Справа № 166/1324/21
Провадження № 2/166/16/22
категорія: 76
іменем України
28 січня 2022 року смт.Ратне
Суддя Ратнівського районного суду Волинської області Фазан О.З.,
за участю секретаря Приймачук О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Самари - Оріхівського ліцею Самарівської сільської ради Ковельського району Волинської області про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від виконання обов'язків і допустити до роботи,
встановив:
Позивачка ОСОБА_1 29.11.2021 звернулася до суду з позовом до відповідача Самари - Оріхівського ліцею Самарівської сільської ради про визнання незаконним та скасування наказу № 120 -к/тр від 05.11.2021 року про відсторонення від виконання обов'язків і допустити її до роботи .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вона працює педагогом - організатором в Самари - Оріхівському ліцеї Самарівської сільської ради. Керівником вказаного закладу 05.11.2021 вручено їй повідомлення про вакцинацію та оскаржуваний наказ про відсторонення від роботи без збереження заробітної плати на час усунення причин, що зумовили відсторонення, хоча в самому наказі не вказано причину відсторонення.
Вважає, що керівник закладу вимагав повний курс щеплення за 1 день, що не можливо , оскільки таке щеплення проводиться з інтервалом у два-три тижні між кожною процедурою вакцинування.
Стверджує, що відповідач при винесенні наказу керувався нормативним актом МОЗ № 2153 від 04.10.2021 " Про затвердження Переліку професій , виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням", який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.10.2021 року за № 1306/36928 , що не вступив в законну дію.
Вважає, що грубо порушено її право на працю, оскільки у неї постійно незаконно вимагали на роботі медичну інформацію щодо вакцинації від респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV -2 .
Вказує, що наказ про відсторонення її від роботи перетворюється на примусову і обов'язкову вакцинацію, що не встановлено Законом , а підзаконним актом постановою Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 року ( в редакції постанови КМУ № 787 від 28.07.2021 та № 954 від 13.09.2021 , № 981 від 22.09.2021 ) суперечить ст. 8, 19,43,64 Конституції України .
Позивач просить визнати незаконним та скасувати наказ про відсторонення її від виконання обов'язків і допустити до роботи, оскільки грубо порушено конституційні права на працю, що гарантовано ст.43 Конституції України, Кодексом законів про працю України, Загальною декларацією прав людини , Європейською соціальною хартією ,Міжнародним пактом про економічні, соціальні і культурні права, не запроваджено військовий чи надзвичайний стан .
Ухвалою суду від 02.12.2021 року відкрито провадження у справі.
До суду 16.12.2021 року надійшов відзив на позовну заяву від директора Самари -Оріхівського ліцею Самарівської сільської ради Халамай Євдокії Олексіївни (повноваженння директора зазначеного закладу підтверджено долученим контрактом від 29.06.2021, який укладений ОСОБА_2 та Самарівською сільською радою в особі голови Маргеса Миколи Володимировича терміном на 6 років з 01 липня 2021 року по 30 червня 2027 року), просить відмовити в задоволенні позову. В обгрунтування заперечень позовної заяви зазначає, що про необхідність отримання обов'язкового профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19 проводилося з усіма працівниками закладу з квітня місяця 2021 року як необхідність забезпечення права здобувачів освіти на безпечне освітнє середовище, права на якісну освіту в умовах пандемії , що підтвердила долученими витягом з протоколу № 1 педагогічної ради НВК " ЗОШ 1-111 ступеня - дитячий садок" с.Самари - Оріхові від 31.08.2021 року , № 2 від 22.10.2021 року , на яких була присутня ОСОБА_1 , копією Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням" , який затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України 04 жовтня 2021 року № 2153 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.10.2021 року за № 1306/36928, з якими ознайомлена позивачка ОСОБА_1 .
У зв'язку з відсутністю щеплення від COVID-19 у педагога -організатора Тарасюк С.В. , 05 листопада 2021 року винесено оскаржуваний наказ про відсторонення позивачки від роботи з 08.11.2021 року, тобто після набрання чинності наказу МОЗ № 2153, який вступив в законну дію 07.11.2021 , що визнала ОСОБА_1 ..
