Справа № 22ц-627/2006 р Головуючий по першій інстанції
Категорія: із житлових спорів Пироженко С.А.
Доповідач в апеляційній інстанції Качан О.В.
іменем України
26 березня 2007 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Ювшина В.І.
суддів Качана О.В., Корнієнко Н.В.
при секретарі Ковтун Л.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 січня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання втратившим право користуватися жилим приміщенням, зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про вселення, усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням,
встановила:
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 22.01.2007 року задоволено повністю позов ОСОБА_2. до ОСОБА_1. та визнано його втратившим право користуватися жилим приміщенням в квартирі № АДРЕСА_1 в м. Черкаси. В зустрічному позові ОСОБА_1. до ОСОБА_2. про вселення та усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням вимовлено. ОСОБА_1. не погодився з рішенням та оскаржив його в повному об'ємі, просить скасувати та ухвалити нове яким задовольнити його позов про вселення, а позов ОСОБА_2. до нього відхилити. На підставу своїх вимог вказує на неправильне застосування судом вимог матеріального права, необ'єктивне дослідження обставин справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Вважає, що він є співвласником квартири, яка куплена позивачкою в період проживання в шлюбі з ним, тому має право на користування житлом, а норми матеріального права застосовані судом, не розповсюджуються на виниклі правовідносини.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1. та його представник
повністю підтримали вимоги апеляції.
ОСОБА_2. просить скаргу відхилити.
Заслухавши доповідача, учасників процесу, вивчивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляції, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Судом першої інстанції встановлено: квартира № АДРЕСА_1 в м. Черкаси належить на праві приватної власності позивачці ОСОБА_2. відповідно до договору купівлі-продажу від 27.06.2002 року. Відповідач з червня 2005 року в квартирі не проживає, особистих речей відповідача в квартирі немає. Оскільки суду відповідачем не надано доказів поважних причин не проживання в квартирі понад 6 місяців, суд, керуючись вимогами ст. 71, 72 ЖК України, визнав відповідача втритившим право користування спірною квартирою.
Колегією встановлено: висновки суду про належність спірної квартири на праві приватної власності позивачці обґрунтовані наявними у справі доказами. Однак застосування судом вимог ст. 71 та 72 ЖК України до спірних правовідносин колегія вважає неможливим. Наведені судом вимоги ст. 71, 72 ЖК України застосовуються до наймачів жилих приміщень та членів їх сім'ї. ОСОБА_1. після розірвання шлюбу відповідно до вимог ч. 4 ст. 156 ЖК України, не позбавлений права користування жилим приміщенням де він проживав до розлучення. В позовній заяві позивачка ОСОБА_2. на правову підставу задоволення іі вимог вказує на ст. 167 ЖК України. Однак вимоги вказаної статті вказують на право наймача жилого приміщення розірвати договір найму, а не право власника на звернення до суду з такими вимогами. Таким чином ОСОБА_2. не навела правових підстав для визнання ОСОБА_1. втратившим право користування жилим приміщенням. Суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог та вказав на підставу позбавлення ОСОБА_1. вимоги ст. 71, 72 ЖК України. Такий висновок суду є передчасним.
Вимоги вказаних судом статтей застосовуються до наймача жилого приміщення та членів його сім'ї. Наймач жилого приміщення у квартирі, що належить громадянам на праві приватної власності, користується нею на підставі договору між ним та власником. Договір має бути зареєстрований у відповідній Раді - ст. 158 ЖК України. З наданих суду доказів вбачається, що договору найму жилого приміщення між сторонами не укладалося, тому відсутні правові підстави застосування вимог ст. 163, 71, 72 ЖК України, які застосовано судом першої інстанції. Оскільки судом першої інстанції' застосовано норми матеріального права які не підлягають застосуванню, рішення суду підлягає до скасування з винесенням нового, яким в позові ОСОБА_2. слід відмовити.
В частині зустрічного позову ОСОБА_1. про вселення та усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням колегія не знаходить підстав для скасування законного та обгрунтованого наявними в справі доказами судового рішення. Суду не надано доказів протиправних дій ОСОБА_2. по недопущенню ОСОБА_1. до квартири, відсутні докази намагання його потрапити до спірної квартири з метою проживання в ній.
Керуючись ст. ст. 307, 311, 316 ЦПК України, ст. 71, 72, 158, 163 ЖК
України, колегія
вирішила:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 січня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання втратившим право користуватися жилим приміщенням, зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про вселення, усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням - задовольнити частково, скасувати рішення в частині визнання ОСОБА_1. втративши право користування жилим приміщенням.
В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання втратившим право користуватися жилим приміщенням - відмовити.
В решті рішення суду від 22.01.2007 року залишити без змін.
Судові рішення набувають законної сили з моменту проголошення рішення колегії та можуть бути оскаржені до Верховного Суду України в касаційному порядку на протязі двох місяців з дня проголошення рішення колегії.