Іменем України
19 січня 2022 року м. Кропивницький
справа № 404/6591/15-ц
провадження № 22-ц/4809/19/22
Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді Дуковського О.Л. (суддя-доповідач)
суддів Карпенка О.Л., Мурашка С.І.
з участю секретаря Демешко Л.В.
Учасники справи:
позивачі - Військова прокурора Кіровоградського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (правонаступник Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Південного регіону); Квартирно - експлуатаційний відділ м. Кропивницький;
відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою Військової прокуратури Кіровоградського гарнізону Південного регіону України (правонаступник Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Південного регіону) на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 08.02.2021, у складі головуючого судді Іванової Н.Ю., у справі за позовом Військового прокурора Кіровоградського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно - експлуатаційного відділу м. Кропивницький до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, -
У вересні 2015 року заступник військового прокурора Кіровоградського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та квартирно-експлуатаційного відділу м. Кіровограда звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння.
В обґрунтування позову зазначалося, що відповідно до вимог ст. 121 Конституції України у випадках передбачених законом, на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді. Ці повноваження прокурора закріплені також статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», відповідно яких підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.
Військовою прокуратурою Кіровоградського гарнізону Південного регіону України встановлені обставини, які вимагають представництва прокурором в суді інтересів держави в особі Міністерства оборони України та КЕВ міста Кіровограда у формі звернення до суду із цим позовом та участі в його розгляді.
Зазначав, що в березні 1993 року у військовій частині НОМЕР_1 проходив військову службу військовослужбовець ОСОБА_3 , який відповідно до «книги обліку жилої площі, підлягаючій заселенню в 1992 році» перебував на квартирному обліку Кіровоградської квартирно-експлуатаційної частини району.
Разом із ОСОБА_3 на квартирний облік були прийняті і члени його сім'ї: дружина - ОСОБА_4 та дочка - ОСОБА_5
10 березня 1993 року Кіровоградською міською радою народних депутатів прийнято рішення № 169 від 10 березня 1993 року про надання службової квартири військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
В період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , 15 березня 1993 року ОСОБА_3 , дружині - ОСОБА_4 та дочці ОСОБА_5 , виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради народних депутатів було видано ордер № 554 на право зайняття службового жилого приміщення жилою площею 30,71 м2, що складається з 2-х кімнат в ізольованій квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .
В даній квартирі ОСОБА_3 довгий час вже не проживає, в зв'язку з чим громадянин ОСОБА_1 , незаконно придбав право на чуже майно, а в подальшому ним заволодів, а саме - 2-х кімнатною квартирою від держави за рахунок Міністерства оборони України.
ОСОБА_1 надав до житлово-експлуатаційної контори № 10 завідомо підроблений документ - ордер на жиле приміщення ( АДРЕСА_1 ) 311 від 29 січня 2011 року на право зайняття жилого приміщення.
Після чого, 11 лютого 2011 року громадянин ОСОБА_1 не маючи законних право на вищевказану квартиру зареєструвався за адресою: АДРЕСА_1 .
Надалі, 21 липня 2014 року громадянин ОСОБА_1 не маючи законних підстав надав до комунального підприємства «Правник» підроблений документ - ордер на жиле приміщення № 114 від 23 листопада 2013 року для встановлення права власності на житло.
21 липня 2014 року громадянин ОСОБА_1 , на підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизував квартиру АДРЕСА_2 , яка складається з двох кімнат, вартістю 323 575 грн., про що на підставі розпорядження органу приватизації Кіровоградської міської ради № 51117 видано відповідне свідоцтво про право власності на житло, тобто ОСОБА_1 заволодів чужим майном, яке належить Міністерству оборони України та перебуває на обліку КЕВ м. Кіровограда.
18 березня 2019 року військовим прокурором Кіровоградського гарнізону надано до суду уточнену позовну заяву Військового прокурора Кіровоградського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Кропивницький до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, просив:
витребувати шляхом вилучення у ОСОБА_1 приміщення жилою площею 30,71 кв.м., що складається з 2-х кімнат в ізольованій квартирі за адресою: АДРЕСА_1 ;
зобов'язати ОСОБА_1 передати Міністерству оборони України в особі КЕВ м. Кропивницький приміщення жилою площею 30,71 кв.м., що складається з 2-х кімнат в ізольованій квартирі за адресою: АДРЕСА_1 ;
витребувати шляхом вилучення у ОСОБА_2 приміщення жилою площею 30,71 кв.м., що складається із 2-х кімнат в ізольованій квартирі за адресою: АДРЕСА_1 ;
зобов'язати ОСОБА_2 передати Міністерству оборони України в особі КЕВ м. Кропивницький приміщення жилою площею 30,71 кв.м., що складається з 2-х кімнат в ізольованій квартирі за адресою: АДРЕСА_1 ;
визнати недійсним договір купівлі-продажу від 13.08.2014 укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 предметом якого є приміщення жилою площею 30,71 кв.м., що складається з 2-х кімнат в ізольованій квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20.03.2019 залучено в якості співвідповідача - ОСОБА_2 (том 2 а.с. 17-19).
