Справа № 274/523/22
Провадження № 2-з/0274/15/22
31.01.2022 року Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Вдовиченко Т.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", третя особа, що не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
27.01.2022 позивачка звернулася до суду з позовом до АТ "Перший Український Міжнародний Банк" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 27.01.2022 вищевказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачці строк для усунення вказаних у цій ухвалі недоліків.
Питання про відкриття провадження у справі не вирішено.
Разом із позовною заявою позивачкою подано до суду заяву про забезпечення даного позову, в якій просить суд вжити заходів забезпечення позову, шляхом зупинення дії виконавчого напису №6089 від 07.05.2021, вчиненого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користьАТ "Перший Український Міжнародний Банк" заборгованості в розмірі 58407,50 грн.
Заяву обґрунтовує істотністю для позивачки оспорюваної суми у виконавчому написі, невжиття термінових заходів призведе до заподіяння шкоди правам та інтересам останньої.
Дослідивши подану заяву про забезпечення позову, вважаю, що таку слід повернути заявниці, з огляду на наступне.
Згідно вимог ч. 6 ст. 151 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Однак, як вбачається з заяви про забезпечення позову, така не відповідає вказаним вимогам визначеним ст. 151 ЦПК України.
В порушення вимог ч. 6 ст. 151 ЦПК України до заяви про забезпечення позову не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Так, частиною 2 статті 133 ЦПК України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року зі змінами.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п.1.4 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання заяви про забезпечення позову, яка подана фізичною особою, встановлена у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на момент подачі заяви становить 496,20 грн.
Разом із позовною заявою, позивачем подано клопотання про звільнення або відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Клопотання про звільнення від сплати судового збору позивачка обгрунтувала тим, що являється малозабезпеченою особою та багатодітною матір'ю, а тому не має змоги сплатити судовий збір при зверненні з заявою до суду.
На підтвердження наведеного позивач надала суду копію посвідчення серії НОМЕР_1 від 12.03.2021, з якої вбачається, що вона має право на пільги для багатодітних сімей. Доказів матеріального стану не надала.
Вирішуючи подане клопотання, суддя виходить із наступного.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Дане положення Закону узгоджується з положеннями ч. 1 ст. 136 ЦПК України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Отже, вказані норми закону передбачають право суду, а не обов'язок щодо звільнення від сплати судового збору.
Крім того, відповідно п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" від 17 жовтня 2014 року №10 єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12ПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Однак подана копія посвідчення не є документом, що об'єктивно підтверджує майновий стан позивачки та не доводить, що майновий стан позивачки на даний час у повному обсязі чи частково перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
З огляду на наведене, у задоволенні клопотання про звільнення/відстрочення сплати судового збору необхідно відмовити.
Відповідно до вимог ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Таким чином, оскільки подана заява про забезпечення позову не відповідає вимогам ст.151 ЦПК України, то така заява за правилами ч. 10 ст. 153 ЦПК України підлягає поверненню, що не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись ст.ст. 150-153, 258-260 ЦПК України, суддя -
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору відмовити.
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", третя особа, що не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, повернути заявниці.
Роз'яснити заявниці, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду до Житомирського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручені удень її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Т.М.Вдовиченко