Провадження № 1-кп/537/56/2022
Справа № 534/1925/21
31.01.2022 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючої судді ОСОБА_1 , за участю прокурора ОСОБА_2 , обвинуваченого ОСОБА_3 , законного представника обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , законного представника обвинуваченого ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_9 , захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 , за участю секретаря ОСОБА_11 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці кримінальне провадження №12021170520000373 по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Комсомольськ (Горішні Плавні) Полтавської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ;
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Кременчука Полтавської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ;
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця міста Кіровоград Кіровоградської області, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених пунктами 4, 7, 12 частини 2 статті 115, частиною 2 статті 185, частиною 1 статті 357 КК України, -
В провадженні Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області перебуває обвинувальний акт №12021170520000373 по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених пунктами 4, 7, 12 частини 2 статті 115, частиною 2 статті 185, частиною 1 статті 357 КК України.
До суду надійшло клопотання прокурора Горішньоплавнівського відділу Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_12 про продовження застосування відносно обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів. Постановою першого заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_13 від 31 січня 2022 року винесено постанову про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні №12021170520000373 по обвинуваченню ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених пунктами 4, 7, 12 частини 2 статті 115, частиною 2 статті 185, частиною 1 статті 357 КК України. Вказаною постановою до складу групи прокурорів включено прокурора Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_2 .
В судовому засіданні прокурор Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_2 клопотання прокурора Горішньоплавнівського відділу Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_12 підтримала та просила суд продовжити обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Письмове клопотання прокурора мотивоване наявністю ризиків, а саме переховування від суду під загрозою покарання, оскільки у разі визнання ОСОБА_3 та ОСОБА_6 винними у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень, їм загрожує покарання у виді позбавлення волі строком до п'ятнадцяти років, а ОСОБА_9 - довічного позбавлення волі. Щодо обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_6 прокурор наголосив на тому, що після скоєння кримінального правопорушення вони з місця його вчинення зникли та переховувалися, доки не були затримані працівниками поліції. Також прокурор вказав на наявність ризику незаконного впливу на свідків з боку обвинувачених з метою зміни або відмови від надання показань в суді, оскільки останні обізнані про їх місце проживання.
Щодо обвинуваченого ОСОБА_3 прокурор вказав на те, що він раніше притягався до кримінальної відповідальності, на шлях виправлення не став, продовжує вчиняти інші кримінальні правопорушення. Наразі в провадженні Комсомольського міського суду перебуває два кримінальних провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні тяжкого злочину.
Метою продовження відносно обвинувачених такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, прокурор вказує забезпечення виконання ними покладених на них процесуальних обов'язків.
Прокурор ОСОБА_2 в судовому засіданні вказала на наявність вагомих доказів щодо вчинення ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_9 інкримінованих їм кримінальних правопорушень, а також на їх вік та стан здоров'я, які є молодими та працездатними особами, на обліках у лікарів нарколога або психіатра не перебувають.
Запобігання ризикам, зазначеним вище, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів прокурор вважає недоцільним, оскільки здійснювати контроль за поведінкою обвинувачених при їх можливості вільно пересуватись буде неможливо.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання прокурора.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_14 , в судовому засіданні заперечувала проти продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просила суд обрати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, а саме у виді цілодобового домашнього арешту, оскільки кримінальні правопорушення, які інкримінуються ОСОБА_3 , було вчинено у неповнолітньому віці, він активно сприяв розслідуванню цих кримінальних правопорушень, має постійне місце проживання в місті Горішні Плавні, де до затримання постійно проживав з матір'ю. Також захисник обвинуваченого ОСОБА_3 просила суд врахувати вік обвинуваченого, стан здоров'я останнього, в обґрунтування чого стороною захисту надавалися суду відповідні медичні документи в попередньому судовому засіданні, у зв'язку із чим, на її думку, в умовах тримання під вартою обвинуваченому не будуть забезпечені відповідні умови перебування та лікування.
Законний представник обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала думку захисника.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_8 в судовому засіданні зазначив, що вважав, що для забезпечення вказаних прокурором ризиків достатньо буде застосування відносно обвинуваченого такого запобіжного заходу, як цілодобовий домашній арешт, оскільки кримінальні правопорушення, які інкримінуються ОСОБА_6 , було вчинено у неповнолітньому віці і на даний час йому не виповнилося 18 років, вже тривалий час перебуває під вартою. Домашній арешт надасть обвинуваченому можливість вирішити питання з навчанням та отримати диплом про освіту. Крім того, захисник зазначив, що у законний представник обвинуваченого отримала в спадщину квартиру в місті Кременчуці і вона не заперечує, щоб її син ОСОБА_6 перебував у неї під домашнім арештом.
Законний представник обвинуваченого ОСОБА_6 - ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримала думку захисника та вважала за доцільне застосувати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника та просив застосувати до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_10 в судовому засіданні вважав за можливе застосувати відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з огляду на те, що обвинувачений має постійне місце проживання та перебуваючи під дією такого запобіжного заходу у нього буде відсутня можливість вільно пересуватись, а тому відпадають зазначені прокурором ризики.
