Справа № 2-273/2010 р.
іменем України
25 червня 2010 року м. Носівка
Носівський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Дикого В.М.,
за участі секретаря с/з Герасимчук Н.Ю.,
позивача ОСОБА_2,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в приміщенні Носівського районного суду Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Носівської міської ради, треті особи - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно,
ОСОБА_2 подала до Носівського районного суду Чернігівської області позовну заяву про визнання права власності на житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_1 Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її чоловік ОСОБА_5, який володів земельною ділянкою площею 0,2873 га. Право власності на вказану земельну ділянку в рівних долях в порядку спадкування оформили ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4. На успадкованій ОСОБА_2 земельній ділянці розташований спірний будинок. Оскільки ОСОБА_5 за життя не зареєстрував майнові права на будинок, то позивач не може оформити право власності на це майно в порядку спадкування через нотаріальну контору. Тому ОСОБА_2 просила визнати за нею право власності на будинок судовим рішенням.
В судовому засіданні позивач підтримала позов та дала пояснення, які викладені у позовній заяві.
Представник Носівської міської ради в судове засідання по невідомій причині не з'явився. Голова міської ради направив до суду заяву (а.с. 57), в якій вказав, що визнає позов і просить розглядати справу у відсутності представника відповідача.
Третя особа на стороні відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позову.
Третя особа на стороні відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позову.
Вислухавши пояснення позивача та третіх осіб, дослідивши письмові докази, які містяться в справі, суд приходить до наступного.
Відповідно до положень абзацу 6 пункту 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», за змістом частини четвертої статті 174 ЦПК у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.
Відповідно до положень абзацу 3 пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Відповідач без застережень визнав позов в повному обсязі, а треті особи без застережень висловили згоду на задоволення позову. Оцінивши представлені докази, суд приходить до висновку, що визнання позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому суд приймає визнання відповідачем позову та задовольняє позов.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 174, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на житловий будинок з надвірними будівлями вартістю 237223 гривні, який розташований в АДРЕСА_1
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.М. Дикий