Справа № 2-а-2056/10
07 липня 2010 року Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:
головуючого- судді Рахманкулової І.П.,
при секретарі Верещагіній А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації про стягнення недоплаченої разової грошової допомоги до 5 травня за 2005-2007 роки,-
позивач у січні 2008 року звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив визнати його право на перерахунок разової грошової допомоги в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком та стягнути з відповідача на його користь заборгованість по невиплаченій разовій допомозі до 5 травня, яка йому повинна бути виплачена за 2005-2007 роки відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі 4725 грн. 30 коп.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 06.10.2008 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2009 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, визнано за ним право на перерахунок розміру разової грошової допомоги, як учаснику бойових дій за 2007 рік, стягнуто з Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської облдержадміністрації на користь позивача 1770 грн. 30 коп. недоплаченої за 2007 рік разової грошової допомоги до 5 травня.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.03.2010 року постанову Деснянського районного суду в даній справі від 06.10.2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2009 року скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
У судове засідання позивач не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений завчасно і належним чином, причин неявки суду не повідомив.
Від відповідача надійшло в судове засідання заперечення проти позову з клопотанням про розгляд справи за відсутності представника відповідача. У запереченнях на позов відповідач зазначив, що виплата разової щорічної допомоги проводилася позивачу у розмірах, встановлених Законом про Державний бюджет на відповідний рік, в тому числі у 2005- 2006 роках позивач отримав допомогу в сумі по 250 грн., а у 2007 році йому виплачено допомогу в розмірі 280 грн. Виплату проведено 13.04.2007 року.
Дослідивши матеріали справи, суд не вбачає підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що позивач, як учасник бойових дій відповідно до Закону України ?ро статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” отримав у 2005 та 2006 році по 250 грн. разової грошової допомоги.
Оскільки у 2005, 2006 роках Конституційним Судом України не приймалися рішення щодо визнання неконституційними положень ст.34 Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» та ст. 30 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік», а тому нарахування та виплату позивачу вказаного вище розміру разової грошової допомоги до 5 травня проведено відповідачем відповідно до вимог чинного на той час законодавства.
Виплату допомоги до 5 травня у 2007 році позивачу проведено 13 квітня 2007 року з урахуванням положень пункту 13 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»
Згідно з рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року положення деяких статей Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", зокрема ст.71 визнані неконституційними, втратили чинність.
Відповідно до пункту 2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішень про їх неконституційність. Згадані рішення Конституційного Суду України не мають зворотної дії у часі.
Таким чином, 2007 році допомогу позивачу виплачено в порядку, встановленому Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким на час виплати було внесено зміни до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, підстав для задоволення позовних вимог позивача суд не вбачає.
Керуючись статтями 2, 3, 158 - 163, 186 КАС України, суд,-
у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанову може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області.
Заяву про апеляційне оскарження може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.