Справа № 2-806\10
18 травня 2010 року м. Старокостянтинів
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючої - судді Сагайдак І.М.
при секретарі Загоруйко О.В.
з участю: позивачки ОСОБА_1,
представника відповідача Пасічника С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання незаконною односторонню зміну умов договору кредиту,
В березні 2010 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» і просила визнати неправомірною односторонню зміну умов кредитного договору, укладеного 13 березня 2006 року між нею та відповідачем.
В обґрунтування заявлених позовних вимог вказувала, що згідно договору кредиту від 13.03.2006 року вона отримала у кредит 110000 грн. і зобов»язувалась сплачувати відсотки за користування кредитом в розмірі 1% в місяць (12% в рік ) з кінцевим розрахунком 13 березня 2026 року. Протягом всього часу вона справно виконувала свої грошові зобов»язання перед банком. Проте, з 01 лютого 2009 року відповідач в односторонньому порядку змінив процентну ставку за користування кредитом з 12 % річних до 22,73%. При цьому вказує, що банк не повідомляв її про підвищення процентної ставки. Крім того, будь-яких змін до раніше укладеного договору кредиту вона не підписувала.
В ході судового розгляду справи ОСОБА_1 уточнила заявлені нею позовні вимоги і остаточно просила визнати неправомірними дії Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» щодо підвищення відсоткової ставки з 12% до 22,73% відповідно до п.п.2.3.1 п.2.3 кредитного договору № HMSWGA00002901, укладеного 13.03.2006 року між нею та відповідачем; залишити в силі первісні умови п.п.2.3.1 п.2.3 кредитного договору № HMSWGA00002901 від 13.03.2006 року, по якому відсоткова ставка за користування кредитом становить 12% та зобов»язати відповідача здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором № HMSWGA00002901 від 13.03.2006 року та скасувати існуючу прострочену заборгованість по відсотках, пені та штрафах, відповідно до попередніх умов п.п.2.3.1 п. 2.3. кредитного договору, по якому відсоткова ставка за користуванням кредитом становить 12 %.
В судовому засіданні позивачка підтримала заявлені нею позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечив та пояснив, що нормами Закону України «Про банки і банківську діяльність» та пунктом 2.3 договору кредиту від 13.03.2006 року передбачено право банку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом. Оскільки даний договір було укладено ще у 2006 році, то передбачені ним проценти у розмірі 12% річних є збитковими для банку, тому іншим чином на зміни, які відбулись на валютному ринку, банк реагувати не може. Крім того, підвищення процентної ставки до 22,73% все одно призводить до збитковості.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд вважає,що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 55 Закону України "Про банки та банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами між клієнтом та банком. Банк зобов'язаний докладати максимальних зусиль для уникнення конфлікту інтересів клієнта банку.
Відповідно до частини першої статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
9 січня 2009 року набрав чинності Закон України № 661-VІ від 12 грудня 2008 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку».
Зазначеним Законом ЦК України доповнено статтею 1056-1 «Проценти за кредитним договором», відповідно до частин другої та третьої якої встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.
Крім того, 14 січня 2009 року набрав чинності Закон України № 800-VІ від 25 грудня 2008 року «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва».
Згідно з частиною другою статті 3 Закону № 800-VІ від 25 грудня 2008 року кредитно-фінансовим установам за укладеними договорами забороняється збільшувати процентну ставку за кредитами, отриманими фізичними та юридичними особами на придбання або будівництво житла. Така ставка може бути змінена лише за згодою сторін.
Судом встановлено, що 13 березня 2006 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав їй кредит у розмірі 110000 грн. на придбання житла та в розмірі 19800 грн. на сплату страхових платежів із установленням процентної ставки за користування кредитом у розмірі 1 % на місяць (12% річних) на суму залишку заборгованості за кредитом. Пунктом 2.3 договору передбачено право банку в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом за певних умов, у тому числі при збільшенні курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого Національним банком України на момент укладення договору. При цьому передбачено, що банк надсилає позичальнику письмове повідомлення про зміну процентної ставки за 20 днів до вступу в чинність зміненої процентної ставки. Збільшення процентної ставки банком у вищевказаному порядку можливо в границях кількості пунктів, на яке збільшилась ставка НБУ, розмір відрахувань у страховий фонд, середньозважена ставка по кредитах або пропорційно збільшенню курсу долара США, за згодою позичальника.
Встановлено, що проценти за користування кредитом у розмірі 22,73 % річних банк розпочав нараховувати позивачці з 01 лютого 2009 року.
Зазначені обставини підтверджуються кредитним договором від 13.03.2006 року, договором іпотеки від 13.03.2006 року, листом-відповіддю відповідача на звернення ОСОБА_1
При цьому представник позивача не надав суду жодних доказів того, що ПАТ КБ «ПриватБанк» повідомляло ОСОБА_1 про намір змінити процентну ставку за користування кредитом з 12 % річних до 22,73%, а також, що вона погодилась на таку зміну.
За таких обставин, суд вважає, що відповідач фактично збільшив розмір процентів за кредитним договором у односторонньому порядку без згоди позивачки саме з 01 лютого 2009 року, хоча на цей час уже була чинною стаття 1056-1 ЦК України про заборону таких дій, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.
Розподіл судових витрат суд здійснює відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 212-215, ЦПК України, ст.ст. 5, 1054, 1056-1 ЦК України, суд
Позов задоволити.
Визнати неправомірними дії Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» щодо підвищення відсоткової ставки з 12% до 22,73% відповідно до п.п.2.3.1 п.2.3 кредитного договору № HMSWGA00002901, укладеного 13.03.2006 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1/
Залишити в силі первісні умови п.п.2.3.1 п.2.3 кредитного договору № HMSWGA00002901 від 13.03.2006 року, по якому відсоткова ставка за користування кредитом становить 12%.
Публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором № HMSWGA00002901 від 13.03.2006 року та скасувати існуючу прострочену заборгованість по відсотках, пені та штрафах, відповідно до попередніх умов п.п.2.3.1 п. 2.3. кредитного договору, по якому відсоткова ставка за користуванням кредитом становить 12 %.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 51 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Старокостянтинівський районний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Суддя: /підпис/
Копія відповідає оригіналу: суддя І.М. Сагайдак