Справа № 752/16173/21
Провадження № 2-а/752/355/21
21.12.2021 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Колдіної О.О.
за участі секретаря Потапенко Д.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського лейтенанта роти №4 батальйону №1 Управління патрульної поліції у Чернігівській області Коваль Віталія Геннадійовича, третя особа: Департамент патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
позивач звернувся з цим позовом до суду, в якому зазначив, що 19.06.2021 відповідно до постанови ЕАН №4373069 від 19.06.2021 року лейтенанта роти №4 батальйону №1 Управління патрульної поліції у Чернігівській області Коваль Віталія Геннадійовича, він, на підставі ч.4 ст.122 КУпАП, був підданий адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 1700,00 грн за те, що 19.06.2021 року о 13:34:55 год в межах населеного пункту с. Красилівка, керував автомобілем Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_1 та рухався зі швидкістю 109 км/год, при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в межах населеного пункту на 59 км/год.
В обґрунтування позову також зазначає, під час зупинки транспортного засобу інспектор з'явився із-за службового автомобіля на узбіччі з приладом в руках TRUCAM LTI 20/20 ТС000560 та почав зупиняти транспортний засіб позивача. Після зупинки поліцейський не представився, ознайомив позивача з відеоматеріалом, зафіксованим на прилад TRUCAM, але жодної можливості розглянути уважно, скористатись послугами адвоката для дослідження доказів водію не було запропоновано.
Позивач вказує, що правопорушення було зафіксовано з порушенням дії знаку 5.70 та порушено процедуру фіксації, яка суперечила вимогам ст.40. ЗУ «Про національну поліцію».
Вказану постанову позивач вважає протиправною, що і стало підставою звернення його до суду з адміністративним позовом.
На підставі ухвали судді Голосіївського районного суду м.Києва Кахно І.А. від 08.07.2021 р. відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
20.09.2021 року на адресу суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву ОСОБА_1 , у якому відповідач зазначає, що 19.07.2021 року водієм ОСОБА_1 було порушено вимоги п.12.4. ПДР України, оскільки о 13:31 год на 113 км. а/д М-01, с. Красилівка, Козелецького району, Чернігівської області він керував транспортним засобом Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_1 в межах населеного пункту с. Красилівка, позначене дорожнім знаком 5.45 зі швидкістю 109 км/год., при дозволеній 50 км/год. Швидкість була зафіксована за допомогою лазерного вимірювача TRUCAM LTI 20/20 TC 000560.
Вказує, що постанова була винесена правомірно та у відповідності до встановленої процедури, а відео та фото фіксація підтверджує факт вчинення позивачем правопорушення. Зазначає, що на 117 км дороги М-01 в напрямку м. Київ, встановлені дорожні знаки 5.70, що свідчить, що позивач був проінформований про здійснення фото-відеофіксування порушень ПДР України. Також відповідач зазначає, що фіксування швидкості вказаним приладом TRUCAM в ручному режимі відповідає вимогам законодавства.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2021 року справу передано на розгляду судді Голосіївського районного суду міста Києва Колдіної О.О.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва Колдіної О.О. від 28.10.2021 року справу прийнято до свого провадження, розгляд якої призначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
05.10.2021 року на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про залучення до участі у справі у якості співвідповідача Департаменту патрульної поліції.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Положеннями ч.1 ст.5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Умовою надання адміністративним судом захисту прав є встановлення їх порушення відповідачем, який перебуває у відповідних публічних правовідносинах із позивачем, проте своїми протиправними рішеннями, діями (бездіяльністю) впливає на його обов'язки, права чи інтереси.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Пунктом 1.9. Правил дорожнього руху передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Предметом розгляду у даній справі є постанова інспектора поліції по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху про накладення адміністративного стягнення в зв'язку із вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.122 КУпАП.
Згідно зі ст.213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Відповідачем у справі зазначено поліцейського лейтенанта роти №4 батальйону №1 Управління патрульної поліції у Чернігівській області Коваль Віталія Геннадійовича.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII регламентовано, що поліція, відповідно до покладених на неї завдань, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону № 580-VIII, у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
В силу ч.ч. 1-2 ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення у т.ч. передбачені ч.4 ст.122 КУпАП.
За приписами ст. 222 КУпАП розгляд справ про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, зокрема ч.4 ст.122, покладено на органи Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно ч.1 ст.13 Закону України «Про Національну поліцію» систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції. Територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання (ч.1 ст.15 Закону України «Про Національну поліцію»).
Приписами ч.3 ст.288 КУпАП визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч.4 ст.121 КУпАП, інспектори відповідного органу поліції діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, а саме - від імені Департаменту патрульної поліції Національної поліції України і її територіальних органів.
Отже, відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями ст.222 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративне правопорушення, передбачені зокрема ч.4 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ст.ст. 25, 26, 42 Кодексу адміністративного судочинства України на позивача покладено обов'язок визначати відповідача у справі.
Водночас позивач не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про залучення до участі у справі співвідповідачів і третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог.
Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення», «розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у ст.222 - 244-20 КУпАП» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.09.2020 року у справі №742/2298/17 та від 26.12.2019 р. у справі за №724/716/16-а.
Відповідно до положень ст.48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.
Оскільки, розгляд справи відбувається у спрощеному провадженні без участі сторін, а також зважаючи на те, щодо участі у справі не був залучений Центральний орган Національної поліції, як суб'єкт владних повноважень, від імені якого він діє при розгляді справ про адміністративні правопорушення, суд вважає за необхідне залучити до участі у справі в якості співвідповідача Департамент патрульної поліції.
З огляду на викладене, клопотання представника позивача підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.48 КАС України, суд
залучити до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до поліцейського лейтенанта роти №4 батальйону №1 Управління патрульної поліції у Чернігівській області Коваль Віталія Геннадійовича, третя особа: Департамент патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в якості співвідповідача Департамент патрульної поліції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
Суддя