Справа № 752/10995/21
Провадження № 2/752/2180/22
Заочне Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
04 січня 2022 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Плахотнюк К.Г.
при секретарі судового засідання Бондар І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та штрафних санкцій, -
у квітні 2021 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , просив суд:
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 4854 грн.;
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 пеню у розмірі 422,88 грн.;
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 3 % (три відсотки) річних у розмірі 103,73 грн.;
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 908,00 грн.
Свої вимоги мотивував тим, що між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір № ПА 0606 від 06.06.2020 року, за умовами якого позивач зобов'язався надати відповідачу комплекс товарів та послуг по догляду за шкірою обличчя т.м. «НІКАRI», а відповідач зобов'язався прийняти цей комплекс, згідно акту приймання - передачі товару та сплатити за нього визначену Договором грошову суму в розмірі 28595,00 грн.
ФОП ОСОБА_1 зазначив, що дотримуючись умов договору, належним чином виконав свої зобов'язання перед відповідачем у повному обсязі, що підтверджується підписаними сторонами актом приймання-передачі товару від 06.06.2020 року. В свою чергу, ОСОБА_2 отримала комплекс, будь-яких претензій щодо такого отриманого комплексу та щодо виконання ФОП ОСОБА_1 своїх зобов'язань за договором не мала та не висувала, про що свідчать підписи останньої у вищевказаному акті. Косметичні послуги, передбачені Договором, відповідач не отримувала з власної ініціативи.
Згідно п. 5.1 договору загальна вартість комплексу складає 28 595,00 грн. Пунктами 5.4, 5.5 договору встановлено, що відповідач сплачує за комплекс частинами рівними платежами не пізніше 06 числа кожного у сумі 2 559,50 грн. Остаточно розрахуватись за комплекс ОСОБА_2 зобов'язувалась не пізніше 06.04.2021 року.
Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості отриманого комплексу виконала не у повному обсязі, а саме: сплатила лише частину вартості комплексу. Зазначив, що станом на день звернення до суду основна сума заборгованості складає 4854,00 грн.
Вказав, що ОСОБА_2 було направлено письмову претензію вих. № 8 від 19.08.2020 року з вимогою щодо погашення відповідачем заборгованості за договором, однак, остання залишила таку претензію без відповіді та без виконання.
З огляду на вищевикладене ФОП ОСОБА_1 просив суд позов задовольнити.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. від 06.05.2021 року відкрито провадження у справі з призначенням проведення розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 23-24).
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Представник позивача подав заяву до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлено належним чином за адресою, яка є зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_2 , однак поштова кореспонденція була повернута без вручення з довідкою Украпошти, про те, що адресат відсутній за вказаною адресою. Відзив на позов відповідачем у визначений термін не надано.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Отже суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.
На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу з постановленням заочного рішення, проти чого не заперечує позивач, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
За загальним правилом ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 2 ст. 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.
Встановлено, що 06.06.2020 року між позивачем ФОП ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір № ПА 0606, за умовами якого позивач зобов'язався надати комплекс товарів та послуг, зокрема: продати відповідачу набір косметики т.м. «НІКАRI» та надати косметологічні послуги.
Відповідно до п. 1.2 договору під комплексом розуміється продаж набору косметики та надання косметологічних послуг. Згідно п. 1.3 договору асортимент, кількість, комплектація, перелік складових комплексу і загальна сума договору визначаються в Переліку № 1 (специфікації), що є невід'ємною частиною договору.
За змістом переліку №1 (специфікації) від 06.06.2020 року до договору № ПА 0606, який підписаний сторонами, комплекс по догляду складається з: набір косметики 1 шт. (очищаючий крем потрійної дії - 1шт.; сиворотка відновлююча - 1 шт.; сонцезахисний крем - 1 шт.); антикупероз - 4 відвідування, кріоліфтинг - 4 відв., мікроголкова мезотерапія - 2 відвід. (а.с. 9 ).
Пунктом 2.4. договору визначено, що зобов'язання ФОП ОСОБА_1 по передачі комплексу вважаються виконаними в момент передачі комплексу в розпорядження ОСОБА_2 ,, згідно акту приймання-передачі та підписання договору.
Згідно ст.ст. 6, 626, 627 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Відповідно до положень ст.ст. 629, 631, 632 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ст. 628 ЦК України).
За нормою ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно п. 5.1 договору, загальна вартість комплексу по догляду за цим договором складає 28 595,00 грн.
Згідно п. п. 5.3-5.6 договору при оплаті комплексу по догляду частинами клієнт в день підписання даного договору вносить на поточний рахунок або в касу позивача перший платіж в розмірі 3 000,00 грн., але не пізніше 06.06.2020 року. Залишок вартості комплексу по догляду в розмірі 25595,00грн. клієнт сплачує позивачу рівними платежами у сумі 2 559,50 грн. протягом 10 місяців. Оплата за комплекс по догляду здійснюється не пізніше 06 числа кожного місяця. Клієнт повністю розраховується за комплекс по догляду не пізніше 06.04.2021 року (а.с. 8).
