вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"25" січня 2022 р. м. Київ Справа№ 911/1396/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Владимиренко С.В.
суддів: Демидової А.М.
Попікової О.В.
при секретарі судового засідання Островерхій В.Л.
за участю представників сторін зазначених у протоколі судового засідання від 25.01.2022
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД» на рішення Господарського суду Київської області від 14.09.2021 (повний текст рішення складення 30.09.2021)
у справі № 911/1396/21 (суддя Чорногуз А.Ф.)
за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт
«Бориспіль»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «БФ ЕНД ГХ
ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД»
про стягнення суми штрафу та зобов'язання вчинити дії
ДП "Міжнародний Аеропорт "Бориспіль" звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до ТОВ «БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД» про стягнення за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 80.1-14/1-28 від 09.09.2014 штрафу у розмірі 136 000,00 грн та судового збору 4 540,00 грн та зобов'язання ТОВ «БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД» виконати зобов'язання встановлені у п.п. 2.2.2. п. 2.2 Договору № 80.1-14/1-28 від 09.09.2014, а саме: надати ДП МА «Бориспіль» довідки про чистий дохід отриманий від діяльності в орендованому приміщенні за березень 2020, липень 2020, вересень 2020, жовтень 2020, листопад 2020, грудень 2020, січень 2021, лютий 2021, березень 2021.
Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов п.п. 2.2.2. п. 2.2 Договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 80.1-14/1-26 від 09.09.2014 не надав позивачу довідок про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні за березень 2020, липень 2020, вересень 2020, жовтень 2020, листопад 2020, грудень 2020, січень 2021, лютий 2021, березень 2021. Внаслідок чого позивач виставив відповідачу рахунки-фактури про сплату штрафу за ненадання довідок про чистий дохід за період прострочення на загальну суму 136 000,00 грн відповідно до п.п. 4.3 п. 4 договору № 80.1-14/1-26 від 09.09.2014. На момент звернення до суду з даним позовом відповідач своїх зобов'язань за договором № 80.1-14/1-26 від 09.09.2014 щодо сплати суми штрафу та надання довідок про чистий дохід за вказаний період не виконав.
Рішенням Господарського суду Київської області від 14.09.2021 у справі №911/1396/21 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" 103 300грн. штрафу та 3 448,13грн. витрат зі сплати судового збору. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" виконати зобов'язання встановлені у п.п. 2.2.2. п. 2.2 Договору №80.1-14/1-26 від 09.09.2014, а саме: надати ДП МА "Бориспіль" довідки про чистий дохід отриманий від діяльності в орендованому приміщенні за липень 2020 року, серпень 2020 року, вересень 2020 року, жовтень 2020 року, листопад 2020 року, грудень 2020 року, січень 2021 року, лютий 2021 року та березень 2021 року. В решті в позові судом відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції виходив з того, що з доданих до матеріалів справи документів не можливо встановити що вони є довідками про чистий дохід підприємства, відповідачем не надано суду копій документів, які направлялися на адресу позивача. Також, позивачем надані до позовної заяви копії довідок, з яких не можливо встановити розмір чистого доходу за певний період за договором № 80.1-14/1-26 від 09.09.2014, оскільки він не вказаний. Крім того, перевіривши надані ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" розрахунки штрафу з урахуванням встановлених обставин, судом було встановлено, що правильно розрахований розмір штрафу належний до стягнення з відповідача у відповідно до пункту 4.3 договору № 80.1-14/1-26 від 09.09.2014 за період з липня 2020 по березень 2021 становить 103 300,00 грн.
Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 14.09.2021 у справі №911/1396/21, скасувати рішення Господарського суду Київської області від 14.09.2021 у справі №911/1396/21 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги щодо скасування рішення апелянт посилається на те, що в матеріалах справи наявні докази надсилання відповідачем позивачу на виконання п.п. 2.2.2. п. 2 договору № 80.1-14/1-26 від 09.09.2014 довідок та примірників періодичних звітів з касових апаратів. Також скаржник зазначає, що з 18.03.2020 р. по 14.06.2020 р. останній був позбавлений можливості користуватись орендованим приміщенням у зв'язку із тимчасовим закриттям пунктів пропуску через державний кордон України для міжнародного пасажирського сполучення, тому відсутні правові підстави для нарахування заборгованості за вказаний період.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" у справі №911/1396/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Владимиренко С.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2021 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи №911/1396/21 та відкладено розгляд питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" на рішення Господарського суду Київської області від 14.09.2021 у справі №911/1396/21.
Матеріали справи №911/1396/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду 28.10.2021.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" на рішення Господарського суду Київської області від 14.09.2021 у справі № 911/1396/21 залишено без руху. Роз'яснено скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази, які підтверджують сплату судового збору в сумі 1637,80грн. за подання апеляційної скарги.
15.11.2021 на адресу Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги з доданим платіжним дорученням №49190 від 10.11.2021 в сумі 1637,80грн.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді, судді-доповідача Владимиренко С.В. з 15.11.2021 по 03.12.2021 включно у відпустці, розгляд заяви про усунення недоліків апеляційної скарги здійснено після виходу судді з відпустки.
У зв'язку із перебуванням судді Демидової А.М., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці з 01.12.2021 по 17.12.2021 здійснити будь-які процесуальні дії в даному складі неможливо.
Відповідно до розпорядження керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2021, у зв'язку з перебуванням судді Демидової А.М., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, проведено повторний автоматизований розподіл справи.
Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.12.2021 сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі №911/1396/21 колегію суддів у складі: Владимиренко С.В. (головуючий), судді Ходаківська І.П., Євсіков О.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" на рішення Господарського суду Київської області від 14.09.2021 у справі №911/1396/21. Розгляд апеляційної скарги призначено на 25.01.2022 об 11 год. 30 хв в приміщенні Північного апеляційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 1- А, зал судових засідань № 6.
10.01.2022 від представника позивача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача на рішення Господарського суду Київської області від 14.09.2021 у справі № 911/1396/21 надісланий засобами поштового зв'язку 06.01.2021, відповідно до поштового конверту. Колегія суддів дійшла висновку про долучення відзиву позивача до матеріалів справи, оскільки поданий в строк визначений ухвалою суду від 08.12.2021, на підставі до ч. 7 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.
Заперечуючи проти доводів апелянта позивач зазначає, що з наданих відповідачем копії опису вкладень не вбачається та не має можливості встановити, що направлені довідки були довідками про чистий дохід відповідача в орендованому приміщенні за договором оренди від 11.06.2014 № 1575; що довідки направлені на виконання умов договору від 09.09.2014 № 80.1-14/1-26; за який саме звітній період надаються. Також, позивач зазначає, що умовами договору не передбачено надання примірників періодичних звітів з касових апаратів, а також не встановлено, що чистий дохід підтверджується даними періодичних звітів.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2022 у зв'язку з перебуванням судді Євсікова О.О. у відпустці з 24.01.2022, та у зв'язку з перебуванням судді Ходаківської І.П. на лікарняному з 01.01.2022, сформовано для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" на рішення Господарського суду Київської області від 14.09.2021 у справі №911/1396/21 колегію суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді - Попікова О.В., Демидова А.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" на рішення Господарського суду Київської області від 14.09.2021 у справі №911/1396/21 до провадження вказаною колегією суддів.
Представник відповідача у судовому засіданні 25.01.2022 підтримав вимоги та доводи, викладені в його апеляційній скарзі та просив суд апеляційної інстанції її задовольнити, рішення Господарського суду Київської області від 14.09.2021 у справі №911/1396/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.
Представник позивача у судовому засіданні 25.01.2022 заперечив проти вимог та доводів, викладених в апеляційній скарзі відповідача, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду Київської області від 14.09.2021 у справі №911/1396/21 залишити без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву не неї, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
11.06.2014 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (далі орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БФ енд ГХ Тревел Рітейл ЛТД" (далі орендар, відповідач) було укладено договір оренди № 1575 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності (далі Договір оренди).
