Справа № 405/7455/20
2/405/1252/20
19.01.2022 Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі
головуючої судді: Шевченко І.М.
з участю секретаря : Кривов'язенко А.Ю.
представника позивача : адвоката Мельник О.В.
відповідача: ОСОБА_1 та його представника: адвоката Майнард Н.О.
представника третьої особи: Поровчук А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький в режимі відео конференції цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради про визначення місця проживання дитини,-
Позивач звернулась в суд з позовом, в якому просить визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з нею та стягнути з відповідача на її користь судові витрати по справі.
Позов обґрунтовує тим, що вона та відповідач перебували в зареєстрованому шлюбі з 14.02.2012 року. Від шлюбу мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб між ними розірвано 15.03.2019 року рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда. Вказаним рішенням з відповідача на її користь стягнуто аліменти на утримання доньки в розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття. Донька проживає з нею та бабусею - ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 . Вихованням доньки та її доглядом займається вона, відповідач не приймає участі у вихованні дитини, протягом навчання дитини у школі був присутній лише один раз 01.09.2019 року. Вона має всі підстави для того, щоб визначити місце проживання дитини з нею. Розуміючи, що дитина потребує уваги батька, не перешкоджає побаченням батька з дитино, але в судовому порядку бажає визначити місце проживання доньки з нею. Посилаючись на зазначені обставини, норми чинного законодавства, просить задовольнити позов.
Ухвалою суду від 27.11.2020 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній за правилами загального позовного провадження.
25.02.2021 року позивачем надано додаткові пояснення до позву, в яких вона зазначає, що склалась ситуація, коли відповідач намагався силою забрати дитину зі школи, не погодивши це з нею, графіком дитини, вчиняє сварки на очах у дитини, а тому вона підтримує свій позов.
Відповідачем відзив на позов не подавався, подано позов разом з позивачем ОСОБА_6 про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкування дитини з батьком, який проживає окремо від них та бабусею. Справа розглядається в іншому позовному провадженні.
Ухвалою суду від 24.06.2021 року підготовче провадження у справі закрите, справа призначена до розгляду по суті.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених в позові, просила позов задовольнити.
Відповідач, який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, позов не визнав, зазначив, що дитини проживає з матір'ю, він проживає за межами країни, спір про місце проживання дитини відсутній, він заперечує проти визначення місця проживання дитини з матір'ю.
Представник третьої особи в судовому засіданні підтримала висновок щодо доцільності визначення місця проживання дитини з матір'ю.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази по справі в їх сукупності, з'ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернулася позивач, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що сторони з 14.02.2012 року перебували в зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу сторони мають доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в свідоцтві про народження якої сторони записані батьками дитини.
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15.03.2019 року шлюб між сторонами розірвано. Вказаним рішенням з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання доньки в розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
Між сторонами виник спір з приводу визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при цьому, в судовому засіданні встановлено, що дівчинка мешкає разом з матір'ю ОСОБА_2 та бабусею - ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказані обставини не заперечуються сторонами по справі і вважаються судом встановленими.
Статтею 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до частини першої статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.
Батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Статтею 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права та обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Принцип «найкращих інтересів дитини» є пріоритетним при вирішенні справ цієї категорії.
Стаття 8 Конвенції про права дитини не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини (рішення ЄСПЛ у справі «Йогансен проти Норвегії» від 07.08.1996 року, параграф 78).
У параграфі 54 рішення ЄСПЛ від 07.12.2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олсон проти Швеції» (№ 2) від 27.11.1992 року, і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
У рішенні ЄСПЛ від 11.07.2017 року, заява № 2091/13 у справі «М.С. проти України», йдеться про визначення «інтересів дитини», їх місця у взаємовідносинах між батьками. У згаданому рішенні ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.
Аналіз наведених норм права та практики ЄСПЛ дає підстави для висновку про те, що рівність прав батьків є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків.
Відповідно до ст.ст. 11,12 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місцепроживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Місцепроживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків (ч. 1 ст. 160 СК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Відповідно до ст. 56 ЦК України органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад. Права та обов'язки органів, на які покладено здійснення опіки та піклування щодо забезпечення прав та інтересів фізичних осіб, які потребують опіки та піклування, встановлюються законом та іншими нормативно-правовими актами.
Механізм провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної з захистом прав дитини, визначений постановою Кабінету Міністрів України № 866 від 24.09.2008 року «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини».
Відповідно до п.3 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого вищевказаною постановою Кабінету Міністрів України, органами опіки та піклування є, зокрема, виконавчі органи міських рад, які відповідно до законодавства провадять діяльність з надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із захисту особистих, майнових та житлових прав дітей.
Крім того, відповідно до пункту 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866, для розв'язання спору, що виник між батьками, щодо визначення місця проживання дитини, один з батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності). Під час розв'язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини служба у справах дітей має захищати інтереси дитини з урахуванням рівних прав та обов'язків матері та батька щодо дитини. Працівник служби у справах дітей за місцем проживання дитини проводить бесіду з батьками та відвідує їх за місцем проживання, про що складає акт за формою згідно з додатком 9. У разі коли батьки дитини проживають у межах різних адміністративно-територіальних одиниць, той із батьків, який подав заяву про визначення місця проживання дитини з ним, звертається до служби у справах дітей за місцем свого проживання для здійснення обстеження його житлово-побутових умов та складення акта обстеження умов проживання згідно з додатком 9. Зазначений акт передається заявником до служби у справах дітей за місцем проживання дитини, працівник якої проводить з ним бесіду.
Під час вирішення питання щодо визначення місця проживання дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, стан здоров'я дитини та інші обставини, що мають істотне значення.
