України.
При цьому, суд зауважує, що позивач не позбавлений права повторного звернення до суду із даним позовом при наявності поважних підстав пропуску строку.
Відповідно до п.п.1, 9 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; у випадках передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Отже, за сукупністю наведених обставин, враховуючи, що позовна заява подана після закінчення строків, установлених законом, а тому остання підлягає поверненню позивачеві.
Керуючись ст.ст.123, 169, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Кропивницької міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.
Копію ухвали про повернення позовної заяви невідкладно надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду у строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
Кіровоградського окружного
адміністративного суду Р.В. Жук