Справа № 359/833/22
Провадження № 1-кс/359/238/2022
Іменем України
27 січня 2022 року слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисників - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , перекладача ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду з технічною фіксацією клопотання старшого слідчого Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 12021111100000891, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 серпня 2021 року, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Воскресінське Ленінського району Московської області Російської Федерації, громадянина Російської Федерації, росіянина, зі середньою освітою, непрацюючого, одруженого, має на утриманні неповнолітніх дітей, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у скоєнні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 5 ст. 186, ч. 3 ст. 187 КК України,
встановив:
У січня 2022 року слідчий Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_8 , за погодженням прокурора Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до суду з вказаним клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що СВ Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12021111100000891 від 15.08.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 5 ст. 186, ч. 3 ст. 187 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час у ОСОБА_4 , ОСОБА_9 та у двох невстановлених досудовим розслідуванням осіб, виник умисел направлений на відкрите заволодіння чужим майном. Реалізуючи свій злочинний умисел, 14.08.2021 року близько 23:20 год. ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_9 та двома невстановленими досудовим слідством особами, прибули до домогосподарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , де без дозволу власника, перелізли через паркан, яким огороджене домоволодіння. Близько 23 год. 40 хв. ОСОБА_4 , ОСОБА_9 та невідомі особи, діючи за попередньою змовою групою осіб, реалізовуючи спільний план по вчиненню грабежу, переконавшись, що за ними ніхто не спостерігає, з метою власного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи, що їх дії носять протиправний характер, шляхом вільного доступу, через відчинені двері, проникли до вказаного будинку, в якому в цей час знаходилася ОСОБА_10 , яка наглядала за вказаним будинком, та застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, яке виразилося у зав'язуванні пластиковими хомутами рук ОСОБА_10 та накидання на обличчя ковдри, з метою бути не розкритими, подолали волю останньої до опору. В подальшому ОСОБА_4 , ОСОБА_9 та невідомі особи, оглянувши будинок, відкрито заволоділи грошовими коштами в сумі 300 000 грн., 250 000 євро, 420 000 доларів США, парфумами жіночими та чоловічими «Bottega Veneta», рюкзаком чоловічим чорного кольору «HUGO BOSS», металевим брелоком з білого металу та рожевим камінням «Swarovski» і написом «LACASA», золотими прикрасами, а саме: каблучками з жовтого та білого золота, оздобленими дорогоцінним камінням, біжутерією марки «КІЛК», сережками марки «Тіфані», ланцюжками марки «Тіфані» та «КІЛК». Після чого залишили місце вчинення злочину, чим спричинили майнову шкоду ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
Крім цього, ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , маючи умисел на незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в порушення вимог ст. ст. 41, 92 Конституції України, ст. ст. 178, 328 ЦК України, додатку № 1, затвердженого п. 1 постанови Верховної Ради України від 07.06.1992 № 2471-XII «Про право власності на окремі види майна», п. п. 1-4, 9, 15 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №576 «Про затвердження Положення про дозвільну систему», п. п. 2.8., 8.1., 8.9 Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 №622 «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», у невстановлений в ході досудового розслідування особи, час та місці, без передбаченого законом дозволу, придбали: два корпуси РГД - 5, із зазначеним на кожній маркуванням «216-83-Т», два запали до РГД - 5, із зазначеним на кожному маркуванням «УЗРГМ 2 92-83-43 РГМ-2 583», та 12 набоїв до вогнепальної зброї калібру - 12 мм, та почали їх зберігати.