Сторонами 06.06.2020 року підписано Акт приймання-передачі Товару до Договору № ПА 0606 від 06.06.2020 року, відповідно якого на виконання умов договору позивач надала, а відповідач отримала комплекс товару, а саме набір косметики т.м. «НІКАRI» по догляду за шкірою обличчя загальною вартістю 7 854 грн. Складові Товару, комплектування, назва, кількість та вартість вказані в Переліку № 1 (спеціфікація) до Договору. Товар передано в належним чином та в повному обсязі, претензій щодо переданого Товару відповідачка не мала, про що свідчить підпис останньої (а.с. 10).
За викладених обставин вбачається, що позивач у повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання щодо надання набору косметики, косметичні послуги, передбачені Договором, відповідач не отримувала з власної ініціативи.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору відповідач сплатила позивачу кошти на загальну суму 3 000,00 грн. (товарний чек № 327 від 06.06.2020 року. Наступний платіж відповідач зобов'язувалась згідно умов договору здійснити не пізніше 06.07.2020 року, однак жодних інших платежів на оплату комплексу від відповідача не надходило.
Відповідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. ст. 525, 526 ЦК України).
Як визначено ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, судом встановлено, що відповідач не виконала взяті на себе за договором зобов'язання, грошові кошти у визначений договором строк позивачу не сплатила; відзиву щодо заявлених позовних вимог, будь-яких пояснень/заперечень щодо розрахунку заборгованості та в спростування зазначеного позивачем, суду не надала.
Згідно положення ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Таким чином, залишок заборгованості за договором становить 4 854 грн зі сплати вартості товару, що підтверджується розрахунком основної заборгованості наданого позивачем (а.с. 11), тому суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу.
За змістом ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно ст.ст. 546, 548-552 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.
Позивачем до стягнення з відповідача заявлена пеня у розмірі 422,88 грн. з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 Закону, обчислюється від суми простроченою платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пункт 6.2 договору встановлює, що у випадку затримки клієнтом сплати грошових коштів, передбачених пунктами 5.3, 5.4, 5.5. строком більше ніж на 5 календарних днів поспіль, відповідач сплачує позивачу неустойку у вигляді пені у розмірі 0,5 % від несплаченої суми за кожен день прострочення виконання зобов'язання.
Пунктом 6.3 договору визначено, що у випадку порушення відповідачем строків оплати, передбачених п. 5.4, 5.5 даного договору, а також у випадку затримки відповідачем платежу в строк, що перевищує 60 календарних днів поспіль, чи у випадку самовільної зміни розміру платежу відповідачем, що завдасть збитків позивачу, позивач має право вимагати від клієнта дострокового погашення всієї несплаченої вартості комплексу по догляду й інших, пов'язаних з цим порушенням та відшкодуванням збитків.
При цьому пунктом 6.4 договору обумовлено, що у випадку, зазначеному в п. 6.3 даного договору, відповідач зобов'язана достроково сплатити позивачу несплачену вартість комплексу по догляду протягом 5 робочих днів з дати отримання відповідної вимоги позивача. При цьому клієнт сплачує неустойку в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, до дня фактичної сплати включно.
Позивачем 20.08.2020 на адресу відповідача ОСОБА_2 було направлено письмову претензію вих. № 8 від 19.08.2020 року з вимогою щодо погашення відповідачем заборгованості за договором (а.с. 12,13).
Разом з тим, суду не надано жодних доказів на підтвердження факту отримання відповідачем вказаної претензії, зокрема дати її отримання, для можливості визначення початку строку зобов'язання відповідача щодо дострокової сплатити коштів за договором відповідно умов укладеного правочину.
За таких обставин суд критично відноситься до посилань ФОП ОСОБА_1 , що саме з дати 07.08.2020 року у позивача виникло право вимоги оплати повної вартості за договором та нарахування неустойки.
За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В силу вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до положень ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач також просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 103,73 грн відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, за період з серпня 2020 року по квітень 2020 року за 260 днів прострочення, які нараховано із суми боргу. Розрахунок 3% річних: сума санкції = 4854 х 3 х 260/365/100 = 103,73 грн.
Даний розрахунок відповідачем не оспорено, суд погоджується з таким розрахунком.
Порушення відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки ст. 629 ЦК України встановлюється принцип безумовності та обов'язковості виконання договору.
За викладених обставин, позов підлягає частковому задоволенню. З відповідача ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 слід стягнути борг за укладеним між сторонами договором у розмірі 4854,00 грн. та 3% річних за невиконання грошового зобов'язання у розмірі 103,73 грн. У стягненні пені у розмірі 422,88 грн слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України у порядку розподілу судових витрат між сторонами суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 274-279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд, -
позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та штрафних санкцій, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) заборгованість за договором № ПА 0606 від 06.06.2020 року у розмірі 4854,00 грн, 3% річних у розмірі 103,73 грн, судові витрати у розмірі 908 грн, що складає належну до стягнення суму у розмірі 5865 (п'ять тисяч вісімсот шістдесят п'ять) гривень 73 копійки.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя К.Г. Плахотнюк