Справа № 2-251/10
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
22 червня 2010 року Троїцький районний суд Луганської області у складі:
головуючого судді Суського О.І.,
при секретарі Кім Т.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Троїцьке цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тополівської сільської ради Троїцького району Луганської області, третя особа відділ Держкомзему у Троїцькому районі Луганської області про визнання права власності, -
З позовом до суду звернулася позивачка, яка вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла її мати, ОСОБА_2, після смерті якої залишилося спадкове майно у вигляді земельної ділянки згідно списку до державного акту КСП «Тополі» під № 499, державний акт серії НОМЕР_2, зареєстрованого 20 вересня 1996 року за № 3180000020 на підставі розпорядження РДА № 171 від 23 травня 1996 року, розташовану в с. Тополі Троїцького району Луганської області. Спадкоємцем першої черги за законом померлої є позивачка. На даний момент позивачка пропустила строк позовної давності, так як про наявність такого майна вона дізналася від відповідача у березні 2010 року, так як останній мав намір визнати спадщину відумерлою, про що було попереджено позивачку. Позивачка також на даний момент не має у наявності відповідного державного акту на земельну ділянку, у зв'язку з чим без правовстановлюючого документу на спадкове майно, державного акту на землю, остання не має можливості нотаріально прийняти спадщину, адже відсутні належні підстави для цього і оформлення спадщини на даний момент не можливо без рішення суду.
У судовому засіданні позивачка просить суд поновити їй строк позовної давності для звернення до суду з даними позовними вимогами та зобов'язати Троїцьку районну державну адміністрацію Луганської області виділити їй земельну ділянку (пай) у розмірі земельної частки (паю), що при житті належав ОСОБА_2 згідно списку громадян до державного акту КСП «Тополі» під № 499, державний акт серії НОМЕР_2, зареєстрованого 20 вересня 1996 року за № 3180000020 на підставі розпорядження РДА № 171 від 23 травня 1996 року, розташовану в с. Тополі Троїцького району Луганської області та видати відповідний сертифікат на її ім'я, так як вважає, що вона є єдиною спадкоємицею майна померлої за законом першої черги і вказане майно має належати на підставі права власності їй.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час і місце слухання справи був повідомлена належним чином, заперечень на позовні вимоги до суду не надходило.
Представник відділу Держкомзему у Троїцькому районі Луганської області у судове засідання також не з'явився, про час і місце слухання справи був повідомлена належним чином, заперечень на позовні вимоги до суду не надходило.
Суд, вислухавши позивачку, вивчивши доводи, матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Згідно з наданих доказів - позивачка є дочкою ОСОБА_2 згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3, прізвище позивачки було змінено згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4. Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Згідно відповіді на запит № 04-01/1088 від 12 травня 2010 року, ОСОБА_2 дійсно знаходиться під № 499 у списку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства «Тополі», прикладеному до державного акту на право колективної власності на землю колективного сільськогосподарського підприємства «Тополі», зареєстрованого 20 вересня 1996 року за № 3180000020. Також судом було встановлено, що позивачка на даний момент є диною спадкоємицею майна померлої першої черги за законом.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно ст. 267 ч. 5 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Судом було встановлено, що позивачка про наявність спадкового майна дізналася від відповідача у березні 2010 року, так як останній мав намір визнати спадщину відумерлою, про що було попереджено позивачку, отже за вищевикладених обставин строк позовної давності було пропущено з незалежних від позивачки обставин і тому він підлягає поновленню.
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до ст.1268 ч.1 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ст. 81 ч. 1 п. «г» ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 131 ЗК України, громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.
Відповідно до ст. 1261 ч. 1 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
У відповідності до ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку. Громадянам, зазначеним в абзаці п'ятому частини першої цієї статті, земельні ділянки в натурі (на місцевості) виділяються із земель запасу чи резервного фонду в розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.
Вивчивши обставини справи, судом було встановлено, що вказане майно на підставі права власності має належати позивачці, так як вона є спадкоємицею майна померлої за законом першої черги, а саме є спадкоємицею майна після смерті своєї матері, інші спадкоємці майна померлої першої черги відсутні, також те, що у позивачки відсутні належні підстави для прийняття спадщини у нотаріальному порядку. За таких обставин, враховуючи думку позивачки, те, що померла згідно норм чинного законодавства набула право власності на відповідну земельну ділянку, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
На підставі ст. 328, 257, ст. 267 ч. 5, ст. 1268 ч. 1, ст. 1225 ч. 1 ст. 1261 ч. 1, ЦК України, ст. 81 ч. 1 п «г», ст. 131 ЗК України, ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»
Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.
Зобов'язати Троїцьку районну державну адміністрацію Луганської області виділити ОСОБА_1 земельну ділянку (пай) у розмірі земельної частки (паю), що при житті належав ОСОБА_2 згідно списку громадян до державного акту КСП «Тополі» під № 499, державний акт серії НОМЕР_2, зареєстрованого 20 вересня 1996 року за № 3180000020 на підставі розпорядження РДА № 171 від 23 травня 1996 року, розташовану в с. Тополі Троїцького району Луганської області та видати відповідний сертифікат на її ім'я.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Суддя