Крім того, 22.09.2021 року у невстановлений досудовим розслідуванням час, у ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_9 та двома невстановленими особами виник умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном. Реалізуючи свій умисел, 22.09.2021 року приблизно о 20 год. 00 хв. ОСОБА_4 за попередньою змовою із ОСОБА_9 та двома невстановленими досудовим розслідуванням особами, прибули до домоволодіння АДРЕСА_4 , де без дозволу власника ОСОБА_13 , перелізли через паркан, яким огороджене вищевказане домоволодіння. Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, близько 20 год. 10 хв. ОСОБА_4 , ОСОБА_9 та дві невідомі особи чоловічої статі, діючи за попередньою змовою групою осіб, реалізовуючи спільний план по вчиненню розбійного нападу, з метою власного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи, що їх дії носять протиправний характер, шляхом вільного доступу, через відчинені двері, проникли до вищезазначеного будинку, в якому в цей час знаходилася ОСОБА_14 та ОСОБА_13 , та застосовуючи насильство, яке є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, яке виразилося у зав'язуванні пластиковими хомутами рук ОСОБА_14 та ОСОБА_13 , та накидання на обличчя подушки, з метою бути не розкритими, подолали волю останніх до опору. В подальшому ОСОБА_4 , ОСОБА_9 та невідомі особи, оглянувши будинок, відкрито заволоділи грошовими коштами в сумі 119 000 гривень, 300 доларів США (курс НБУ станом на 22.09.2021, 26,62) - 273 гривні 38 копійок, револьвер системи «Флобер», чорного кольору, пристрій для відстрілу гумових куль марки «Форт-12Р» № НОМЕР_1 та дозвіл до нього № НОМЕР_2 , наручний годинник марки «VOSTOK» сріблястого кольору із надписом «RED SQUARE» вартістю 12 000 грн., наручний годинник «Комадирський», вартістю 9 250 грн., ідентифікаційний код платника податків, пенсійне посвідчення паспорт громадянина України, посвідчення ветерана праці на ім'я ОСОБА_14 . Після чого залишили місце вчинення кримінального правопорушення, чим спричинили майнової шкоди ОСОБА_14 та ОСОБА_13 на загальну суму 140 253 гривні 38 копійок.
Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13.01.2022 року підозрюваному ОСОБА_4 продовжено строк тримання під вартою до 30.01.2022 року включно та визначено заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 198 480 грн. За час досудового розслідування, ризики, визначені п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК не зменшились та продовжують існувати. Так, злочини, інкриміновані ОСОБА_4 , відносяться до тяжких та особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання лише у виді позбавлення волі. Ця обставина свідчить про існування ризику, що під впливом тяжкості покарання ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування, та таким чином перешкоджати досудовому розслідуванні у кримінальному провадженні. Також є достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 з метою уникнення кримінальної відповідальності може незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки йому під час досудового розслідування стали відомі їх анкетні дані. Також, оскільки ОСОБА_4 є громадянином іншої держави та незаконно перебуває на території України, так як офіційно не перетинав кордон, не має на території України міцних соціальних зв'язків, ніде не працює, не має постійного джерела прибутку, то є достатні підстави вважати, що він може продовжити свою злочинну діяльність або вчинить інші злочини. Посилаючись на вказане, слідчий вважає, що інші запобіжні заходи не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Крім того, в обґрунтування продовження строків тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою, слідчим наведено перелік дій, пов'язаних із завершенням досудового розслідування, які на даний час здійснити неможливо в повному обсязі. Тому слідчий просив продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 на 60 днів з альтернативою внесення застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 198 480 грн.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав доводи клопотання, та просив його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.
Захисники підозрюваного - адвокати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заперечували з приводу задоволення клопотання слідчого, просили відмовити у задоволенні, посилаючись на відсутність у даному кримінальному провадженні обґрунтованості підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень та відсутністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Так, захисники зазначили, що докази отримані стороною обвинувачення з порушенням вимог КПК, а тому є недопустимими. Зокрема, вказали на те, що потерпіла ОСОБА_10 не впізнала в ОСОБА_4 особу, яка вчинила злочин та зазначила про невідповідність зросту та статури їх підзахисного. Звернули увагу, що присутні під час обшуків поняті не в перше залучаються працівниками правоохоронних органів для участі в такій слідчій дії, що ставить під сумнів результати проведених обшуків, під час якого було вилучене зовсім інше майно, ніж те, про яке повідомили у своїх первинних показах потерпілі. Також звернули увагу на недотримання порядку пред'явлення речей для впізнання потерпілому та інші обставини, які мають на думку захисту свідчити на користь ОСОБА_4 . При цьому сторона захисту зазначила, що слідчим не доведено наявність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а тому такі ризики відсутні, а також не доведено факт того, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може забезпечити належної поведінки підозрюваного. Ці обставини свідчать про те, що подальше тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою не є виправданим, з огляду на положення КПК України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Крім того, захисники зазначили, що ОСОБА_4 вже має місце постійного проживання в м. Києві, а саме для нього орендована квартири АДРЕСА_5 , а тому до нього може бути застосовано домашній арешт. Також зазначили, що ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, з місця реєстрації не знімався, в останнього наявні міцні соціальні зв'язки, оскільки він одружений та має на утриманні неповнолітніх дітей. Враховуючи вищевикладене, захисники підозрюваного - адвокати ОСОБА_5 , ОСОБА_6 просили слідчого суддю обрати ОСОБА_4 інший більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що він не скоював інкриміновані йому злочини та через фальсифікацію доказів. Підтримав думку своїх захисників щодо відмови у задоволенні заявленого слідчим клопотання та можливого застосування до нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження та дослідивши докази, приєднані до клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Встановлено, що ОСОБА_4 пред'явлено підозру у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 5 ст. 186, ч. 3 ст. 187 КК України, а саме: у незаконному зберіганні, придбанні вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу; у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах; у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникнення у житло (а.с.162-167, 286-289).
