Справа № 755/1576/22
31.01.2022 Дніпровський районний суд м. Києва (далі - Суд) у складі слідчого судді ОСОБА_1 перевіривши викоання вимог ст.ст. 170-172 КПК України за клопотанням прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_2 про арешт майна в рамках кримінального провадження унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.01.2022 за № 12022105040000323, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 290 КК України, установив :
до даного місцевого суду надійшло зазначене клопотання прокурора, яке обґрунтоване тим, що майно вказане у клопотанні слід арештувати, у порядку п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК, так як воно відповідає критеріям ст. 98 КПК.
Слідча суддя перевіривши виконання вимог ст.ст. 171, 172 КПК України за цим клопотанням, приходить до наступного.
Згідно ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Статтею 171 вказаного Кодексу визначено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди
Однак, у цьому випадку, установлено, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу.
Так, у клопотанні про арешт майна не зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020 та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
Так як, у цій ситуації, заявник умотивовує своє звернення з посиланням на положення частини 1 ст. 170 КПК не у редакції Закону № 720-IX від 17.06.2020, тобто мотивує зверненням з посиланням на норму права, яка не є чинною, на момент його розгляду.
З рішення ВСУ у справі № 5-205кс15 випливає, що Кримінальним процесуальним законом України визначається порядок провадження в кримінальних справах, тобто порядок вчинення процесуальних дій і прийняття кримінальних процесуальних рішень.
Адже, на відміну від кримінального матеріального закону, кримінальний процесуальний закон не має зворотної дії навіть у тих випадках, коли його правила є більш сприятливі для учасників кримінального провадження.
Повернення процесу (процесуальних дій) неможливе, адже процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення (ст. 5 КПК України).
Процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії, апріорі, зРішення Конституційного Суду України у справі № 1-рп/99 від 09.02.1999 рокуубачається, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому у світлі положень статті 58 Конституції України, дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
За таких умов слідчий суддя приходить до однозначного висновку, що дане клопотання не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, у зв'язку з чим останнє підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків в сімдесят дві години.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-29, 131-132, 170-173, 309, 372-376 КПК України, Суд постановив:
клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_2 про арешт майна в рамках кримінального провадження унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.01.2022 за № 12022105040000323, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 290 КК України, повернути заявнику для усунення недоліків в сімдесят дві години з моменту отримання цього судового рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України, тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку для усунення недоліків, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
Ухвала оскарженню не підлягає та є обов'язковою до виконання на всій території України.
Слідча суддя ОСОБА_3