Справа № 187/1510/21
1-кп/0187/95/22
"02" лютого 2022 р. смт. Петриківка
Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
В провадженні Петриківського районного суду Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження № 12021046520000112 від 07.09.2021 відносно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
02.02.2022 до суду надійшло клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , з посиланням на те, що органами досудового слідства обвинувачується ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене з проникненням у інше приміщення.
Відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування 08.09.2021 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Під час досудового розслідування 08.09.2021 року на підставі ухвали слідчого судді Петриківського районного суду ОСОБА_4 обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 06.11.2021 року.
Ухвалою Петриківського районного суду від 27.10.2021 року ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який продовжено до 11.02.2022 року.
Посилаючись на доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні тяжкого злочину за ч. 3 ст. 185 КК України, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 6 років, останньому відома потерпіла та свідки в даному провадженні, на підставі ст. 89 КК України раніше не судимий, не працює, не зареєстрований, міцних соціальних зв'язків не має, у зв'язку з чим перебуваючи на волі останній може незаконно впливати на відомих потерпілу та свідків, або знищити, сховати, спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, прокурор просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб.
Захисник ОСОБА_5 просив обрати ОСОБА_4 домашній арешт за адресою в АДРЕСА_1 , де знаходиться громадська організація « Реванш».
Обвинувачений ОСОБА_4 підьримав думку захис.
Потерпіла ОСОБА_6 надала до суду заяву про слухання справи у її відсутність.
Заслухавши прокурора, обвинуваченого, захисника, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Як вбачається із обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому з проникненням у інше приміщення, тобто кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів та передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочинів, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, що може свідчити про можливість ухилення підсудного від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Суд вважає, що ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні не зменшився, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину та усвідомлює невідворотність покарання за умови доведеності його вини, знає адресу мешкання потерпілої та свідків.
Суд оцінює суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінуються ОСОБА_4 , та можливість впливати на потерпілу та свідків. Обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 не припинили існувати і обвинувачений може переховуватись від суду.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено. Також, суд оцінює суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінуються ОСОБА_4 , імовірну можливість продовження обвинуваченим протиправної поведінки у подальшому.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою суду необхідно враховувати вимоги дотримання розумного строку як для застосування такого запобіжного заходу, так і продовження строку тримання під вартою. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п.79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України»).
Відповідно до положень ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.
Обставини, що враховувалися судом при обранні раніше запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не змінилися, підстав для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою немає.
При цьому, суд також враховує тяжкість інкримінованого обвинуваченому злочину, наслідки злочину, покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у вчиненні умисного тяжкого злочину.
Суд вважає, що суспільний інтерес у завершенні неупередженого розгляду даного кримінального провадження слід визнати виключними обставинами, згідно з якими лише продовження строку дії застосованого раніше запобіжного заходу зможе запобігти ризикам продовження вчинення злочинів, переховування від суду, що дає підстави для застосування ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, а також те, що ОСОБА_4 обвинувачується органом досудового розслідування у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому з проникненням у інше приміщення, з метою уникнення покарання він може переховуватись від суду, строк тримання під вартою у ОСОБА_4 спливає 11.02.2022 року, суд вважає доцільним продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 02 квітня 2022 року.
Керуючись статтями 131, 132, 176-178, 369, 372 КПК України, суд
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто з 02 лютого 2022 року до 02 квітня 2022 року.
Для утримання під вартою, обвинувачений ОСОБА_4 підлягає направленню до слідчого ізолятора ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» МЮ України.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1