20 січня 2022 року м. Ужгород№ 260/5977/21
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої - судді Маєцької Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Ш. Петефі, буд. 24) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради, в якій просить: 1) Визнати протиправними (неправомірними) дії Департаменту праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради щодо невиплати щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік ОСОБА_1 ; 2) Зобов'язати Департаменту праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради нарахувати та виплатити щорічну допомогу до 5 травня за 2021 рік, виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, а саме 8845, 00 грн. на картковий рахунок ОСОБА_1 за наступними реквізитами: AT КБ «ПРИВАТБАНК» картковий рахунок: НОМЕР_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що є учасником бойових дій та має право на пільги встановлені законодавством України. Вказує на те, що ним отримано одноразову допомогу до 05 травня як учасником бойових дій у меншому розмірі, ніж це передбачено чинним законодавством. Вважає, що відповідач повинен був перерахувати виплату щорічної разової грошової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком на підставі рішення Конституційного суду України від 27.02.2020 року № 3-р/2020, у зв'язку з чим, звернувся до суду з позовом.
Представник відповідача відзив на позовну заяву не подав. Судом вжито достатніх заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та надано достатній строк для подання відзиву на позовну заяву, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач є учасником бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_2 , яке надає право на пільги установлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, видане 15 жовтня 2015 року та є безтерміновим і дійсним на всій території України.
У 2021 році позивачу як учаснику бойових дій нараховано та виплачено щорічну разову грошову допомогу до 05 травня 2021 року в сумі 1491,00 грн., що підтверджується листом Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради від 12 січня 2022 року № 34.08-05.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон № 3551-XII).
01 січня 1999 року набрав чинності Закон № 367-ХІV, яким статтю 12 Закону № 3551-XII доповнено частиною в такій редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком".
Підпунктом "б" підпункту 1 пункту 20 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 107-VI) текст вказаної вище частини статті 12 Закону № 3551-XII викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом "б" підпункту 1 пункту 20 розділу ІІ Закону № 107-VI, визнані неконституційними.
Протягом 2012-2014 років на підставі законів України про Державний бюджет України на відповідні роки норми і положення статті 12 Закону № 3551-XII застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" БК України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Конституційний Суд України рішенням від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" БК України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
При цьому Конституційний Суд України у пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного Рішення, посилаючись на положення свого Рішення від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, дійшов висновку про те, що БК України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.
Таким чином, на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 відновлено дію частини п'ятої статті 12 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Водночас, Кабінет Міністрів України у постанові від 8 квітня 2021 р. №325 установив, що у 2021 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом № 3551-XII, проводиться учасникам бойових дій у розмірі 1491 гривня.
Отже, на час виплати позивачу у 2021 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон № 3551-XII і Постанова №325.
Виходячи із визначених у частині четвертій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2021 році слід застосовувати не Постанову №325, а Закон № 3551-XII, який має вищу юридичну силу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році повинна виплачуватися учасникам бойових дій у розмірі, встановленому статтею 12 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV.
Вказана позиція узгоджується із висновками щодо застосування норм права, викладених у рішенні Верховного Суду від 29.09.2020 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у зразковій справі № 440/2722/20.
При цьому, суд зазначає, що мінімальний розмір пенсії за віком слід визначати із урахуванням статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-ІV та Закону України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік.
У 2021 році мінімальний розмір пенсії за віком становить 1769,00 грн. (розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність встановлений Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік").
Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2021 році становить 8845 грн. (1769 грн. х 5).
Судом встановлено та не заперечується учасниками справи, що відповідачем позивачеві було нараховано та виплачено щорічну одноразову грошову допомогу до 05 травня 2021 року як учаснику бойових дій у розмірі 1491 грн.
Оскільки разову грошову допомогу позивачу виплачено у розмірі, меншому ніж передбачено статтею 12 частиною 5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", суд доходить висновку про порушення прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі.
Отже, з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня учаснику бойових дій у 2021 році становить 8845,00 грн. (1769,00 грн. х 5). Сума недоотриманих позивачем коштів становить 7354,00 грн. Виплата позивачу в 2021 році разової грошової допомоги у сумі 1491,00 грн. не відповідає статті 12 Закону № 3551-ХІІ та свідчить про порушення його прав на отримання такої допомоги у належному розмірі.
Зважаючи на встановлені у справі фактичні обставини, наведені норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі меншому, ніж передбачено частиною п'ятою статті 12 Закону № 3551-ХІІ та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити недоплачену грошову допомогу, з урахуванням фактично виплачених сум.
Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на вищевказане, враховуючи обставини встановлені судом, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Зважаючи на те, що позивача від сплати судового збору звільнено, підстави для вирішення питання щодо відшкодування судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Ш.Петефі, буд. 24, код ЄДРПОУ 03192997) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, як учаснику бойових дій у розмірі, меншому, ніж передбачено частиною п'ятою статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
3. Зобов'язати Департамент соціальної політики Ужгородської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2021 рік, як учаснику бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплачених коштів.
4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяН.Д. Маєцька