Справа № 3-3652\10
01.07.2010 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі головуючого судді Воронцової С.В., при секретарі Бублик Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючої на посаді директора ТОВ «Ера плюс Маркет 24», проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_2
за ст. 41 ч.1 КпАП України,-
09.06.2010 року складений протокол, що працюючи на посаді директора ТОВ «Ера плюс Маркет 24» ОСОБА_1 допустила порушення законодавства про працю, а саме: порушено ст. 57 КЗпП України - графіки змінності на товаристві не розроблюються, хоча фактично працівники працюють в дві зміни, порушення є триваючим; порушено ст. 107 КЗпП України - робота працівників у святкові та неробочі дні не оплачується у подвійному розмірі. Так, наприклад 01.05.10 працювали ОСОБА_2, ОСОБА_3, 02.05.10 - ОСОБА_4, ОСОБА_5, 09.05.10 - ОСОБА_6, ОСОБА_7, робота у ці дні оплачена працівникам у одинарному розмірі, порушення є триваючим; порушується ст. 115 КЗпП України - заробітна плата виплачується рідше двох разів на місяць, через проміжок часу, що перевищує шістнадцять календарних днів. Так, заробітна плата за січень 2010 року виплачена 22.02.10, за лютий - 22.03.10, за березень - 23.04.10, за квітень - 21.05.10, на день проведення перевірки аванс за травень не виплачено, порушення є триваючим; має місце порушення п.7 Порядку обчислення середньої плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року, відповідно до якого нарахування виплат для компенсації за невикористані відпустки провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед нарахуванням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки. При нарахуванні компенсації за невикористану відпустку працівникам ОСОБА_5 (звільнена 13.05.10) та ОСОБА_8 (звільнена з 01.06.10) святкові та неробочі дні із розрахункового періоду не виключені, що призвело до нарахування компенсації у занижених розмірах, порушення є триваючим; особові картки працівників ведуться з порушенням вимог п.2.5 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, зокрема з кожним записом, що заноситься до трудової книжки працівники не ознайомлюються під підпис в особовій картці. Так, ОСОБА_9 прийнята на посаду продавця-касира з 01.02.10, підпис в особовій картці про ознайомлення із записом в трудовій книжці і до цього часу відсутній, порушення є триваючим; відповідно до п.4.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок - власник або уповноважений ним орган зобов»язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення про необхідність отримання трудової книжки. Всупереч вимог зазначеної Інструкції, трудова книжка ОСОБА_5 в день звільнення не видана, крім того трудова книжка видана не самій працівниці ОСОБА_5, а її матері 14.05.10 р., чим скоїла правопорушення, передбачене ст. 41 ч. 1 КпАП України.
Викладене підтверджується матеріалами справи.
В судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності не з»явилась , про час та місце слухання справи сповіщалась завчасно та належним чином, від отримання повідомлення суду ухиляється, про що свідчить поштова кореспонденція. Враховуючи що відповідно до вимог ст.268 КпАП України присутність особи яка притягується до адміністративної відповідальності при розгляді даної категорії справ є необов»язковою, суд за наявності доказів , вважає можливим розглянути справу за її відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає що вина останньої у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.41 КпАП України доведена повністю.
Враховуючи дані про особу правопорушниці, обставини скоєного правопорушення, суд вважає за можливе накласти на останню стягнення у вигляді штрафу згідно мінімальних меж санкції ст. 41 ч. 1 КпАП України.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 268, 283, 284 п.1 КпАП України,-
Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.41 ч.1 КпАП України та накласти стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. 00 коп.
На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області протягом 10-ти днів з дня її проголошення через місцевий суд який постановив рішення по справі.
Суддя