Іменем України
м. Носівка 02 липня 2010 р.
Носівський районний суд Чернігівської області у складі :
головуючого - судді Киреєва О.В.,
з участю секретаря Драбиноги С.М.,
з участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
з участю відповідача ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним,
встановив:
ОСОБА_6 звернувся до суду з зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер його рідний брат ОСОБА_7, після смерті якого залишилось спадкове майно: будинок АДРЕСА_1 Він (позивач) не був присутній на похоронах брата, через похилий вік і стан здоров'я. Пізніше довідався, що брат залишив заповіт, яким заповів своє майно ОСОБА_4. На протязі всього життя він (позивач) з братом підтримували дружні стосунки, надавав матеріальну допомогу брату, листувалися. Кошти брату він передавав через свою дружину ОСОБА_1 та її сестру. Брат ніде не працював, тому він (позивач) постійно матеріально допомагав йому. Складений заповіт на користь ОСОБА_4 не відповідає волевиявленню брата. На брата чинився психічний тиск зі сторони матері спадкоємця ОСОБА_5, яка у терміновому порядку 15 травня 2007 року у вечірній час займалася організацією складання заповіту.
ОСОБА_6 просив визнати недійсним заповіт, яким складений ОСОБА_7 на ім'я ОСОБА_4 та посвідчений 15 травня 2007 року секретарем виконавчого комітету Хотинівської сільської ради Носівського району Чернігівської області.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримала, пояснила, що ОСОБА_7 не був одружений, не мав дітей. За життя говорив, що будинок в с. Хотинівка залишиться ОСОБА_2 (дочці позивача). Позивач матеріально допомагав покійному брату, передавав гроші. ОСОБА_7 перед смертю тяжко хворів, не свідомо склав такий заповіт.
Відповідач та його представник позов визнали, про що подали до суду письмові заяви.
В судовому засіданні представник відповідача пояснила, що 15 травня 2007 року (коли сусіди та родичі садили у ОСОБА_7 на городі картоплю) вона, в обідню пору, приходила до ОСОБА_7, говорила з ним з приводу оформлення заповіту. Після цього їздила до сільської ради, просила, щоб приїхала секретар та склала заповіт.
Вислухавши пояснення представників позивача, відповідача та його представника, допитавши свідків, вивчивши і дослідивши письмові докази, суд вважає необхідним позов задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1257 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
ОСОБА_6 являється заінтересованою особою по даній справі, оскільки він, як спадкоємець по закону, отримав би спадщину після смерті брата ОСОБА_7.
В судовому засіданні встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі, що підтверджується показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10
В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 дала показання про те, що з народження знала покійного ОСОБА_7 та знає його брата ОСОБА_10. ОСОБА_6 допомагав брату грошима, бо ОСОБА_7 не працював, пенсії не отримував. В травні 2007 року сусіди посадили свої городи, а 15 травня 2007 року садили картоплю на городі покійного. В той день ОСОБА_7 не виходив з будинку, не цікавився тим, що відбувалося в нього на городі. Принесену сусідами їжу не вживав. Зранку в розмові він говорив не по темі, казав, що квіти біля хати буде садити сам. Після того, як город був посаджений, то вона (свідок) зайшла в будинок до ОСОБА_7. Бачила, що він лежав, очі в нього були помутнілі, скляні. На її звернення до нього він не реагував, нічого не говорив. В обідню пору в господарство ОСОБА_7 приходила ОСОБА_5, яка цікавилася кому ОСОБА_7 відписав будинок. Після цього заходила в будинок, була там близько пів години, а потім пішла. Роботу на городі закінчили близько 17 -18 години, розійшлися по домівкам порати худобу. В той час як вони були в господарстві ОСОБА_7, туди не приходили працівники сільської ради. За життя покійний постійно говорив, що будинок заповість дочці брата ОСОБА_2. З ОСОБА_11 вони перебували у неприязних стосунках, через те, що ОСОБА_11 негативно характеризував свого дядька ОСОБА_7. ОСОБА_11 та ОСОБА_4 не надавали будь-якої допомоги покійному.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 дав показання про те, що за життя ОСОБА_7 говорив, що будинок відпише дочці брата ОСОБА_6. Від дружини довідався, що ОСОБА_7 перебуває в поганому стані, не розуміє, що відбувається. ОСОБА_7 був у неприязних відносинах з ОСОБА_11, батьком ОСОБА_12, на ім'я якого був зроблений заповіт. По селу говорили, що 15 травня 2007 року у вечірній час з ініціативи ОСОБА_5 був складений той заповіт.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 дав показання про те, що 15 травня 2007 року він та інші мешканці села садили город ОСОБА_7. У вечірній час він зайшов у будинок до ОСОБА_7, звертався до нього, але останній мовчав, лише повернув до нього голову. Він (свідок) намагався поговорити з ним, але ОСОБА_7 його навіть не впізнав.
Показання свідків суд визнає належним і допустимим доказом, оскільки вони добуті відповідно до чинного законодавства, узгоджується з іншими доказами, підтверджують обставини, на які посилався позивач.
За встановлених обставин заповіт ОСОБА_7 на ім'я ОСОБА_4, який посвідчений 15 травня 2007 року секретарем виконавчого комітету Хотинівської сільської ради Носівського району Чернігівської області необхідно визнати недійсним.
Керуючись ст.ст. 213, 215, ЦПК України, ст. 1257 ЦК України, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_6 задовольнити.
Визнати недійсним заповіт ОСОБА_7 від 15 травня 2007 року, посвідчений секретарем виконавчого комітету Хотинівської сільської ради Носівського району Чернігівської області, зареєстрований в реєстрі за № 40.
На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення, а апеляційна скарга - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.В.Киреєв