Справа № 22-97 Головуючий у 1 інстанції: Коваль П.Ю.
2007р. Суддя-доповідач: Маловічко С В.
21 лютого 2007 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Кримської О.М., суддів Каракуші К.В., Маловічко С.В.
при секретарі: Петренко О.Б.
за участю сторін по справі: позивача ОСОБА_2, її представника за дорученням ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_1, його представника за довіреністю ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26 вересня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Агентства нерухомості «Регіон» про стягнення суми завдатку,-
В липні 2005 року ОСОБА_2 звернулась у суд з позовом до ОСОБА_1, Агентства нерухомості «Регіон» про стягнення суми завдатку, вказавши, що 04.05.2005р. вона уклала з ОСОБА_1 попередній договір про намір придбати у ОСОБА_1 двокімнатну квартиру АДРЕСА_1. За умовами договору ОСОБА_1 повинен був підготувати всі необхідні документи для продажу квартири і до 04.07.2005р. вони повинні були укласти договір купівлі-продажу квартири. На забезпечення виконання договору з свого боку ОСОБА_2 в присутності представника агентства нерухомості «Регіон» передала ОСОБА_1 суму еквівалентну 500 доларам США. Договір був підписаний ними та скріплений печаткою агентства нерухомості.
Вона не відмовилась від наміру придбати квартиру у відповідача, однак до вказаного в договорі терміну ОСОБА_1 не підготував необхідні документи та ухилився від укладення договору купівлі-продажу, тому, вважаючи передану йому суму завдатком, просила стягнути з нього на свою користь подвійну суму у розмірі 5100 грн.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26 вересня 2006р. позов ОСОБА_2 задоволено.
В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права, та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які приймали участь в судовому засіданні, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
За змістом ст. 309 ЦПК України суд апеляційної інстанції змінює рішення суду, якщо встановлює, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами по справі 04.05.2005р. укладено
трьохсторонній письмовий попередній договір, у відповідності до якого ОСОБА_1 зобов»язався в строк до 04.07.2005р. продати ОСОБА_2 за суму, еквівалентну 34 000 доларам США, квартиру АДРЕСА_1. В якості гарантії своїх намірів ОСОБА_1 мав залишити на зберіганні в агентстві нерухомості «Регіон» документи на відчужуване житло, а ОСОБА_2 передала ОСОБА_1 в якості завдатку за квартиру суму у розмірі 2550 грн., що є еквівалентом 500 доларів США. Відповідач ОСОБА_1 не заперечував факту отримання зазначеної суми.
Судом встановлено, що договір купівлі-продажу між сторонами не був укладений строком до 04.07.2005р. з вини продавця ОСОБА_1, тому, враховуючи, що саме ним були порушені умови попереднього договору, позов був задоволений та з нього стягнута на користь позивача подвійна сума завдатку у розмірі 5100 грн.
Однак такі висновки суду неповною мірою відповідають установленим під час розгляду справи обставинам.
У відповідності до ст. 570 ЦК України, завдатком є грошова сума або нерухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов»язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Задовольняючи позов про стягнення подвійної суми завдатку в порядку ч. 1 ст. 571 ЦК України, суд першої інстанції залишив поза увагою ту обставину, що це правило застосовується у випадках, коли між сторонами було укладено договір (в даному випадку купівлі-продажу), але він не виконується з вини якоїсь із сторін. Проте, у разі, коли сторони лише домовились укласти договір, але відповідно його не оформили, сплачені в рахунок виконання договору платежі вважаються авансом і повертаються в тому розмірі, в якому надавались.
Отже, суд першої інстанції правильно встановивши, що попередній договір від 04.05.2005р. є лише наміром укласти згодом договір купівлі-продажу, в подальшому припустився помилки.
Оскільки договору купівлі-продажу квартири, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами у справі укладено не було, висновок суду щодо обгрунтованості позовних вимог про стягнення подвійної суми завдатку є помилковим.
Керуючись ст. 570 ЦК України, ст.ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26 вересня 2006 року по цій справі змінити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2550 грн.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців.