Справа № 645/5189/21
Провадження № 2/645/399/22
03 лютого 2022 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Алтухової О.Ю.,
секретар судового засідання Волкова А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про виселення без надання іншого житла,-
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5 про виселення без надання іншого житла з квартири АДРЕСА_2 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , її донька ОСОБА_2 , онук ОСОБА_3 , син ОСОБА_5 , та мати ОСОБА_4 проживають разом у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 . Право власності на квартиру не оформлено, позивачі та відповідач є користувачами. ОСОБА_5 систематично вчиняє насильницькі дії відносно позивачів. Згідно до наданої відповіді № 20аз/119-25/01-2021 від 10.02.2021 р. УОУЗОР ГУНП у Харківській області за період 2019-2020 р. за подіями пов'язаними із вчиненням ОСОБА_5 1986 р.н., який мешкає: АДРЕСА_2 домашнього насильства відносно його матері та інших родичів зареєстровано 64 звернення на спецлінію «102». Згідно до відповіді №С-1379/119-54/02-2020 від 29.10.2020 р. Немишлянського ВП ГУНП у Харківській області у цьому ВП зареєстровані та оброблені матеріали ІТС ІПНП № 16889 від 01.08.2020 р., № 14763 від 08.07.2020 р., №11751 від 04.06.2020 р., № 11944 від 06.06.2020 р., № 8646 від 25.04.2020 р., № 8600 від 25.04.2020 р., № 7810 від 14.04.2020 р., № 750 від 11.01.2020 р. відносно звернень ОСОБА_1 щодо домашнього насильства відносно неї з боку ОСОБА_5 . Фрунзенським районним судом м. Харкова (матеріали судових справ №№ 645/3642/19; 645/4859/19, 645/4455/19; 645/4456/19, 645/4706/19, 645/4707/19, 645/5466/19, 645/7623/19, 645/7761/19, 645/8206/19, 645/8143/19, 645/292/20, 645/748/20, 645/4016/20, 645/4588/20, 645/3976/20, 645/3229/20, 645/3232/20, 645/3229/20, 645/2334/20, 645/6966/20, 645/5488/20) розглядалися протоколи складені Немишлянським відділом поліції ГУНП в Харківській області за фактами домашнього насильства з боку ОСОБА_5 відносно його матері за ч.2 ст. 173-2 КУпАП. У травні 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до Фрунзенського районного суду м. Харкова з заявою про видачу обмежувального припису. 14 травня 2021 року Фрунзенський районний суд м. Харкова ухвалив рішення про видачу обмежувального припису за заявою ОСОБА_1 19 травня 2021 року Фрунзенський районний суд м. Харкова ухвалив рішення про видачу обмежувального припису за заявами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Після видачі обмежувального припису ОСОБА_5 продовжував вчиняти домашнє насильство, порушуючи при цьому виданні обмежувальні приписи. Це підтверджується: відповіддю №100аз/119-25/03-2021 від 14.06.2021 року УОАЗОР ГУНП у Харківській області в період з 01.04.2021 по 09.06.2021 року з номеру 096 338 44 90 від ОСОБА_1 було здійснено три дзвінка з повідомленням факту вчинення домашнього насильства з боку сина ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 ; відповіддю №528аз/41/14/03-2021 від 09.06.2021 року управління патрульної поліції в Харківській області, де було зазначено що співробітники УПП в Харківській області ДПП здійснювали три виїзди: 09.05.2021 року в 20 год. 41 хв., 25.05.2021року 20 год. 37 хв., 05.06.2021 року в 01 год. 20 хв. Також, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнані потерпілими в у кримінальному провадженні №12020220460002130 від 18.12.2020 року за ст. 126-1 КК України. Однак, фактично, внаслідок відсутності реальних дій з боку правоохоронних органів та органів пробації, які повинні виконувати рішення суду щодо притягнення ОСОБА_5 до кримінальної та адміністративної відповідальності він відчуває себе безкарно. На сьогодні ОСОБА_5 продовжує свої насильницькі дії відносно своєї родини за адресою мешкання. Постійно перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, не дає спокійно жити сім'ї ОСОБА_3 . ОСОБА_1 дуже хвилюється за своїх доньку та онука, оскільки крім психічного знущання, відповідач, також домагається своєї сестри ОСОБА_2 . Постійні стреси призвели до онкологічного захворювання доньки позивачки. ОСОБА_5 здійснює також психологічне та фізичне насильство щодо неповнолітнього ОСОБА_3 , який проживає за цією ж адресою. Відповідач погрожує неповнолітньому вбивством, нападає на нього, закривав останнього в кімнаті намагався порізати дитину ножом, про що було повідомлено на спеціальну лінію «102». Дядько погрожує своєму племіннику фізичною розправою, залякує, знущається словами та принижує, говорить, що хоче зґвалтувати його, залякує, що зґвалтує його матір (свою рідну сестру) при ньому. Одного разу він засвердлив шурупами двері до кімнати де перебував ОСОБА_3 та погрожував, що спалить квартиру разом з дитиною. Також ОСОБА_5 зловживає наркотичними засобами та спонукає дитину до аналогічних дій. ОСОБА_3 навчається у Харківському національному університеті радіоелектроніки (ХНУРЕ), де під час карантину заняття проводились дистанційно - онлайн. Через конфлікти, які вчиняє дядько, дитина не могла підключатись до занять, оскільки мусила покидати квартиру на прохання матері, або соромилась підключатись до занять, бо боявся, що сварки, нецензурну лайку почують викладачі та одногрупники. Протиправна поведінка ОСОБА_5 порушує право на освіту ОСОБА_3 . Вищенаведені факти є підставою для виселення ОСОБА_5 з квартири та визнання таким, що втратив право користування за адресою: АДРЕСА_2 .
