20 січня 2022 року м. Ужгород№ 260/6725/21
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої - судді Маєцької Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення Мукачівської районної державної адміністрації (Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Миру, буд. 18) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради, в якій просить: 1) Визнати неправомірними дії Управління соціального захисту населення Мукачівьскої районної державної адміністрації Закарпатської області, які полягають у виплаті неналежного розміру щорічної разової грошової допомоги ОСОБА_1 до 05 травня за 2021 рік; 2) Зобов'язати Управління соціального захисту населення Мукачівської райдержадміністрації провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, як учаснику бойових дій, інваліду III групи у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком, виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про Державний бюджет на 2021 рік» з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він є інвалідом війни ІІІ групи, що дає йому право на пільги передбачені законодавством України. 06 травня 2021 року позивач звернувся із заявою до відповідача, в якій просив перерахувати та виплатити йому недоплачену частину щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік як інваліду війни ІІІ групи, в розмірі семи мінімальних пенсій за віком, відповідно до ч. 4 ст. 13
Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням висновків Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 та здійснити виплату суми недоплаченої частини разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік. Однак, відповідач листом від 15 травня 2021 року відмовив позивачу.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав. Судом вжито достатніх заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та надано достатній строк для подання відзиву на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом війни ІІІ групи, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 27 травня 2020 року.
У 2021 році позивачу як учаснику бойових дій нараховано та виплачено щорічну разову грошову допомогу до 05 травня 2021 року як інваліду війни ІІІ групи в сумі 3391,00 грн.
Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року № 3551-XII (далі - Закон №3551-XII). Цей Закон визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Пільги особам з інвалідністю внаслідок війни встановлені статтею 13 вказаного Закону № 3551-XII.
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону № 3551-XII (в редакції Закону України від 25.12.1998 року № 367-XIV "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Як визначено статтею 17 цього Закону, фінансування витрат, пов'язаних з введенням його в дію, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.
Підпунктом "б" п.п. 2 п. 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України від 28.12.2007 року №107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (набрав чинності 01 січня 2008 року) частину 5 ст. 13 Закону № 3551-XII викладено у новій редакції, за змістом якої щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Однак, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 у справі №1-28/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Надалі Законом України від 28.12.2014 року № 79-VІІІ "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" (набрав чинності 01 січня 2015 року) розділ VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з ч. 1 ст. 17-1 Закону № 3551-XII щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
З метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", Кабінетом Міністрів України кожного бюджетного року приймалися відповідні постанови.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2021 року № 325 "Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі - Постанова №325) встановлено, що разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році виплачується в таких розмірах:
- особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 4421 гривня; II групи - 3906 гривень; III групи - 3391 гривня.
Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року № 3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Конституційний Суд України у цьому рішенні вказав, що Бюджетним кодексом України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України. Встановлення пунктом 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України.
Частиною 2 ст. 152 Конституції України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідно до резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 року №3-р/2020 окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Отже, з 27.02.2020 року норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII, не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. У даному випадку застосуванню підлягають положення статті 13 Закону №3551-XII в редакції Закону №367-XIV "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", частиною п'ятою якої встановлено виплату разової грошової допомоги до 5 травня інвалідам війни ІІІ групи у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2021 року - 1769 гривень.
За таких обставин, з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 року №3-р/2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня інвалідам війни ІІІ групи у 2021 році становить 12383,00 гривень. Сума недоотриманих позивачем коштів становить 8992,00 гривень. Виплата позивачу разової грошової допомоги у сумі 3391,00 гривень не відповідає статті 13 Закону №3551-ХІІ та свідчить про порушення його прав на отримання такої допомоги у належному розмірі.
Враховуючи вищенаведене позовні вимоги необхідно задовольнити, визнавши протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи за 2021 рік відповідно до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі семи мінімальних заробітних плат та зобов'язавши відповідача перерахувати і виплатити позивачу разову грошову допомогу до 5 травня 2021 року як особі з інвалідністю IIІ групи у розмірі семи мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням раніше виплаченої суми.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає заявлені позивачем позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на вищевказане, враховуючи обставини встановлені судом, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Зважаючи на те, що позивача від сплати судового збору звільнено, підстави для вирішення питання щодо відшкодування судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Управління соціального захисту населення Мукачівської районної державної адміністрації (Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Миру, буд. 18, код ЄДРПОУ 03192891) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Мукачівської районної державної адміністрації щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як особі з інвалідністю внаслідок війни IІІ групи за 2021 рік у розмірі меншому, ніж передбачено статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
3. Зобов'язати Управління соціального захисту населення Мукачівської районної державної адміністрації перерахувати і виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як особі з інвалідністю внаслідок війни IIІ групи за 2021 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням раніше виплаченої суми.
4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяН.Д. Маєцька