Ухвалою суду від 28.12.2021 року до участі в справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Самарівську сільську раду Ковельського району Волинської області.
Судове засідання 21.01.2022 відкладено за заявою представника позивача адвоката Мазурика П.А. .
Позивачка ОСОБА_1 27.01.2022 звернулася до суду із заявою про розгляд справи без її участі, позов просить задовольнити.
Представник позивачки адвокат Мазурик П.А. 28.01.2022 звернувся до суду із заявою про розгляд справи без його участі та участі позивачки . Позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача директорка Самари -Оріхівського ліцею Самарівської сільської ради Халамай Є.О. 21.01.2022 року звернулася до суду із письмовою заявою про розгляд справи без її участі, позовні вимоги не визнає.
Третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Самарівська сільська рада 24.01.2022 звернулася до суду із заявою про розгляд справи без участі їх представника, позовні вимоги не визнає.
Отже, суд вирішує спір за наявними письмовими матеріалами справи.
Суд, дослідивши письмові документи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. (ч.1 ст. 16 ЦК України).
Позивачку прийнято на роботу до педагога організатора навчально виховного комплексу " загальноосвітня школа 1-111 ступеня - дитячий садок " с. Самари- Оріхові , який Самарівською сільською радою Ковельського району Волинської області від 02 листопада 2021 року № 9/5 перейменовано на Самари - Оріхівський ліцей Самарівської сільської ради Ковельського району Волинської області , що підтверджується історичною довідкою № 45 від 28.11.2021 , копією трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 від 15.08.1989 року ( а.с.7,9-10).
Наказом № 120 к/тр від 05.11.2021 року " Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 " директорки навчально-виховного комплексу " Загальноосвітня школа 1-111 ступеня -дитячий садок" с.Самари-Оріхові Халамай Є., повноваження якої підтверджено контрактом від 29.06.2021 , укладеного між нею та Самарівською сільською радою ( а.с. 21-25), позивачку відповідно до ч.2 ст.12 Закону Укрїни " Про захист населення від інфекційних хвороб" від 06.04.2000 року № 1645-111, наказу МОЗ України " Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням " від 04 жовтня 2021 року № 2153, пункту 19 постанови КМУ від 20.10.2021 № 1096 " Про внесення змін до постанови КМУ від 09 грудня 2020 року № 1236 , пункту 41-6 постанови КМУ від 09.12.2020 № 1236 " Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", педагога організатора, відсторонено від роботи без збереження заробітної плати з 08 листопада 2021 року на час усунення причин, що зумовили відсторонення. Вона ознайомилася із цим наказом 05.11.2021 року ( а.с. 8).
З повідомлення № 5 від 05.10.2021 директорки зазначеного закладу ОСОБА_2 педагогу -організатору ОСОБА_1 повідомлено про обов'язкове, як працівника закладу освіти, з 08 листопада 2021 року на період дії карантину щеплення від COVID-19 , якщо не надасть документ , що підтверджуватиме наявність профілактичного щеплення від COVID-19 або довідку про абсолютні протипоказання відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ від 16.09.2011 року № 595, її з 08.11.2021 відсторонять від роботи без збереження заробітної плати на підставі ст. 46 Кодексу Законів про працю України, ст. 12 Закону України " Про захист населення від інекційних хвороб" від 06.04.2000 № 1645-111. Крім того, проінформовано, що період відсторонення від роботи без збереження заробітної плати не увійде до страхового стажу для пенсії та оплати тимчасової непрацездатності , оскільки за цей період роботодавець не сплачуватиме за неї страховий внесок на соціальне страхування. Поряд з цим, період відсторонення без збереження зарплати не увійде до стажу, що дає право на щорічну відпустку ( ст. 82 КЗпПУ, ст. 9 Закону України " Про відпустки" від 15.11.1996 № 504/96 -ВР ) ( а.с. 11).
Окрім цього , позивачку ознайомлено із наказом МОЗ від 04.10.2021 № 2153 , постановою КМУ від 20.10.2021 № 1096 " Про внесення змін до постанови КМУ від 09.12.2020 № 1236",що стверджено витягом з протоколу № 2 наради при директорці від 22.10.2021 та підписом особисти підписом ОСОБА_1 із зазначеними постановами КМУ.
