Справа № 2-3607/10
29 червня 2010 року
Деснянський районний суд м. Чернігова
в складі: головуючого- судді Литвиненко І.В.,
при секретарі Шульга Т. Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації, управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення заборгованості по невиплаченій допомозі по догляду за дитиною до трьох років,-
встановив:
24.03.2010 позивач звернулася до суду з позовом про визнання дій відповідачів неправомірними, зобов'язання нарахувати та виплатити несплачену допомогу та стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку в сумі 7339 грн. за період з 01.06.2008 року по 01.01.2010 року та судові витрати.
У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.
Представник відповідача позов не визнала і просила відмовити в задоволенні.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом, позивач є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження ( а.с. 22). Позивач перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Деснянської районної в місті Чернігові ради і отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку
Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створення мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму встановленого законом.
Відповідно до ст. 95 Конституції України, будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір та їх цільове спрямування визначаються виключно Законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачці була призначена відповідно «Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.2001 року.
Згідно з пунктом 22 «Порядку призначення і виплати державної допомоги сім»ям з дітьми», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27 грудня 2001 року, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 01 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для непрацездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім»ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше як 130 гривень.
Відповідно до ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» встановлено, що розмір державних соціальних гарантій на 2008 рік, що визначається залежно від прожиткового мінімуму встановлюються відповідними законами, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Посилання позивача, що розмір допомоги відповідно до Конституції України має бути не нижчий від прожиткового мінімуму встановленого для дитини віком до 6 років і її розмір повинен залишатися таким, як в 2007 році, не обґрунтований та не відповідає нормам закону, оскільки частиною 3 ст. 46 Конституції України визначено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом, в той час саме ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» визначається розмір зазначеної допомоги.
Вирішуючи питання про те, положення якого Закону підлягають застосуванню для вирішення спірних правовідносин, суд зважає на наступне.
Відповідно до ст. 75 Конституції України, Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.
Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Водночас, Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року №4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована одно предметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується одно предметний акт, який діяв у часі раніше»,
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року не визнані такими, що не відповідають Конституції України положення пункту 23 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», що стосується розмірів виплат допомоги сім'ям з дітьми, тому вимога позивача в частині стягнення заборгованості за 2008 рік не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.. 46 Закону України “Про державний бюджет України на 2009 рік» допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України. Відповідна постанова Кабінету Міністрів в 2009 році не приймалася. Суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на те, що допомога повинна нараховуватись відповідності із постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.2001 року.
За таких обставин, та з урахуванням характеру спірних правовідносин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись статтями 10, 11, 60, 208, 209, 213-215, 218 ЦПК України, ст. 15 Закону України «Про державну соціальну допомогу сім'ям з дітьми», суд,-
вирішив:
позов задовольнити частково.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради по призначенню, нарахуванню і виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_1 за період з 01.01.2009 р. по 01.01.2010 р. у розмірі меншому, ніж передбачено ст. 15 Закону України «Про державну соціальну допомогу сім'ям з дітьми» незаконними.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради виплатити ОСОБА_1 недоплачену щомісячну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.01.2009 року по 01.01.2010 року відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну соціальну допомогу сім'ям з дітьми», обчислену з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові на користь ОСОБА_1 45,50 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області .
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя І.В. Литвиненко