Справа №2-211/2010
Іменем УКРАЇНИ
01 липня 2010 року Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді Волкової О.М.
при секретарі Заєць М.З.
за участю представника позивача -- ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Віньківці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітнього сина ,
ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення ним 23 років у розмірі 30% усіх видів заробітку щомісяця , але не менше 30 % прожиткового мінімуму .
Свої вимоги обґрунтовувала тим , що син ОСОБА_4 досяг повноліття і стягнення аліментів із відповідача на його утримання припинено . В даний час син навчається у Говорському аграрно- технічному ліцеї та у зв'язку з навчанням потребує матеріальної допомоги з боку батька , який після розлучення проживає окремо , працює та має змогу сплачувати аліменти .
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримала в повному обсязі. Пояснила , що позивач ОСОБА_3 доводиться їй рідною дочкою. У зв'язку з тим , що необхідні кошти на лікування сина ОСОБА_4 , який має вроджені фізичні вади та потребує оперативного втручання , позивачка виїхала на заробітки в Італію , а син залишився проживати у с. Говори і живе у будинку ОСОБА_1 В даний час він навчається на денному відділенні Говоровського ПАЛ на державні формі навчання та отримує щомісячно стипендію у розмірі 200 грн. . У 2010 році ОСОБА_4 встановлено третю групу інвалідності , однак пенсія по інвалідності йому ще не призначена , і він потребує матеріальної допомоги. Кошти необхідні на придбання одягу , взуття , навчального приладдя , інші необхідні для його розвитку речі , а також на харчування та ліки. Дані витрати частково покриває позивачка , постійно пересилаючи гроші для сина , із яких ОСОБА_1 відкладає для проведення операції , а також вона особисто за рахунок своєї пенсії. Оскільки ОСОБА_2 працює , отримує зарплату , то має змогу сплачувати аліменти , однак в добровільному порядку ніякої матеріальної допомоги не надає.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі . Надав суду заперечення , вказуючи , що аліменти сплачував на дітей до їх повноліття , та на утримання дочки ОСОБА_6 на період її навчання. ОСОБА_4 навчається у державному закладі , перебуває на державному забезпеченні , отримує стипендію та пенсію по інвалідності. Доводи позивачки про те , що він має можливість надавати матеріальну допомогу вважає безпідставними , оскільки його середній дохід за місцем роботи становить 2200 грн. . На утриманні у нього знаходиться мати -пенсіонерка , котра отримує мінімальну пенсію та потребує з його боку матеріальної допомоги . Окрім цього погіршився стан його здоров»я , він потребує хірургічного лікування та стоматологічного протезування . Також вказував , що згідно зі ст.. 199 СК України право на звернення до суду має той з батьків , з ким мешкає син , а позивачка живе в Італії. Сину та дочці він надає матеріальну допомогу у вигляді подарунків на свята . Враховуючи дані обставини , у задоволенні позову просив відмовити.
Окрім зазначеного , у судовому засіданні пояснив , що з позивачкою повністю розрахувався , залишивши їй квартиру , яку вона продала , після чого він змушений проживати у будинку своєї матері. Аліменти сплачувати не може через те , що на свою заробітну плату утримує матір-пенсіонерку , сплачує за квартиру , яку наймає , та комунальні послуги , несе транспортні витрати , добираючись на роботу. Заперечував , що син ОСОБА_4 потребує матеріальної допомоги , оскільки той отримує стипендію та пенсію. Разом з цим не оспорював той факт , що син хворіє , йому потрібно лікуватись та необхідно провести операцію.
Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача , дослідивши матеріали справи , суд вважає , що позов обґрунтований і підлягає частковому задоволенню.
Із матеріалів справи вбачається , що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 Його батьками записані позивач та відповідач , що підтверджується свідоцтвом про народження.
Згідно рішення ВІньковецького районного суду від 05 березня 2007 року шлюб між сторонами розірваний , і вони проживають окремо один від одного.
Згідно довідок Говорського професійного аграрного ліцею від 05.05. 2010 року та 23.06.2010 року , ОСОБА_4 навчається в ліцеї , знаходиться на частковому державному утриманні та отримує щомісячно стипендію у розмірі 200 гривень. Термін закінчення навчання 26 червня 2012 року.
Згідно довідки ВАТ « Північний гірничо збагачувальний комбінат » від 10.06.2010 року відповідач ОСОБА_2 з 12.09.2006 року працює у ВАТ «ПівнГЗК» слюсарем черговим з ремонту устаткування та його місячний дохід за січень 2010 року становив 2591,22 грн. , лютий - 2746,17 грн. , березень -2785,93 грн. , квітень - 2843,27 грн. , травень - 2785,67 грн.
Відповідно до ст.. 198 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дітей , які потребують матеріальної допомоги , якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Судом встановлено , що відповідач є батьком повнолітнього ОСОБА_4 , який є непрацездатним , навчається та у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги . Частково його утримують мати , тобто позивач ОСОБА_3 та бабуся ОСОБА_1
Статтею ст.. 198 Сімейного Кодексу України передбачено , що батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дітей , які потребують матеріальної допомоги , якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Відповідно до ст..199 цього Кодексу , якщо повнолітні дочка , син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги , батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови , що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Проаналізувавши досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності , суд приходить до висновку ,що відповідач ОСОБА_2 достатньо забезпечений матеріально та здатний частково утримувати свого сина.
Визначаючи розмір аліментів , які підлягають стягненню із відповідача , суд враховує його стан здоров'я , наявність у нього непрацездатної матері -пенсіонерки , величину витрат , які він несе на своє утримання , а також матеріальне становище ОСОБА_4 , стан його здоров'я та потребу коштів на лікування.
За таких обставин суд дійшов висновку , що позов слід задовольнити частково , визначивши розмір аліментів у розмірі 20 % від усіх видів заробітку відповідача .
Керуючись ст. ст.198-201 Сімейного Кодексу України ,ст. ст.8,10, 60, 212-215 ЦПК України, суд,---
Позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання повнолітнього сина , який навчається , - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження , аліменти у розмірі 20 відсотків усіх видів заробітку щомісяця, але не менше як 30 % прожиткового мінімуму , починаючи з 07 травня 2010 року і до закінчення навчання ,але не більше як до досягнення ним двадцяти трьох років .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави держмито у сумі 51 гривня та 120 гривень за інформаційно -технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення в повному обсязі складено 05 липня 2010 року.
На рішення може бути подана апеляція в апеляційний суд Хмельницької області через Віньковецький районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя : О.М.Волкова