Відповідно ст. 199 КПК на слідчого суддю покладений обов'язок при розгляді клопотання про продовження строку тримання особи під вартою з'ясувати обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, свідчать про існування раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, а також чинники, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
З наданих матеріалів вбачається, що на даній стадії є достатні дані, які вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 5 ст. 186, ч. 3 ст. 187 КК України, що встановлено та з'ясовано слідчими суддями Бориспільського міськрайонного суду Київської області в ухвалах про обрання запобіжного заходу та його продовження від 01 листопада 2021 року, 24 грудня 2021 року та 13 січня 2022 року).
Варто зазначити, що під час обрання та продовження запобіжних заходів під час досудового розслідування, слідчий суддя не встановлює вину особи у інкримінованому їй злочині, а лише перевіряє обґрунтованість підозри.
Так, відповідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»; рішення у справі «К.Г. проти Німеччини»). Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.
Відповідно практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Так, на основі наданих стороною обвинувачення матеріалів, якими обґрунтовується клопотання, слідчим суддею встановлено, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.
При цьому слід зауважити, що оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_4 до вчинення злочинів, підозра у яких йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
Твердження сторони захисту про непричетність підозрюваного ОСОБА_4 до вчинення, інкримінованих йому злочинів, слідчий суддя визнає передчасними, оскільки вони стосуються доведеності вини особи, що не є предметом розгляду на даному етапі провадження, проте підлягають перевірці на досудовому розслідуванні.
Як вбачається зі змісту ухвал про застосування запобіжного заходу та про продовження підозрюваному ОСОБА_4 строку тримання під вартою, слідчими суддями також встановлено, що надані стороною кримінального провадження докази, свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 5 ст. 186, ч. 3 ст. 187 КК України.
Так, 24 грудня 2021 року слідчим суддею Бориспільського міськрайонного суду підозрюваному ОСОБА_4 продовжено строк тримання під вартою до 30.01.2022 року включно та визначено заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 198 480 грн.
Згідно з вказаною ухвалою слідчого судді ризиками неналежної процесуальної поведінки підозрюваного визнані можливість: переховування останнього від органу досудового розслідування, суду; незаконного впливу на потерпілих та свідків, а також продовження своєї злочинної діяльності чи вчинення інших кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання про існування на час розгляду клопотання, передбачених кримінальним процесуальним законом і зазначених у попередній ухвалі про тримання підозрюваного під вартою, ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком, у даному випадку, слід вважати дію, яка може бути вчинена з високим ступенем ймовірності.
Так, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 5 ст. 186, ч. 3 ст. 187 КК України, один з яких відноситься до тяжких злочинів, а інші два - до особливо тяжких злочинів, за санкціями яких передбачено покарання лише у виді позбавлення волі з конфіскацією майна.
Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 , в разі визнання його винуватими, слідчий суддя вважає, що з високим ступенем ймовірності підозрюваний може вживати заходів для переховування від органів досудового розслідування та суду.
В контексті практики Європейського суду, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня («Панченко проти Росії»). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови»).