Згідно до п. 1.1 Договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування майно частини приміщень № 4.2.10 та 4.2.31 на четвертому поверсі терміналу D, загальною площею 55,00 кв. м., розміщене за адресою: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», на 4-му поверсі пасажирського терміналу D (термінальний комплекс D, загальною площею 107850,5 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 170023532208, реєстраційний номер в єдиному реєстрі об'єктів державної власності - 20572069.1435.НЛТ11ПД1884), що перебуває на балансі Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі балансоутримувач, позивач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 30.04.2014 і становить 2 544 342,00 гри, без ПДВ.
Згідно з п. 1.2 договору оренди майно передається в оренду з метою використання за цільовим призначенням: для розміщення та експлуатації магазину безмитної торгівлі.
Орендна плата визначена за результатами конкурсу на право оренди майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку квітень 2014 року 61 579,00 грн. Орендна плата сплачується щомісяця, не пізніше 15 числа звітного місяця (пункти 3.1. та 3.1.1. Договору оренди).
Як передбачено п. 5.8 договору оренди, орендар зобов'язується на вимогу орендодавця та балансоутримувача проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звіряння. До 15 числа місяця, наступного за звітним: самостійно одержувати в бухгалтерії балансоутримувача акт приймання-передавання виконаних послуг. Підписаний акт орендар зобов'язаний повернути в бухгалтерію балансоутримувача протягом п'яти днів з дати його фактичного отримання або ж надати в цей же строк мотивовану відмову від його підписання. Якщо протягом зазначеного п'ятиденного строку, акт приймання-передавання виконаних послуг не буде повернуто балансоутримувачу та/або не надана мотивована відмова від його підписання, відповідний акт вважається підписаним сторонами; самостійно надавати орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць оренди (копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку про перерахування орендної плати до Державного бюджету України).
Орендар зобов'язаний своєчасно здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна, шляхом компенсації комунальних послуг, податку на землю або укладення цивільно-правових угод із постачальниками послуг. При цьому, витрати на утримання майна компенсуються залежно від наявності, кількості, потужності, часу роботи електроприладів, систем тепло- і водопостачання, каналізації за спеціальними рахунками, а в неподільній частині - пропорційно розміру займаної орендарем площі майна на підставі тарифів та розрахункових документів, наданих орендареві. Орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі компенсувати витрати на утримання майна з переліком всіх видів послуг та цін згідно діючих тарифів, в тому числі податку на землю (п. 5.10 договору оренди).
У відповідності з п. 7.1 Договору оренди орендодавець зобов'язується передати орендарю за участю балансоутримувача в оренду майно згідно з договором за актом приймання-передавання майна.
Пунктом 10.1. цього Договору закріплено, що він укладений строком на 10 років, що діє з 11.06.2014 до 10.06.2024 включно.
01.07.2014 р. на підставі укладеного договору оренди між сторонами підписано акт приймання-передавання орендованого майна, який погоджено балансоутримувачем - Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», в якому сторони зафіксували, що орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування майно - приміщення № 4.2.10 та 4.2.31 на четвертому поверсі терміналу D (інв. № 47578), загальною площею 55,00 кв. м., розміщене за адресою: 08307, Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль».
Пунктом 5.18 Договору оренди встановлено, що орендар зобов'язується на наступний робочий день, що слідує за днем підписання договору, звернутися до балансоутримувача для отримання проекту договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.
09.09.2014 між Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» та Товариством з обмеженою відповідальністю "БФ енд ГХ Тревел рітейл ЛТД" укладено Договір № 80.1-14/1-26 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (далі Договір про відшкодування витрат).