Представник ОСОБА_2 , адвокат Захарченко І.В. подав до суду клопотання про залишення вказаного позову без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 08 лютого 2021 року задоволено клопотання ОСОБА_6 , який представляє інтереси ОСОБА_7 та залишено без розгляду дану позовну заяву.
Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції дійшов висновку, що дана позовна заява на підставі п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України підлягає залишенню без розгляду та роз'яснено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду позивач - Військова прокуратура Кіровоградського гарнізону Південного регіону України подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
Вважає помилковим висновок суду першої інстанції про не наведення прокурором у цій справі підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 17.11. 2022 залучено до участі у даній цивільній справі в якості правонаступника - Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Південного регіону (65012, м. Одеса, вул. Пироговська, 11 , ЄДРПОУ 38296363) .
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.
З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувана ухвала суду відповідає зазначеним вимогам законодавства.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що даний позов поданий з порушенням норм діючого законодавства, зокрема статті 47 ЦПК України, оскільки у заступника прокурора Кіровоградського гарнізону була відсутня цивільна процесуальна дієздатність.
Колегія суддів, погоджується із таким висновком суду першої інстанції і вважає, що судом першої інстанції правильно застосовано норми чинного законодавства.
15 липня 2015 року набрав чинності Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (в редакції чинній на момент подання позовної заяви, далі - Закон № 1697-VII), окрім норм, визначених у пункті 1 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» цього Закону.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 2 Закону № 1697-VII, на прокуратуру покладається функція щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.
Згідно частин першої та другої статті 10 Закону № 1697-VII у системі прокуратури України діють регіональні прокуратури, до яких належать прокуратури областей, Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя. Регіональну прокуратуру очолює керівник регіональної прокуратури - прокурор області, Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя, який має першого заступника та не більше трьох заступників.
Пунктом 1 частини першої статті 11 Закону № 1697-VII керівник регіональної прокуратури представляє регіональну прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями.
Частиною третьою статті 11 Закону № 1697-VII передбачено, що у разі відсутності керівника регіональної прокуратури його повноваження здійснює перший заступник керівника регіональної прокуратури, а в разі його відсутності - один із заступників керівника регіональної прокуратури.
Згідно з частинами першою та четвертою статті 23 Закону № 1697-VII представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Так, у постанові від 27 травня 2020 року у справі № 819/478/17 Верховний Суд дійшов висновку, що заступник прокурора області уповноважений підписувати позовні заяви прокуратури лише у разі відсутності на дату її підписання і подання прокурора області та його першого заступника, з огляду на наступне.
Системний аналіз норм Закону України «Про прокуратуру» від 14 квітня 2014 року № 1697-VII, дає підстави для висновку, що заступник прокурора області був уповноважений підписувати позовну заяву прокуратури лише у разі відсутності на дату її підписання і подання прокурора області та його першого заступника.
За змістом пунктів 11-11.2 наказу Генерального прокурора України від 19 січня 2017 року № 15 «Про основні засади організації роботи», вирішено важливі процедурні питання організації та порядку роботи регіональних прокуратур визначати регламентами. Регламенти розробляти підрозділам організаційного забезпечення з урахуванням пропозицій інших самостійних структурних підрозділів та затверджувати наказами керівників регіональних прокуратур. У регламентах встановлювати основні засади, порядок і методи управлінської діяльності, зокрема з питань розподілу повноважень між керівниками різного рівня, роботи структурних підрозділів та їх взаємодії, підготовки і розгляду документів, прийняття організаційно-розпорядчих актів, планування роботи, виїздів до прокуратур, виклику керівників та працівників прокуратур до прокуратур вищого рівня, підготовки та проведення нарад, контролю виконання, аналітичної та методичної роботи.
Верховний Суд наголосив, що Законом № 1697-VII («Про прокуратуру») не передбачено можливості керівника органу прокуратури делегувати повноваження щодо представництва прокуратури у взаємовідносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями, окрім випадків, передбачених частиною третьою статті 11 цього Закону.
Тому, сама лише наявність відповідних повноважень заступника керівника у Регламенті, не є самостійною підставою для підписання ним позовної заяви від імені прокуратури, оскільки суперечить нормам статті 11 Закону № 1697-VII.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.
Крім того, наведенні прокуратурою підстави своєї участі у справі не переконують суд у неможливості Міністерства оборони України чи його структурного підрозділу самостійно представляти свої інтереси в судах у тому числі і в даній справі.
Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 375, 381- 384 ЦПК України, суд , -
Апеляційну скаргу Військової прокуратури Кіровоградського гарнізону Південного регіону України (правонаступник Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Південного регіону) - залишити без задоволення.
Ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 08.02.2021 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
31.01.2022 - складено постанову.
Головуючий суддя О. Л. Дуковський
Судді О.Л. Карпенко
С.І. Мурашко