Провадження у справі відкрито 26 серпня 2021 року та призначене підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 20.10.2021 року закрите підготовче провадження та призначено цивільну справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 21.09.2021 року подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідач ОСОБА_5 в установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк не подав суду відзив на позовну заяву, в зв'язку із чим суд вирішує справу за наявними у справі доказами, що відповідає положенням ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Враховуючи положення ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити у справі заочне рішення.
Дослідивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно ч. 1 ст. 116 ЖК України якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.
Виходячи з аналізу змісту наведеної норми, стаття 116 вказує на такі підстави виселення фізичної особи без надання іншого жилого приміщення:
а) систематичне руйнування чи псування жилого приміщення.
б) використання його не за призначенням.
в) систематичне порушення правил співжиття, що робить неможливим для інших проживання із ними в одній квартирі чи в одному будинку.
У всіх трьох випадках до винних осіб повинні попередньо вживатись заходи попередження, що застосовуються судами, прокурорами, органами внутрішніх справ, адміністративними комісіями виконкомів, а також заходи громадського впливу, вжиті на зборах жильців будинку чи членів ЖБК, трудових колективів й іншими громадськими організаціями за місцем роботи або проживання відповідача (незалежно від прямих вказівок з приводу можливого виселення).
Закон встановлює в якості умови виселення осіб, винних у руйнації або псуванні житлового приміщення, наявність фактів про те, що ці дії носили систематичний характер, а до винного в цьому були застосовані заходи попередження і суспільного впливу, які виявилися безрезультатними (наприклад, його поведінка була предметом розгляду органів міліції, прокуратури, суду, громадських організацій). Передбачається, що руйнація або псування здійснювалися із вини наймача.
Виселенню підлягають лише конкретно винні в цьому особи - наймач даного приміщення чи хто-небудь із членів його сім'ї, що сумісно проживають із ним опікуни, попечителі, піднаймачі, тимчасові жильці та інші, які спільно проживають.
Під систематичністю необхідно розуміти скоєння двох і більше таких правопорушень. При цьому необхідно, щоб до винної особи попередньо були застосовані міри попередження суспільного впливу.
До таких підстав відноситься і систематичне порушення правил суспільного співжиття, чим створюють неможливі умови для проживання інших в одній квартирі чи одному домі.
Протиправна винна поведінка - це навмисні дії особи, безпосередньо пов'язані не тільки з явною неповагою до звичайних правил спільного проживання (скандали, дебоші, образи, заподіяння тілесних ушкоджень), але також навмисне ігнорування встановлених правил користування житловими і підсобними приміщеннями, невиконання вимог про дотримання тиші в квартирах і на подвір'ї а також інші навмисні дії, що перешкоджають нормальному проживанню в квартирі або житловому будинку.
Виселення через неможливість спільного проживання може мати місце лише при систематичному порушенні винним правил суспільного співжиття.
Пленум Верховного суду України в п.17 постанови №2 від 12 квітня 1985р. "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" роз'яснив, що при вирішенні справ про виселення на підставі ст.116 ЖК України осіб, які систематично порушують правила співжиття і роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі або будинку, слід виходити з того, що при триваючій антигромадській поведінці виселення винного може статися і при повторному порушенні, якщо раніше вжиті заходи попередження або громадського впливу не дали позитивних результатів. Маються на увазі, зокрема, заходи попередження, що застосовуються судами, прокурорами, органами внутрішніх справ, адміністративними комісіями виконкомів, а також заходи громадського впливу, вжиті на зборах жильців будинку чи членів ЖБК, трудових колективів, товариськими судами й іншими громадськими організаціями за місцем роботи або проживання відповідача (незалежно від прямих вказівок з приводу можливого виселення).
Виселення без надання іншого житлового помешкання обумовлено ще і безрезультатністю застосованих до винної особи заходів попередження і суспільного впливу.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
У рішення Європейського суду з прав людини «Левчук проти України» від 03.09.2020 року суд зазначив, що у справах про домашнє насильство права кривдників не можуть переважати права жертв, зокрема, на фізичну та психологічну недоторканість.
Позивачі та відповідач зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Реєстру територіальної громади м.Харкова від 04.08.2021 року (а.с. 48).
На підставі Рішення № 23/3 від 19.02.2008 року «Про зміну договору найму житлового приміщення по АДРЕСА_2 » позивач ОСОБА_4 є наймачем даної квартири, інші позивачі та відповідач являються членами сім'ї наймача (а.с. 15).
