Справа №632/535/18 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/818/705/22 Доповідач: ОСОБА_2
27 січня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
з секретарем - ОСОБА_5 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,-,-
Вироком Зміївського районного суду Харківської області від 01 березня 2021 року ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 187 КК України у кримінальному провадженні № 12018220400000074, № 12018220400000084 та призначено йому покарання на підставі ст.ст. 70, 71 КК України у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років із конфіскацією всього майна, яке є його власністю. Строк відбуття осоновного покарання ОСОБА_8 рахується з моменту затримання, з 01.02.2018 року.
На вирок суду обвинувачений подав апеляційну скаргу. Згідно вироку запобіжний захід стосовно ОСОБА_8 по даній справі не обирався, оскільки останній відбуває покарання за вироком Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 13.07.2017 року, строк покарання за яким спливає 01.02.2022 року.
У зв'язку із цим прокурор звернувся до апеляційного суду із клопотанням про застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по даному провадженню. Вислухавши доповідь судді, пояснення та думку учасників, вивчивши матеріали та обговоривши доводи клопотання прокурора, колегія суддів дійшла наступного. Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Враховуючи, що строк відбування покарання ОСОБА_8 за попереднім вироком спливає, а у випадку його звільнення з-під варти існує реальна можливість настання ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що може призвести до порушення розумних строків апеляційного розгляду, з огляду на тяжкість пред'явленого обвинувачення, дані про особу обвинуваченого, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора про обрання стосовно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12018220400000074, № 12018220400000084 до набрання вироком чинності.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
З огляду на встановлені обставини, на переконання колегії суддів, застосування інших більш м'яких запобіжних заходів на даний час є недоцільним та недостатнім, у зв'язку із чим клопотання прокурора слід задовольнити та застосувати запобіжний захід у вигляді тримання обвинуваченого під вартою на час апеляційного розгляду.
Керуючись ст.ст.177, 183 КПК України, колегія суддів,-
Клопотання прокурора задовольнити.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 12018220400000074, № 12018220400000084 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком чинності.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді