03 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 344/15595/19
провадження № 61-895ск22
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 06 грудня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа - Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Підхомна Олександра Дмитрівна про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання права спільної сумісної власності, визнання договору дарування недійсним та поділ спільного сумісного майна,
У серпні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просила: встановити факт її спільного проживання з ОСОБА_3 , однією сім'єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу починаючи з 01 серпня 2006 року по 22 грудня 2015 року; визнати нежитлові приміщення творчої майстерні та торгове приміщення спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; визнати недійсним договір дарування укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину спільного сумісного майна, а саме: нежитлові приміщення творчої майстерні за адресою АДРЕСА_1 ; торгове приміщення за адресою АДРЕСА_2 .
Рішенням Івано-Франківського міського судуІвано-Франківської області від 10 червня 2021 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Встановлено факт спільного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу починаючи з 16 березня 2012 року по 22 грудня 2015 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_2 оскаржила його в апеляційному порядку.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 06 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10 червня 2021 року скасовано та постановлено нове рішення.
Позов ОСОБА_2 задоволено.
Встановлено факт спільного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 однією сім'єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу у період з 01 серпня 2006 року по 22 грудня 2015 року.
Визнано нежитлові приміщення творчої майстерні за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 22,60 кв.м. та торгове приміщення за адресою: АДРЕСА_3 . приміщення 37 загальною площею 69,3 кв.м. спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Визнано недійсним договір дарування, посвідчений 18 липня 2019 року, приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Підхомною О. Д. за реєстровим № 1739, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , 1/2 частини торгового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 .
В порядку поділу майна, визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності по 1/2 частині за кожним нежитлового приміщення творчої майстерні за адресою АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину торгового приміщення за адресою АДРЕСА_2 .
Скасовано рішення про державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, реєстраційний номер майна : 30718951 від 24 червня 2010 року про державну реєстрацію права власності за
ОСОБА_3 на нежитлове приміщення творчої майстерні за адресою АДРЕСА_1 .
Скасовано рішення про державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, реєстраційний номер майна : 30718951 від 18 липня 2019 року про державну реєстрацію права власності за
ОСОБА_1 на торгове приміщення за адресою АДРЕСА_2 .
Вирішено питання щодо судових витрат.
ОСОБА_1 12 січня2021 року звернулася засобами поштового зв'язку до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 06 грудня 2021 року (повний текст складено 15 грудня 2021 року), яку оскаржує в частині визнання недійсним договору дарування від 18 липня 2019 року та визнання за ОСОБА_2 права власності на 1/2 частину торгового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 .
Проте, подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки заявницею не сплачено судовий збір у повному обсязі.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У частині четвертій статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але
не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та
не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 01 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 921,00 грн.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюванної суми.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Позовна заява містить дві вимоги немайнового характеру (встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання договору дарування недійсним) та майнового характеру (визнання права спільної сумісної власності).
З матеріалів касаційного провадження вбачається, що позивачем визначено вартість нерухомого майна ( АДРЕСА_2 ) в розмірі 1 250 000,00 грн, оскільки позивач просила визнати право власності на 1/2 вказаного майна, то ціна позову в цій частині становить 625 000,00 грн.
Враховуючи наведене та вимоги касаційної скарги, заявниця за подання касаційної скарги в частині немайнової вимоги має сплатити судовий збір у розмірі 1 536,80 грн ((1 921,00 грн х 0,4) х 200 %), а в частині майнової вимоги судовий збір підлягає сплаті у розмірі 12 500,00 грн ((250 000,00 грн х 1%) х 200 %).Отже, заявниця за подання касаційної скарги має сплатити судовий збір у розмірі 14 036,80 грн (1 536,80 грн + 12 500,00 грн).
Оскільки до касаційної скарги заявницею додано оригінал квитанції № ПН2376780 від 11 січня 2022 року про сплату судового збору у розмірі 12 500,00 грн, то заявнику необхідно доплатити 1 536,80 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Частиною другою статті 393 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею
392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 06 грудня 2021 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк - десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. Є. Червинська