Відповідно до пп. 1.1.1 п. 1.1 договору про відшкодування витрат, у зв'язку з наданням орендарю в строкове платне користування державного окремого індивідуально визначеного нерухомого майна - частини приміщення №4.2.10 та 4.2.31 на четвертому поверсі пасажирського термінала «D», загальною площею 55,00 кв. м для розміщення та експлуатації магазину безмитної торгівлі балансоутримувач надає, а орендар отримує наступні послуги: підтримання в належному стані території, прилеглої до орендованого майна, використання мереж освітлення території аеропорту, обслуговування внутрішньо портових доріг та під'їзних шляхів, забезпечення приміщень загального користування (п/п № 5 таблиці 1 пункту 1.1.1. Договору про відшкодування витрат від 09.09.2014).
Цим же підпунктом таблиці договору встановлено, що щомісячна сплата розраховується за наступною формулою чистий дохід Орендаря х 18% - орендна плата (без ПДВ),
де чистим доходом орендаря є виручка від продажу товарів у магазині безмитної торгівлі в орендованому приміщені відповідно до умов договору оренди №1575 від 11.06.2014.
Чистий дохід підтверджується довідкою про доходи за звітний місяць. Орендна плата (без ПДВ) є плата, що нарахована за відповідний звітний місяць за користування орендованим приміщенням згідно договору оренди № 1575 від 11.06.2014.
Згідно з п. 1.5 договору про відшкодування витрат розмір оплати за послуги, які зазначені в пунктах 1-4 таблиці № 1 та всі послуги, що зазначені в таблиці № 2 цього договору, залежить від фактичного їх об'єму, тарифів та витрат балансоутримувача, пов'язаних з обсягом послуг в період їх надання, якості послуг та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.
У відповідності до п. 2.1.6 договору про відшкодування витрат балансоутримувач зобов'язується щомісяця, до 12 числа місяця, наступного за звітним, виставляти орендарю рахунок за надані послуги за звітний місяць та складати акт приймання-здачі виконаних послуг, який є контрольним та звітним документом сторін щодо надання-отримання послуг та їх якості.
Пункт 2.2.2. Договору про відшкодування витрат передбачає, що орендар зобов'язується щомісячно, до 7-го числа місяця, наступного за звітним, надавати в бухгалтерію балансоутримувача довідку про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні. Орендар несе відповідальність за вчасне надання Довідки про чистий дохід та достовірність даних в Довідці. За період з 01.07.2014 до моменту набрання чинності цим Договором Орендар зобов'язаний надати в бухгалтерію балансоутримувача Довідку про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні, на протязі 3-х робочих днів з дати набрання чинності цим Договором.
Відповідно до пункту 2.2.3 Договору про відшкодування витрат орендар зобов'язується щомісяця, з 12 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії балансоутримувача рахунок та акт приймання - здачі виконаних послуг. Сплата рахунку здійснюється орендарем до 20 числа того ж місяця. Підписаний акт приймання - здачі виконаних послуг орендар зобов'язаний повернути в бухгалтерію балансоутримувача протягом 5-ти робочих днів з дати його отримання або надати в цей строк вмотивовану відмову від його підписання. Якщо протягом 5-ти робочих днів акт приймання - здачі виконаних послуг не буде повернутий балансоутримувачу та ненадана в цей строк вмотивована відмова від його підписання, він вважається підписаним сторонами.
Пунктом 4.3 Договору про відшкодування витрат встановлено, що в разі несвоєчасного надання довідки про чистий дохід, орендар зобов'язаний сплатити балансоутримувачу штраф у розмірі 100,00 грн. без урахування ПДВ за кожний календарний день прострочення. Сплата здійснюється орендарем протягом 5 банківських днів після отримання рахунків.
У відповідності до пункту 6.1. Договору про відшкодування витрат він набирає чинності з дати його підписання та діє до 10.06.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, в порушення умов Договору відповідач не надав позивачу довідки про чистий дохід, отриманий від діяльності у орендованому приміщенні за березень 2020 та з липня 2020 по березень 2021. Позивачем у відповідності до пункту 4.3. Договору про відшкодування витрат виставлено відповідачу рахунки-фактури про сплату штрафу за ненадання довідок про чистий дохід від діяльності у орендованому приміщенні за вказані приміщення на загальну суму 136000,00 грн. У зв'язку з несплатою відповідачем штрафу за ненадання вказаних довідок позивач звернувся до суду для захисту своїх порушених прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як передбачено ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначенні на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. У відповідності до положень частини 2 цієї статті кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Згідно положень частини третьої цієї ж статті Господарського кодексу України застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.