Таким чином,вказана обставина - відмова від вакцинації проти COVID -19 ОСОБА_1 , як працівника закладу загальної середньої освіти на період дії карантину, відповідно до ст. 82 ЦПК України, судом визнаються, як така, що не підлягає доказуванню, оскільки сторони її визнали.
Відповідно до ч.1 ст. 46 КЗпПУ відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.
За приписами ч.2 ст. 12 Закону України " Про захист населення від інфекційних хвороб" працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов'язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов'язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Наказом Міністерства охорони здоров'я від 04 жовтня 2021 року № 2153, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 2021 року за № 1306/36928 " Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням,погодженого Міністром освіти і науки України, керівником Секретаріату Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні, спільним представницьким органом репрезентативних всеукраїнських об'єднань профспілок на національному рівні, визначено ПЕРЕЛІК професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням , відповідно до якого Обов'язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають працівники, зокрема закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності ( п.3 Переліку).
Згідно до ст. 10 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я"громадяни України зобов'язані:а) піклуватись про своє здоров'я та здоров'я дітей, не шкодити здоров'ю інших громадян;б) у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення;в) вживати передбачених Законом України "Про екстрену медичну допомогу", заходів для забезпечення надання екстреної медичної допомоги іншим особам, які знаходяться у невідкладному стані;г) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством про охорону здоров'я.
Пунктами 1, 8 Положення про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 267 , визначено, що Міністерство охорони здоров'я України (МОЗ) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.МОЗ є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, а також захисту населення від інфекційних хвороб, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, попередження та профілактики неінфекційних захворювань, забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах, зокрема реагування на небезпеки для здоров'я та надзвичайні стани в сфері охорони здоров'я, а також забезпечення формування державної політики у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення.МОЗ у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України і постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує та контролює їх виконання.Накази МОЗ, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".Нормативно-правові акти МОЗ підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку.Накази МОЗ, видані в межах повноважень, передбачених законом, є обов'язковими до виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими держадміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та громадянами.
Пунктом 41-6 постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 " Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" визначено , що керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій забезпечити:
1) контроль за проведенням обов'язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов'язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я від 4 жовтня 2021 р. № 2153 (далі - перелік);
2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов'язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов'язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" та частини третьої статті 5 Закону України "Про державну службу", крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров'я;
3) взяття до відома, що:
на час такого відсторонення оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуванням частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України, частини першої статті 1 Закону України "Про оплату праці" та частини третьої статті 5 Закону України "Про державну службу";
відсторонення працівників та державних службовців здійснюється шляхом видання наказу або розпорядження керівника державного органу (державної служби) або підприємства, установи, організації з обов'язковим доведенням його до відома особам, які відсторонюються;
строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили.
Відтак, Міністерство охорони здоров'я України мало всі підстави запровадити обов'язкову вакцинацію проти нових інфекційних хвороб.
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Відсторонення працівника від роботи - це призупинення виконання ним своїх трудових обов'язків за рішенням уповноважених на це компетентних органів з підстав, передбачених законодавством.
Конституційним Судом України (див. Рішення Конституційного Суду України [2] у справі за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення ч. 3 ст. 21 КЗпП України від 9 липня 1998 р. № 12-рп/98) було дано офіційне тлумачення терміну «законодавство». Так, Конституційний Суд України дійшов висновку, що термін «законодавство» потрібно розуміти так, що ним охоплюються закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України. Тобто Конституційний Суд України фактично став на позицію тлумачення поняття «законодавство» у широкому значенні.
Положеннями статей 3, 27, 49 Конституції України регламентовано, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування.
Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посяган.
Згідно ч. 2 ст. 54 Закону україни "Про освіту" встановлено, що педагогічні працівники зобов'язані поважати гідність, права, свободи і законні інтереси всіх учасників освітнього процесу.
