Справа № 2-315/2010 р.
8 липня 2010 року м. Носівка
Суддя Носівського районного суду Чернігівської області Дикий В.М., розглянувши заяву про забезпечення позову у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,
6 липня 2010 року до Носівського районного суду Чернігівської області надійшла позовна заява публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про стягнення з ОСОБА_1 боргу за кредитним договором.
Ухвалою судді від 8 липня 2010 року відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання.
Крім позовної заяви та доданих документів, публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» надіслало до суду заяву про забезпечення позову шляхом обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України. Вирішуючи цю заяву, суд виходить з наступного.
Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» обґрунтовувало вимогу про забезпечення позову тією обставиною, що відповідач зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, і є можливість залишення ним території України.
Відповідно до положень частин 1, 3 ст. 151 ЦПК України, за заявою осіб, які беруть участь у справі, суд на будь-якій стадії розгляду справи може вжити заходів забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Отже, забезпечення позову пов'язується з наявністю загрози невиконання можливого рішення суду. Дана правова позиція знайшла своє закріплення і в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», де зазначено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Не виконання стороною договірних зобов'язань не може бути підставою, щоб вважати, що є реальна загроза невиконання можливого рішення суду.
Тому, вивчивши заяву про забезпечення позову, приходжу до висновку, що в ній відсутні відомості та докази існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Крім того, відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Закон України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері. Зазначеним Законом не передбачено за ухвалою суду в порядку забезпечення позову тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.
Тому визнаю заяву публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про забезпечення позову не обґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 153 ЦПК України,
Відмовити публічному акціонерному товариству «Універсал Банк» у задоволенні заяви про забезпечення позову у цивільній справі за його позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.М. Дикий