Обвинувачений ОСОБА_9 в судовому засіданні підтримав думку адвоката в повному обсязі, просив суд застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання прокурора, копії матеріалів, якими останній обґрунтовує наведенні ним доводи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини 1 статті 176 КПК України, запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.
Згідно із частиною 1 статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до частини 2 статті 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з положеннями статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно статті 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до частин 1, 4 статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Згідно вимог статті 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Наведені Конституційні гарантії права на свободу та особисту недоторканість поєднується з такими ж вимогами статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року), яка відповідно до вимог частини 1 статті 9 Конституції України ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположним свобод людини (1950 року), Першого протоколу та протоколів №№2, 4, 7 та 11 до Конвенції».
Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. В даному випадку суд вважає, що тримання під вартою ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_9 буде виправданим, оскільки запобігатиме перешкоджанню встановленню істини у кримінальному провадженні та буде сприяти виконанню обвинуваченими процесуальних обов'язків.
В даному випадку одне із кримінальних правопорушень, що інкримінуються ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , є особливо тяжким злочином. У разі визнання ОСОБА_3 та ОСОБА_6 винними у вчиненні останнього їм загрожує покарання у виді позбавлення волі строком до 15 (п'ятнадцяти) років, а відносно обвинуваченого ОСОБА_9 - довічного позбавлення волі.
Суд приймає до уваги характеристику обвинуваченого ОСОБА_3 , який раніше притягався до кримінальної відповідальності, наразі відносно нього в Комсомольському міському суді Полтавської області перебувають на розгляді інші кримінальні провадження, зокрема, щодо вчинення тяжкого злочину, злочину проти власності.
Обвинувачений ОСОБА_3 не навчається та не працює, не має джерела доходу, що свідчить про ризик вчинення ним інших корисливих злочинів.
Щодо доводів захисника, законного представника про стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_3 , як такого, що виключає можливість його перебування в умовах тримання під вартою, суд зазначає, що відповідно до підпункту 1 пункту 4 Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально - виконавчої служби України, затверджених Наказом міністерства юстиції України 14 червня 2019 року №1769/5, ув'язнені і засуджені мають право на охорону здоров'я в обсязі, встановленому Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», за винятком обмежень, передбачених законодавством; за висновком лікуючого лікаря отримувати від родичів або інших осіб (у фабричній закритій непошкодженій упаковці) лікарські засоби або їх аналоги, призначені для проходження курсу лікування, та медичні вироби, а також купувати їх за безготівковим розрахунком.
У зв'язку із вищевикладеним, суд не вбачає наявними підстави щодо виключення можливості утримання обвинуваченого ОСОБА_3 в умовах тримання під вартою.
Щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , суд враховує обставину його навчання, а також відсутності у нього постійного джерела доходу.
Згідно встановлених обставин, обвинувачений ОСОБА_9 не працевлаштований, не має джерела доходу, мешкає за не зареєстрованим у визначеному Законом порядку місцем проживання.
Суд також враховує положення частини 1 та 2 статті 492 КПК України, яка передбачає, що за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, до неповнолітнього з урахуванням його вікових та психологічних особливостей, роду занять може бути застосовано один із запобіжних заходів, передбачених цим Кодексом. Затримання та тримання під вартою можуть застосовуватися до неповнолітнього лише у разі, якщо він підозрюється або обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, за умови, що застосування іншого запобіжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у статті 177 цього Кодексу.
Оцінивши всі обставини в їх сукупності, у відповідності до вимог статті 178 КПК України, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до обвинувачених підлягає задоволенню, оскільки лише такий запобіжний захід зможе дієво запобігти можливому переховуванню обвинувачених від суду та органів досудового слідства. Наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, що доведені під час розгляду клопотання прокурора, виключають можливість застосування до ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_9 більш м'якого запобіжного заходу.
Судом вивчалась можливість застосування до обвинувачених більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні прокурора. Однак, з урахуванням осіб обвинувачених, відсутності у них законних джерел доходів, застосування таких не буде дієвим. З аналогічних підстав суд вважає неспроможним обґрунтування щодо доцільності застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Враховуючи вищевикладене, суд на даному етапі розгляду обвинувального акту, приходить до висновку про необхідність продовження відносно обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_9 міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, про застосування до обвинувачених більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено, мета, підстави, що стали підставою для обрання обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є й надалі актуальними, а інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинувачених.
У відповідності до положень пункту 2 частини 4 статті 183 КПК України, якою встановлено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини, суд не вбачає підстав для визначення обвинуваченим розміру застави.
Керуючись статтями 177, 178, 183, 194, 331, 371, 372 Кримінально-процесуального кодексу України, суд, -
Клопотання прокурора Горішньоплавнівського відділу Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_12 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Комсомольськ (Горішні Плавні) Полтавської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів - до 31 березня 2022 року до 24 год. 00 хв.
Клопотання прокурора Горішньоплавнівського відділу Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_12 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Кременчука Полтавської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів - до 31 березня 2022 року до 24 год. 00 хв.
Клопотання прокурора Горішньоплавнівського відділу Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_12 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_9 - задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця міста Кіровоград Кіровоградської області, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів - до 31 березня 2022 року до 24 год. 00 хв.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали суду виготовлено та оголошено 02 лютого 2022 року о 10 год. 00 хв.
Суддя ОСОБА_1