Як вбачається з матеріалів справи та змісту оскаржуваного наказу, передумовою для його винесення стали вимоги ст. 46 КЗпП України, ч. 2 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», пункту 416 постанови Кабінету міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» зі змінами, наказу міністерства охорони здоров'я України № 2153 від 04 жовтня 2021 року «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням".
Таким чином, суд вважає, що рішення відповідача про відсторонення позивача від роботи є обґрунтованим, містить належні посилання на норми чинного законодавства, що дають підстави для відсторонення позивачки від роботи.
Європейський суд дотримується послідовної практики, за якою будь-які втручання та обмеження прав особи мають бути виправданими, здійснюватися виключно відповідно до закону і мати на меті законні цілі, виправдані у демократичному суспільстві.
У рішенні від 28 квітня 2021 року (CASE OF VAVШIИKA AND OTHERS v. THE CZECH REPUBLIC) Європейський суд з прав людини підкреслив, що, на загальну думку, вакцинація є одним із найбільш успішніших та ефективних з точки зору витрат заходів у сфері охорони здоров'я і що кожна держава має намагатися досягати максимально можливого рівня вакцинації серед свого населення. Конвенція та інші міжнародні документи покладають позитивне зобов'язання на Договірні Держави зі вжиття належних заходів із захисту життя і здоров'я осіб, які перебувають під їхньою юрисдикцією. У світлі цих аргументів ЄСПЛ дійшов висновку, що обов'язок проходження вакцинації в Чехії є відповіддю національних органів влади на нагальну соціальну потребу в захисті здоров'я окремої особи та суспільства в цілому від відповідних хвороб та недопущенні будь-якої тенденції зменшення рівня вакцинації дітей. Суд дійшов висновку, що оскаржувані заходи можуть вважатись такими, що були «необхідними у демократичному суспільстві», а тому не вбачав порушення статті 8 Конвенції.
Європейський суд з прав людини дійшов висновків, що вакцинація є одним із найбільш успішніших та ефективних заходів у сфері охорони здоров'я, мета якої є захист здоров'я окремої особи та суспільства в цілому від інфекційного захворювання. Обов'язкова вакцинація певної категорії громадян від COVID-19 (захворювання, яке згідно наказу МОЗ України від 19.07.95 № 133 належить до особливо небезпечної інфекційної хвороби) задля попередження його поширення серед населення є виправданим та таким, що не порушує статтю 8 Конвенції.
Також суд не вбачає втручання в приватне життя позивача вимогу роботодавця про надання сертифікату про профілактичне щеплення проти COVID-19 або медичного висновку про абсолютне протипоказання до такої вакцинації, оскільки така вимога не суперечить Конвенціі про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема статті 8 Конвенціі «Право на повагу до приватного і сімейного життя», а також практиці Європейського суду з прав людини.
Право на медичну таємницю закріплене в Основах законодавства України про охорону здоров'я.
Забороняється вимагати та надавати за місцем роботи інформацію про діагноз та методи лікування пацієнта. Право на таємницю про стан здоров'я, закріплене у статті 286 ЦК України.
Разом з тим, інформації про COVID-сертифікат та щеплення в переліку документів, що підпадають під медичну таємницю, в українському законодавстві немає. Відтак, COVID-сертифікат не є медичною таємницею.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).
На підставі викладеного, слід відмовити у задоволенні позову.
Інші аргументи позивачки стосовно незаконності наказу про відсторонення від роботи не заслуговують на увагу та спростовуються пандемією та вищенаведеним.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивачку, оскільки відмовлено в позові.
Керуючись статтями ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 ,місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 , до Самари -Оріхівського ліцею Самарівської сільської ради Ковельського району Волинської області, місцезнаходження: вул. Центральна,30 с. Самари -Оріхове Ковельського району Волинської області, 44115, код ЄДРПОУ 21747944, про визнання незаконним та скасування наказу № 120-к/тр від 05.11.2021 року про відсторонення від виконання обов'язків і допустити до роботи - відмовити.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Самарівська сільська рада Ковельського району Волинської області, місцезнаходження: вул. Соборна,26 с.Самари Ковельського району Волинської області,44113,код ЄДРПОУ 04334655 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Дата складання повного тексту рішення - 01 лютого 2022 року.
Суддя О.З.Фазан