Згідно повідомлення № 20аз/119-25/01-2021 від 10.02.2021 р. УОУЗОР ГУНП у Харківській області на запит представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Чехової О., за період 2019-2020 р. за подіями пов'язаними із вчиненням ОСОБА_5 1986 р.н., який мешкає: АДРЕСА_2 домашнього насильства відносно його матері та інших родичів зареєстровано 64 звернення на спецлінію «102» (а.с. 16).
Фрунзенським районним судом м. Харкова (матеріали судових справ №№ 645/3642/19; 645/4859/19, 645/4455/19; 645/4456/19, 645/4706/19, 645/4707/19, 645/5466/19, 645/7623/19, 645/7761/19, 645/8206/19, 645/8143/19, 645/292/20, 645/748/20, 645/4016/20, 645/4588/20, 645/3976/20, 645/3229/20, 645/3232/20, 645/3229/20, 645/2334/20, 645/6966/20, 645/5488/20) розглядалися справи про вчинення ОСОБА_5 домашнього насильства (а.с. 19-21).
Згідно копії Витягу із ЄРДР № 12020220460002130 від 18.12.2020 року, вбачається, що за заявою ОСОБА_1 були внесені відомості за ст. 126-1 КК України, у зв'язку із вчиненням щодо неї домашнього насилля з боку ОСОБА_5 (а.с. 45).
Рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 14 травня 2021 року задоволено заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_5 та видано на 6 місяців обмежувальний припис, яким заборонено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наближатися на 100 метрів до місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 ; заборонено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вести телефонні розмови або контактувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , через інші засоби зв'язку особисто, а також через третіх осіб; заборонено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці йому невідомому, а також переслідувати ОСОБА_1 та в будь-який спосіб спілкуватися із нею (а.с. 22-24).
Рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 19 травня 2021 року задоволено заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа ОСОБА_5 про видачу обмежувального припису та видано на 6 місяців обмежувальний припис, яким заборонено ОСОБА_5 наближатися на 100 метрів до місця проживання ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_2 ; заборонити ОСОБА_5 вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб; заборонити ОСОБА_5 особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, йому невідомому, а також переслідувати ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та в будь-який спосіб спілкуватися з нею (а.с. 25-28).
Рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 19 травня 2021 року задоволено заяву ОСОБА_3 , заінтересована особа ОСОБА_5 про видачу обмежувального припису та видано на 6 місяців обмежувальний припис, яким заборонено ОСОБА_5 наближатися на 100 метрів до місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 ; заборонити ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_2 вести телефоні розмови або контактувати зі мною через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб; заборонити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_2 особисто, а також через третіх осіб розшукувати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якщо він за власним бажанням перебуває у місці йому невідомому, а також переслідувати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с 29-33).
14.06.2021 року на адвокатський запит представника позивача - адвоката Чекової О. Управлінням організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Харківській області надано відповідь про те, що за наявними даними інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал національної поліції України» в період з 01.04.2021 року по 09.06.2021 року від громадянки, яка представилася ОСОБА_1 за фактом домашнього насилля з боку сина останньої ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 надійшло три повідомлення на спецлінію «102» - 09.05.2021 року, 25.05.2021 року, 05.06.2021 року (а.с. 34).
За положеннями ст. ст. 12, 81 ЦПК України саме на сторони покладено обов'язок по доведенню обставин, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. ст. 77-80 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
В ході розгляду справи судом достеменно встановлено, що відповідач систематично руйнує та псує житлове приміщення по місцю свого проживання, систематично порушує правила співжиття, чим робить неможливим для позивача проживання з ним в одній квартирі. При цьому застосовані до нього судом та органами поліції заходи впливу виявились безрезультними.
За положенням ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів судом.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємозв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем доведено обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог, вірно обрано спосіб захисту, а відповідачем не спростовано доводи позивача.
Наявні у справі докази свідчать про те, що упродовж тривалого часу відповідач систематично порушує правила співжиття з позивачами, зловживає спиртними напоями, вчиняє сварки, застосовує психологічне і фізичне насилля, а також погрожує нанесенням тілесних ушкоджень позивачам, що робить неможливим проживання з ним в одному будинку.
Заходи запобігання і громадського впливу стосовно відповідача, зокрема притягнення до адміністративної відповідальності, бесіди і попередження, виявилися цілком безрезультатними та не привели до припинення насильства щодо позивачів.
З огляду на зазначене, з метою запобігти подальших випадків знущання, залякування та насильства щодо позивачів суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та виселення відповідача без надання іншого житла.
Питання щодо судових витрат суд вирішує в порядку ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 259, 265, 266, 268 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про виселення без надання іншого житла - задовольнити.
Виселити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_2 , виданий 20 серпня 2002 року Фрунзенським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, з квартири АДРЕСА_2 , без надання іншого жилого приміщення.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 908,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 908,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 908,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 судовий збір в сумі 908,00 грн.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст. 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Позивач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Позивач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повне судове рішення складене 03.02.2022 року.
Суддя