Так, слідчим суддею враховуються дані про особу ОСОБА_4 , який являється громадянином іншої держави, зареєстрований в Російській Федерації, місця постійного проживання за місцем проведення досудового розслідування не має, ніде офіційно не працює, на утриманні непрацездатних та неповнолітніх осіб на території Українип не має, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків та постійного джерела прибутку саме на території України. Крім того, ОСОБА_4 потрапив на територію України за невідомих обставин, оскільки доказів законного перетину ним кордонів держави України немає. Ці обставини в сукупності, на переконання слідчого судді, створюють реальні ризики щодо можливості підозрюваного, перебуваючи в умовах менш тяжкого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
На підставі вище викладеного, враховуючи суспільну небезпечність вчиненого, характер та обставини злочинів, а також дані про особу підозрюваного, та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого та особливо тяжких злочинів, та усвідомлення підозрюваного в тому, що йому загрожує покарання лише у вигляді позбавлення волі, само по собі може спонукати сховатись від органів досудового розслідування, суду та вживати заходи щодо створення перешкод для правосуддя іншим чином, зокрема шляхом неявки на виклики слідчого, прокурора та суду.
Також слідчий суддя враховує, що підозрюваний ОСОБА_4 являється громадянином Російської Федерації, та незаконно перебуває на території України, оскільки відомостей про те, що останній офіційно перетинав державний кордон України, немає. Це, в свою чергу, обґрунтовано переконує слідчого суддю у великій вірогідності того, що останній у такий самий спосіб може незаконно залишити територію України та потрапити до іншої держави з метою уникнення покарання.
При цьому, з матеріалів даного кримінального провадження вбачається, що підозрюваний ОСОБА_4 до затримання не працював, суспільно корисною працею не займався, тобто не мав постійного джерела доходу. Крім того, останньому, серед іншого, інкримінується вчинення корисливих злочинів проти власності. Наведене вище є достатньо вагомими підставами, які можуть свідчити про можливість підозрюваним продовжити свою злочинну діяльність або вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній не маючи джерела прибутку та міцних соціальних зв'язків може продовжити вчиняти інші злочини проти власності.
Ці обставини в сукупності свідчать про наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
З огляду на вищевикладене слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення підозрюваного від досудового розслідування.
Обставини, зазначені у клопотанні, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою. Відсутні передумови для застосування підозрюваному менш суворого виду запобіжного заходу.
Отже, для запобігання цим ризикам вважаю за можливе продовжити підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Слідчий суддя перевірив можливість застосування альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів, проте ураховуючи особу підозрюваного, обґрунтованість підозри, відсутність міцних соціальних зв'язків та відсутність постійного джерела доходу на території України, незаконне перебування останнього на території України, застосування інших альтернативних заходів не є обґрунтованим та не унеможливлює реалізацію вищевказаних ризиків.
Щодо доводів сторони захисту відносно того, що ОСОБА_4 має місце постійного проживання в м. Києві, то вони не заслуговують на увагу, виходячи із наступного.
Так, стороною захисту, на підтвердження даної обставини, надано договір оренди квартири (житлового приміщення), а саме квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_6 , укладеного між ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , для проживання підозрюваного ОСОБА_4 . При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що стороною захисту не надано доказів того, що орендодавець повідомлений та попереджений про процесуальний статус особи, яка має там проживати. Крім того, стороною захисту взагалі не зазначено, ким саме для орендаря квартири являється підозрюваний ОСОБА_4 , та не підтверджено, що ОСОБА_4 дійсно зобов'язується сплачувати грошові кошти за оренду даного житла, оскільки підозрюваний не має будь-якого джерела доходу. Це, в свою чергу, свідчить про те, що даний договір може бути в будь-який момент достроково розірваний через його невиконання або неналежне виконання наймачем, зокрема і через несплату орендної плати. З огляду на це слідчий суддя приходить висновку, що наданий стороною захисту договір оренди квартири не є беззаперечним доказом та гарантією того, що підозрюваний ОСОБА_4 буде проживати за зазначеною в договорі оренди адресою.
При цьому слід зазначити, що у м. Києві у підозрюваного ОСОБА_4 відсутні будь-які соціальні зв'язки, та як зазначалося вище, відсутнє джерело прибутку, що може послужити причиною для його виїзду за межі м. Києва та держави Україна загалом.
