Справа № 909/66/22
02.02.2022 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Стефанів Т. В., розглянувши матеріали позовної заяви б/н від 26.01.2022 (вх. № 1508/22 від 28.01.2022)
за позовом Акціонерного товариства "Таскомбанк"
до відповідача Відділу державної виконавчої служби у місті Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ)
про звільнення майна з-під арешту,
Акціонерне товариство "Таскомбанк" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Відділу державної виконавчої служби у місті Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про звільнення майна з-під арешту нежитлового приміщення, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 132,3 кв. м.; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2206694926101.
Дослідивши позовну заяву, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Отже, згідно вказаних вимог Закону України "Про виконавче провадження" зняття арешту можливе лише внаслідок визнання за позивачем права власності на майно.
Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб'єктний склад сторін у них відповідає вимогам ст. 4 ГПК України.
При цьому, п. 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачено, що відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб'єктний склад сторін у них відповідає вимогам ГПК України.
Згідно Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ у Постанові 03.06.2016 № 5 "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.
Особливу увагу суд звертає на той факт, що боржником у виконавчому провадженні є фізична особа, що є підставою для розгляду такої справи в межах цивільного судочинства.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Позивачем в якості доказу надіслання відповідачу позовної заяви з додатками надано суду фіскальний чек та опис вкладення до цінного листа. При цьому в описі вкладення вказано, що на адресу відповідача направлені позовна заява з додатками. Як наслідок суд не має змоги перевірити, які саме документи направлено на адресу відповідача.
Позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення (ч. 1 ст. 172 ГПК України).
Правилами надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 за № 270 встановлено, що підтвердженням прийняття для пересилання поштового відправлення є розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги (касовий чек, розрахункова квитанція тощо). Крім того, надається опис вкладення, зразок бланка такого опису затверджується уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі зв'язку, бланк опису вкладення заповнюється відправником у двох примірниках із зазначенням адреси одержувача, кількості предметів, вартості кожного з цих предметів. Обидва примірники опису підписуються відправником. Працівник об'єкта поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису видається відправникові, другий вкладається до поштового відправлення. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
Отже, при поданні позовної заяви позивачем (особою, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи) має бути доданий фіскальний чек відділення поштового зв'язку та опис вкладення з переліком документів, що направляються відповідачу, за підписом працівника об'єкта поштового зв'язку із зазначенням адреси одержувача, кількості предметів, вартості кожного з цих предметів.
Додатково суд звертає увагу позивача на те, що у разі уточнення позовних вимог стосовно визнання права власності на майно, з якого позивач просить зняти арешт, останньому слід врахувати приписи п. 2 та 3 ч. 1 ст. 163 ГПК України, з огляду на які ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна, а у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Відповідно до п. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 162, 164 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 ст. 174 ГПК України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов до висновку про залишення позовної заяви без руху та встановлення десятиденного строку, з дня одержання позивачем цієї ухвали, на усунення виявлених судом недоліків.
Керуючись ст. 4, 162, 164, 172, 174, 232-234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву Акціонерного товариства "Таскомбанк" б/н від 26.01.2022 (вх. № 1508/22 від 28.01.2022) - залишити без руху.
Позивачу у десятиденний строк, з дня отримання даної ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме надати належні докази направлення відповідачу позовної заяви з додатками (фіскальний чек, опис вкладення в лист з вказівкою на документи, які було направлено на адресу відповідача).
У разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Учасники справи можуть отримувати інформацію у справі зі сторінки на офіційному вебпорталі "Судова влада України" в мережі Інтернет за вебадресою http://court.gov.ua/fair/sud5010/ або з офіційної сторінки Господарського суду Івано-Франківської області в мережі Інтернет за вебадресою http://if.arbitr.gov.ua/sud5010/, чи у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Ухвала підписана 02.02.2022.
Суддя Т. В. Стефанів