Справа № 274/523/22
Провадження № 2/0274/757/22
31.01.2022 року Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Вдовиченко Т.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", третя особа, що не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
встановив:
27.01.2022 позивачка звернулася до суду з позовом до АТ "Перший Український Міжнародний Банк" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Також просила звільнити її від сплати судового збору або відстрочити його сплату, у зв'язку з тим, що вона являється малозабезпеченою особою.
Вивчивши клопотання позивачки, дослідивши додані до нього документи, приходжу до наступного висновку.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою, за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення за таких умов:
1. розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2. позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, або
3. предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно з ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. На тій же підставі суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Відповідно до п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" № 10 від 17 жовтня 2014 року, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. У ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Клопотання про звільнення від сплати судового збору позивачка обґрунтувала тим, що являється малозабезпеченою особою та багатодітною матір'ю, а тому не має змоги сплатити судовий збір при зверненні з заявою до суду.
На підтвердження наведеного позивачка надала суду копію посвідчення серії НОМЕР_1 від 12.03.2021, з якої вбачається, що вона має право на пільги для багатодітних сімей. Доказів матеріального стану не надала.
Оскільки позивачкою не надано доказів, які б реально підтверджували її скрутне матеріальне становище (наприклад, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідку податкового органу про відсутність доходів у позивача та у членів її сім'ї), не довела незадовільний матеріальний стан, суддя позбавлений можливості перевірити матеріальне становище, котре перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі, а тому не вбачає підстав для звільнення від сплати судового збору, оскільки звільнення від сплати судового збору допускається лише у виключних випадках. При цьому, суддя звертає увагу на те, що звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.
При вирішенні даного клопотання суд враховує і практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі», суд зазначив, що вимога сплати збору цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
У рішенні від 26.07.2005 у справі «Kniat v. Poland» ЄСПЛ указав на те, що при вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору, про надання відстрочення чи розстрочення, національні суди повинні встановити реальний дохід (розмір заробітної плати, соціальних виплат, стипендії тощо) особи, чи наявне в неї рухоме та нерухоме майно, цінні папери, чи є в неї можливість розпоряджатися вказаним без значного погіршення власного фінансового стану.
Відсутність у позивача пільг щодо сплати судового збору ніяким чином не порушує положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(про право на справедливий суд), оскільки не перешкоджає вказаній особі у доступі до суду і не ускладнює його таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
Враховуючи встановлений законом обов'язок сплатити судовий збір та відсутність у позивача пільг щодо його сплати, суддя приходить до висновку, що належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справи та інтересами позивачки стосовно можливості звернення до суду у даній справі дотримано.
Оскільки відсутні встановлені законом підстави для звільнення позивачки від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору, тому клопотання позивачки не підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з 01.01.2021 ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою встановлена у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу -992,40 грн.
Реквізити для оплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у Жит.обл/ТГ м.Бердичів/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37976485, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA588999980313121206000006825, Код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення - судовий збір.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України позовна заява подана без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 4, 175, 177, 185, 258-260 ЦПК України, суддя -
ухвалив:
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", третя особа, що не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - залишити без руху та надати строк для усунення недоліків не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Повідомити позивачку про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви, а саме: сплатити судовий збір, оригінал квитанції надати суду не пізніше десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Т.М.Вдовиченко