Відповідно до вимог статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафними санкціями у відповідності до положень статті 230 Господарського кодексу України є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
У відповідності до статті 231 Господарського кодексу України разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Як вже зазначалося вище, позивач звернувся до суду задля захисту своїх прав з огляду на порушення відповідачем умов Договору про відшкодування витрат. Державне підприємство Міжнародний аеропорт «Бориспіль» зазначає, що в порушення умов Договору відповідач не надав позивачу довідки про чистий дохід отриманий від діяльності в орендованому приміщенні за березень 2020 та за період з липня 2020 по березень 2021 включно. Заявник повідомляє, що внаслідок недобросовісних дій відповідача позивач не має можливості виставити йому рахунки за надання послуг. Позивач виставив відповідачу рахунки-фактури на сплату штрафу передбаченого договором за несвоєчасне надання довідок про чистий дохід. У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 136000,00 грн штрафу у відповідності до розрахунку наведеного ним у позовні заяві та зобов'язати відповідача надати довідки про чистий дохід.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач посилається на те, що на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України "Про тимчасове обмеження перетинання державного кордону, спрямоване на запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Cov-2" № 287-р від 14.03.2020, з 17.03.2020 тимчасово було закрито пункти пропуску через державний кордон для міжнародного пасажирського повітряного сполучення, в тому числі і Міжнародний аеропорт «Бориспіль».
Відповідач звертає увагу, що 16.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БФ енд ГХ Тревел рітейл ЛТД" та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях було укладено Додатковий договір до Договору оренди № 1575.
У відповідності до пункту 2 вказаного договору у зв'язку з неможливістю потрапляння на територію пункту пропуску «Бориспіль» та неможливістю користування орендованим майном через обставини, які знаходяться поза волею орендаря та орендодавця - на період часу, починаючи з 18.03.2020 року по 14.06.2020 року включно, протягом якого майно не могло використовуватись орендарем за цільовим призначенням згідно договору оренди через обставини, за які орендар та орендодавець не відповідають, погоджено зупинити виконання сторонами умов договору, передбачених п. 3.6, 5.3, 8.4.
В обгрунтування апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "БФ енд ГХ Тревел рітейл ЛТД" зазначає, що відповідач 10.09.2020 на виконання п.п. 2.2.2 п. 2.2 договору 80.1-14/1-26 разом з поштовими повідомленнями надсилав на адресу позивача довідки та примірники періодичних звітів з касових апаратів.
Відповідач вважає, що твердження позивача щодо ненадання довідок за період з березня 2020 року до березня 2021 не відповідають фактичним обставинам справи. Також, скаржник зазначає, що Договором про відшкодування витрат не передбачено затвердженої форми довідок про чистий дохід.
У відзиві на апеляційну скаргу Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" зазначає, що згідно Додаткового договору до Договору оренди № 1575 відповідач не міг використовувати орендоване майно за цільовим призначенням лише з 18.03.2020 по 14.06.2020. При цьому сторони дійшли згоди, що нарахування орендної плати здійснюється у сумі 25 % від суми нарахованої орендної плати з 12.03.2020 по 17.03.2020 та починаючи з 15.06.2020.
Також позивач вказує на те, що відповідачем не додано суду копій довідок, які направлялися позивачу, а також звертає увагу, що на адресу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" надходили листи відповідача без вказаних у них додатків внаслідок чого позивачем було складено акти про відсутність вкладень у конверт, які направлялися відповідачу (акт № 01-26/6-13 від 11.02.2021 наявний у матеріалах справи). Позивач звертає увагу на те, що відповідачем не надано доказів того яка саме інформація була зазначена у довідках, які згідно опису вкладення у цінний лист направлялися позивачу.