Місце проживання дитини не може бути визначене з тим із батьків, який не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або вживає наркотичні засоби, своєю поведінкою може зашкодити здоров'ю та розвитку дитини. Якщо встановлено, що жоден з батьків не може створити дитині належних умов для виховання та розвитку, служба у справах дітей подає клопотання голові районної, районної у м. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про позбавлення таких батьків батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав.
Згідно з п.п.1, 3 Типового положення про комісію з питань захисту прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 866 від 24.09.2008 року, комісія з питань захисту прав дитини є консультативно-дорадчим органом, що утворюється головою районної, районної у містах Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради. Основними завданнями комісії є сприяння забезпеченню реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист, сімейне виховання та всебічний розвиток.
Комісія відповідно до покладених на неї завдань розглядає питання, у тому числі спірні, які потребують колегіального вирішення, зокрема, вирішення спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини. Основною організаційною формою діяльності комісії є її засідання, які проводяться у разі потреби, але не рідше ніж один раз на місяць. До участі у засіданнях комісії можуть запрошуватися представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які беруть безпосередню участь у вирішенні долі конкретної дитини, з правом дорадчого голосу. Комісія у межах своєї компетенції приймає рішення, організовує їх виконання (п.п.4, 8, 9 Типового положення).
Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною, служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.
При цьому, відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів, зокрема, щодо місця проживання дитини, - обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання батьків дитини, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Рішенням виконавчого комітету Кропивницької міської ради № 276 від 27.04.2021 року затверджено висновок щодо доцільності визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір'ю ОСОБА_2 .
Висновком № 1606/49-05-24 від 02.04.2021 року встановлено, що відповідно до акта оцінки потреб сім'ї, складеного спеціалістами Кропивницького міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, в сім'ї ОСОБА_2 відсутні ознаки складних життєвих обставин. Місце проживання батька ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , але згідно з інформацією Центру від 28.01.2021 року № 103/05-05, ОСОБА_1 за місцем реєстрації не проживає. З письмового пояснення адвоката ОСОБА_1 вбачається, що батько дитини живе і працює за межами України та не заперечує проти проживання дочки ОСОБА_3 з матір'ю.
У свою чергу, ОСОБА_2 надала письмові докази, які свідчать про наявність спору між нею та ОСОБА_1 щодо місця проживання дочки ОСОБА_3 . Так, в поясненнях класного керівника комунального закладу «Навчально-виховне об'єднання «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 17 - центр естетичного виховання «Калинка» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області», де раніше навчалась дитина, та класного керівника 2-а класу комунального закладу «Навчально-виховне об'єднання «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів № 1-дитячий юнацький центр «Перлинка» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області», в якому навчається ОСОБА_3 , зазначається, що про дитину піклується мати ОСОБА_2 , яка відповідально ставиться до виховання дочки, створює необхідні умови для її гармонійного розвитку. Батько ОСОБА_1 освітній заклад не відвідує, навчанням дочки не цікавиться. Розмови про батька викликають негативні емоції у дівчинки. Дитина занепокоєна тим, що в телефонній розмові батько повідомив, що забере її до Німеччини, де на даний час проживає.
В інформаціях практичних психологів вищезазначених навчальних закладів, до яких зверталась ОСОБА_2 з питання визначення психологічного стану дочки ОСОБА_3 , зазначається, що дівчинка тепло і з повагою ставиться до матері та не бажає проживати разом з батьком. В ході спілкування з дитиною, проведення психологічних тестів встановлено, що ОСОБА_3 боїться батька, оскільки він повідомив їй в телефонній розмові, що має намір забрати її до себе.
У своїх письмових поясненнях мешканці міста Кропивницького громадяни ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 повідомляють про те, що були свідками того, як ОСОБА_1 намагався силою забрати дочку ОСОБА_3 у ОСОБА_2 , вчиняв сварки у присутності дитини, чим перелякав дівчинку.
У бесіді зі спеціалістом Управління Клімовицька ОСОБА_3 пояснила, що бажає проживати з мамою.
Зважаючи на викладене, керуючись найкращими інтересами дитини, вирішено вважати за доцільне визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір'ю ОСОБА_2 .
Викладені у вищезазначеному висновку обставини, підтверджені в судовому засіданні наданими нотаріально посвідченими поясненнями громадян ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
Свідок ОСОБА_13 , яка на даний кас є класним керівником малолітньої дитини, в судовому засіданні пояснила, що дитина вихована, доглянута, за характером є лідером, відвідує спортивні заняття. Дитина боїться, що батько хоче забрати її, сама розповідала це. Батько зв'язок не підтримує, за цілий рік не поцікавився дитиною, про доньку піклується мама.
Відповідно до акту обстеження умов проживання сім'ї ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_1 від 23.02.2021 року в квартирі створені належні умови для відпочинку та навчання, позивач характеризується позитивно, має дохід, не перебуває на обліку в психоневрологічному та наркодиспансерах.
Як вбачається з пояснення дитини ОСОБА_3 , написаного особисто в присутності головного спеціаліста Управління з питань захисту прав дітей КМР ОСОБА_15 , ОСОБА_3 бажає проживати з мамою.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Статтею 15 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини
Враховуючи викладене, суд погоджується з зазначеним висновком органу опіки та піклування, вважає його обгрунтованим в частині визначення місця проживання дитини разом з матір'ю та таким, що в цій частині не суперечить інтересам малолітньої дитини ОСОБА_3 .
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд відносить судові витрати по справі за рахунок позивача.
Керуючись ст. ст. 7, 12, 17, 18, 76, 141, 259, 263-265 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради про визначення місця проживання дитини задовольнити.
Визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Судові витрати по справі вважати фактично понесеними.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення в повному обсязі виготовлене 01.02.2022 року.
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , прож. АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрований АДРЕСА_2 .
Третя особа: Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда Ірина Миколаївна Шевченко