З огляду на вище викладене, домашній арешт, про який просить сторона захисту, навіть із застосуванням електронних засобів контролю та при забороні підозрюваному цілодобово залишати житло, є вочевидь недостатнім запобіжним заходом з огляду на обставини кримінального провадження, особу підозрюваного та наявність доведених ризиків.
Про обрання відносно підозрюваного особистої поруки не надходило жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру. Крім того, застосування до підозрюваного особистого зобов'язання не забезпечить належної поведінки підозрюваного і не зменшить наявність ризиків, не зможе перешкодити їх реалізації.
При цьому ризики, передбачені ст.177 КПК, не зменшились, є реальними та триваючими, вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо підозрюваного на більш м'який, так як альтернативні запобіжні заходи, про що зазначено вище, на даний час, не забезпечать належний рівень процесуальної поведінки підозрюваного.
Отже, слідчий суддя погоджується із доводами слідчого про недостатність застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні.
При цьому вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Встановлено, що запобігання наведених вище ризиків становить суспільні інтереси, які полягають в забезпеченні правопорядку, відновленні порушених прав і свобод особи, зокрема потерпілих, та відправлення кримінального судочинства. Ці інтереси мають превалююче значення та виправдовують подальше тримання підозрюваному під вартою, з огляду на фактичні обставини, за яких інкримінується вчинення кримінальних правопорушень та на їх ступінь суспільної небезпечності.
Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 січня 2022 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 12021111100000891, продовжено до трьох місяців, тобто до 30 квітня 2022 року.
Так, на обґрунтування обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до 30 січня 2022 року, слідчим у клопотанні зазначено, що в ході досудового розслідування необхідно отримати висновки призначених експертиз, встановити та допитати інших свідків, яким можуть бути відомі обставини вчиненого злочину, провести одночасний допит підозрюваних та свідків, а також забезпечення сторін кримінального провадження в ознайомленні з наявними матеріалами, і зазначене, на думку слідчого судді, прямо вказує на об'єктивну неможливість завершити досудове розслідування з направленням в подальшому обвинувального акту до суду в межах строку тримання під вартою ОСОБА_4 , визначеного раніше.
З огляду на вищевикладене, слідчий суддя приходить висновку, що існують законні підстави та виправдана необхідність для часткового задоволення, поданого слідчим клопотання про продовження строку тримання підозрюваного під вартою, та продовження строку тримання під вартою підозрюваного ще на 30 днів, що буде достатнім для отримання висновків призначених експертиз, проведення необхідних слідчих та процесуальних дій.
При цьому, на підставі ч. 3 ст. 183 КПК України, слід визначити заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 198 480 гривень, та покласти ряд обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України. На думку слідчого судді, такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим КПК України.
Доводи сторони захисту щодо відсутності підстав для продовження строку тримання під вартою та необґрунтованість ризиків, слідчий суддя не бере до уваги, оскільки внаслідок складності провадження, необхідності проведення судових експертиз та отримання їх висновків, проведення інших слідчих дій, існує об'єктивна неможливість завершення досудового розслідування у встановлені строки, що поряд з наявністю ризиків, які на даний час не зменшилися, є правовою підставою для продовження строку дії запобіжного заходу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-198, 205, 376 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання старшого слідчого Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_8 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Воскресінське Ленінського району Московської області Російської Федерації, громадянина Російської Федерації, строком на 30 днів, утримуючи його в умовах Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Строк дії ухвали про тримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою визначити до 24 години 00 хвилин 25 лютого 2022 року включно.
Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 198 480 (сто дев'яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: (Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області; код отримувача (ЄДРПОУ) 26268119; рахунок отримувача UА768201720355259001000018661; призначення застава) згідно квитанції від (дата та № квитанції).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі внесення застави у визначеному розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Бориспільський міськрайонний суд Київської області.
Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у випадку внесення застави, наступні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування із потерпілими та свідками у кримінальному провадженні.
Визначити двох місячний строк дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави, з дня внесення застави, але в межах строку досудового розслідування.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному, що з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду, а для підозрюваного з моменту отримання її копії.
Оголошення повного тексту ухвали слідчого судді здійснено 01 лютого 2022 року о 17 год. 15 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1