Позивач вважає, що не можливо встановити що: направлені довідки були довідками про чистий дохід відповідача у орендованому приміщенні за Договором оренди № 1575; довідки направлені на виконання умов договору № 80.1-14/1-26; за який звітний період вищевказані довідки подавалися.
Заперечуючи проти доводів позивача, відповідач наголошував, що довідки про чистий дохід та періодичні касові звіти направлялися на адресу позивача. Також відповідач зазначає, що довідки про чистий дохід підприємства сформовані товариством на основі періодичних касових звітів, які було направлено разом з довідками. Відповідач зазначає, що періодичні касові звіти за відповідні періоди за своєю суттю являються звітними первинними документами, оскільки містять відомості про господарські операції.
За умовами Договору № 80.1-14/1-26 від 09.09.2014 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю щомісячна плата за послуги наведені у договорі (забезпечення теплом, забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці, використання води, вивезення відходів, підтримання у належному стані прилеглої до орендованого майна території) розраховується за формулою, що включає в себе показники чистого доходу.
Як вбачається з цього Договору чистий дохід орендаря підтверджується Довідкою про доходи за звітний період (місяць). За умовами Договору відповідач зобов'язаний своєчасно здійснювати розрахунки за договором. Сторони погодили строк для надання довідок про чистий дохід за використання орендованого майна - щомісяця до 7-го числа місяця наступного за звітним.
Судом встановлено, що конкретної форми довідок про чистий дохід не встановлено сторонами. Довідки, які надавалися позивачу за період що передує спірному періоду приймалися позивачем без будь-яких зауважень, що не заперечується позивачем.
Як вбачається з матеріалів справи, на адресу Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» було направлено довідки з вихідними номерами 426 (від 10.09.2020), 427 (від 10.09.2020), 428 (від 10.09.2020), 519 (від 09.10.2020), 603 (від 06.11.2020), 649 (від 08.12.2020), 4 (від 11.01.2021), 54 (від 08.02.2021), 99 (від 09.03.2021), 164 (від 07.04.2021).
Позивачем було отримано вищезазначені довідки відповідача без вказаних у них додатків, внаслідок чого позивачем були складені акти про відсутність вкладень у конверті, які були направлені та отримані відповідачем (арк. 41-71).
Крім того, колегія суддів зазначає, що зазначені довідки неможна вважати наданими відповідачем позивачу на виконання п.п. 2.2.2. п. 2.2 Договору № 80.1-14/1-26 від 09.09.2014, оскільки ці довідки не містять даних (інформації) про чистий дохід відповідача, яким є виручка від продажу товарів у магазині безмитної торгівлі в орендованому приміщені № 4.2.10 та 4.2.31 на четвертому поверсі терміналу D (інв. № 47578), загальною площею 55,00 кв. м., розміщеному за адресою: 08307, Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль» за Договором оренди індивідуального визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 11.06.2014 № 1575 за період з липня 2020 по березень 2021.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, що дійсно констатувати не має змоги, що документи, що були направлені позивачу відповідачем є довідками про чистий дохід підприємства, що отриманий від діяльності, саме в орендованому приміщенні за вказаним договором, з копії описів вкладення не вбачається, що направлені довідки були довідками про чистий дохід. Заявник не надав суду копій тих документів, які направлялися на адресу позивача, а їх найменування (довідка) не може свідчити про те, що вони є довідками, що стосуються доходу підприємства, саме у орендованому приміщенні. Таким чином, суд обмежений лише наданими відповідачем доказами направлення довідок на адресу позивача, з яких не можливо встановити ні причетність довідок до договору (якщо вони подані на виконання договору про відшкодування витрат), ні звітних періодів за які було подано ту чи іншу окрему довідку, ані, власне, характеру відомостей, що наявні в кожній довідці.
