Справа № 643/1384/22
Провадження № 1-кп/643/947/22
03.02.2022 р. Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
потерпілої - ОСОБА_4
обвинуваченої - ОСОБА_5
захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12021221170003398 від 11.12.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,
В провадженні Московського районного суду міста Харкова знаходиться вищевказане кримінальне провадження.
Ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 13.12.2021 року застосовано відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 07.02.2022 року.
Прокурор просила призначити судовий розгляд кримінального провадження, вважаючи, що по справі дотримані всі вимоги, передбачені КПК України та заявила клопотання про обрання обвинуваченій запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки ризики, які передбачені ст.177 КПК України та враховані при обранні запобіжного заходу, не зменшились, обвинувачена може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше правопорушення тощо.
Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала клопотання прокурора.
Обвинувачена ОСОБА_5 та її захисник - адвокат ОСОБА_6 . щодо призначення судового розгляду кримінального провадження не заперечували та просили обрати відносно обвинуваченої запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки ОСОБА_5 раніше не судима, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки.
Суд, заслухавши думку учасників судового засідання, дійшов до наступних висновків.
Кримінальне провадження відповідно до ст.ст. 32, 33 КПК України підсудне Московському районному суду м. Харкова.
Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п.п.4-8 ч.1 або ч.2 ст.284 КПК України або зупинення провадження, не має.
Обвинувальний акт складений у відповідності до вимог ст.291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимог процесуального закону, підстави для його повернення відсутні.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.
Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч.2 ст.27 КПК України, відсутні.
Коло осіб, що підлягають виклику в судове засідання, суд вважає необхідним визначити наступним: потерпіла, захисник обвинуваченої, обвинувачена та прокурор.
Крім того, суд вирішує питання про запобіжний захід стосовно обвинуваченої.
Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі "Летельє проти Франції" від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване. Суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст.183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.
Згідно зі ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а також вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення - є одними з обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу.
Приймаючи до уваги, що ризики, які були враховані судом під час застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зникли, враховуючи ті обставини, що ОСОБА_5 не заміжня, не працює, не ма міцних соціальних зав'язків, та враховуючи тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій у разі визнання винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, у вчиненні якого вона обвинувачується, що на думку суду, дають підстави вважати про неможливість запобігання ризикам, зазначеним у пунктах 1, 3, 5 частини 1 ст. 177 КПК України, оскільки остання може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, тому суд вважає доцільним продовження тримання обвинуваченої під вартою.
З наведених вище підстав суд відмовляє в задоволенні клопотання обвинуваченої та її захисника щодо зміни запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт.
При цьому, з приводу клопотання прокурора саме про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд вважає за необхідне вказати наступне.
Так, не допускається тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого без судового рішення, що виключає, зокрема, можливість автоматичного продовження застосування такого запобіжного заходу. Такий висновок зробив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі від 30 грудня 2016 року №9-3167/0/4-16 щодо вжиття заходів, пов'язаних із порушеннями, встановленими в рішенні Європейського суду з прав людини від 9 жовтня 2014 року у справі "Чанєв проти України".
При направленні обвинувального акта до суду запобіжний захід щодо обвинуваченого є незмінним у межах строку, визначеного ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування (якщо згідно з вимогами глави 18 KПK вид запобіжного заходу передбачає обов'язок слідчого судді визначити термін його дії). Запобіжний захід, обраний або продовжений слідчим суддею на стадії досудового розслідування, може бути продовжений, змінений лише у підготовчому судовому засіданні у випадку, коли після направлення обвинувального акта до суду першої інстанції та до проведення підготовчого судового засідання строк застосування запобіжного заходу закінчився, запобіжний захід вважається таким, що припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку, на який такий запобіжний захід був обраний.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 315 KПК під час підготовчого провадження суд має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. Під час розгляду таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II КПК.
Щодо застосування запобіжних заходів, що обмежені терміном дії (домашній арешт, тримання під вартою тощо), визначених ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування, судам необхідно враховувати, що обрання, продовження дії таких запобіжних заходів під час підготовчого судового засідання суд здійснює за клопотанням учасників судового провадження з урахуванням вимог глави 18 КПК.
У п. 30 рішення ЕСПЛ від 9 жовтня 2014 року у справі "Чанєв проти України" цей міжнародний судовий орган встановив, що новий Кримінальний процесуальний кодекс України чітко та точно не врегульовує питання щодо тримання особи під вартою у період після закінчення досудового розслідування та до початку судового розгляду. Також зазначено, що чинне кримінальне процесуальне законодавство (ст. 331 КПК) надає суду право вирішувати питання щодо продовження тримання обвинуваченого під вартою протягом 2 місяців з дня надходження обвинувального акта до суду.
За загальним правилом ухвала щодо обрання або продовження запобіжного заходу діє до моменту закінчення її дії або з прийняттям нової ухвали про продовження, зміни або скасування запобіжного заходу. Тобто, на думку суду, суд не може обрати той самий запобіжний захід, коли щодо обвинуваченого ще діє ухвала про застосування такого ж запобіжного заходу, який має продовжуватися, а не обиратися знову. Інформаційний лист ВССУ від 30 грудня 2016 року №9-3167/0/4-16 стосувався лише автоматичного продовження дії запобіжного заходу, без розгляду клопотання про його продовження та обговорення питання про його подальшу доцільність.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає доцільним продовжити обраний до обвинуваченої запобіжний захід.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 314-316, 331, 369 КПК України, суд -
Призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, на 08.02.2022 року на 12 год. 30хв.
Викликати для участі в судовому засіданні учасників кримінального провадження.
В задоволенні клопотання обвинуваченої ОСОБА_5 та захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту - відмовити.
Продовжити застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» до 03.04.2022 року.
Копію ухвали направити в Державну установу «Харківський слідчий ізолятор» - для виконання, прокурору Салтівської окружної прокуратури м.Харкова - для відома.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1