Колегія суддів відхиляє доводи апелянта, що разом з вищевказаними довідками орендар направляв на адресу балансоутримувача примірники періодичних звітів з касових апаратів за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2020-го року, січень, лютий чи березень 2021 року з огляду на те, що договорами укладеними між орендарем, орендодавцем та балансоутримувачем не передбачається надання періодичних касових звітів, навіть якщо вони є первинними звітними документами про дохід орендаря.
Періодичні звіти свідчать про розрахунки проведені готівковою через касовий апарат (РРО -реєстратор розрахункових операцій), проте, договором чітко встановлено, що нарахування плати за послуги здійснюється за формулою, що включає чистий дохід орендаря, який підтверджується довідкою про доходи за звітний місяць, а не будь-яким іншим бухгалтерським документом. А тому, для нарахування плати за забезпечення теплом, забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці, використання води, вивезення відходів, підтримання у належному стані прилеглої до орендованого майна території позивач не може посилатися на інші, за винятком довідок про чистий дохід, документи.
Колегія суддів зазначає, що періодичні звіти не можуть свідчити про встановлення саме в орендованих приміщеннях за Договором оренди індивідуального визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 11.06.2014 № 1575, зазначених в періодичних звітах касових апаратів (РРО), оскільки відповідачем не надано доказів розміщення касових апаратів (РРО), зазначених в цих звітах саме в орендованих приміщеннях за Договором оренди індивідуального визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 11.06.2014 № 1575.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що з копій довідок, які були надіслані відповідачем позивачу, зокрема, № 649 від 08.12.2020, № 4 від 11.01.2021, № 54 від 08.02.2021, № 99 від 09.03.2021, № 164 від 07.04.2020 не можливо встановити розмір чистого доходу у період з липня 2020 по березень 2021 за договором № 80.1-14/1-26 від 09.09.2014, оскільки розмір чистого доходу в них не вказаний, натомість, вказаний певний перелік договорів та міститься перелік періодичних звітів в додатках без зазначення якого саме договору, який звіт стосується і на яку суму.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у зв'язку з невиконанням орендарем умов договору суд вважає за необхідне задовольнити позовну вимогу в частині зобов'язання відповідача виконати зобов'язання встановлені підпунктом 2.2.2. п. 2.2 Договору № 80.1-14/1-26 від 09.09.2014 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю та зобов'язати останнього надати позивачу (балансоутримувачу) довідки про чистий дохід у орендованому приміщенні за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2020 та січень, лютий та березень 2021.
Враховуючи викладене, перевіривши розрахунок заборгованості за період з липня 2020 по березень 2021 колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 103 300,00 грн., оскільки відповідачем надавалася позивачу довідка про чистий дохід підприємства в орендованому приміщенні за березень 2020 року, що не заперечується останнім.
За приписами ч. 1 ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Під способами захисту суб'єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника. Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16.
При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.
Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частиною 5 статті 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
Твердження відповідача, що на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України "Про тимчасове обмеження перетинання державного кордону, спрямоване на запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Cov-2" № 287-р від 14.03.2020, з 17.03.2020 по 14.06.2020 тимчасово було закрито пункти пропуску через державний кордон для міжнародного пасажирського повітряного сполучення, в тому числі і Міжнародний аеропорт «Бориспіль», що позбавило його можливості користуватися орендованим приміщенням у цей період в обґрунтування відмови у стягненні штрафу за не надання довідок про чистий дохід за період з липня 2020 по березень 2021, не заслуговують на увагу, оскільки обмеження встановлені вказаним розпорядженням не стосуються спірного періоду з липня 2020 по березень 2021.
При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, із посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Київської області від 14.09.2021 у справі № 911/1396/21 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД» задоволенню не підлягає.
Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД».
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД» на рішення Господарського суду Київської області від 14.09.2021 у справі № 911/1396/21 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 14.09.2021 у справі № 911/1396/21 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД».
4. Матеріали справи № 911/1396/21 повернути до Господарського суду Київської області.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст.ст. 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 02.02.2022.
Головуючий суддя С.В. Владимиренко
Судді А.М. Демидова
О.В. Попікова