Справа № 2-242/10
ІМ?ЯМ УКРАЇНИ
11 червня 2010 року Троїцький районний суд Луганської області у складі:
головуючого судді Суського О.І.,
при секретарі Кім Т.Ф.,
розглянувши у судовому засіданні в смт.Троїцьке цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності, -
З позовом до суду звернулася ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності, в якому в обґрунтування позовних вимог зазначено, що 12 квітня 2010 року позивачка купила у відповідачки житловий будинок з господарчими будівлями і спорудами, який розташовано в АДРЕСА_1, що підтверджується укладенням та підписанням сторонами відповідного договору купівлі-продажу зазначеного нерухомого майна. Нотаріально посвідчити відповідний договір купівлі-продажу не мають можливості, так як відповідна частина вказаного будинку належала померлому ОСОБА_3, який вчинив відносно відповідачки заповіт, згідно якого усе своє майно, де б воно не знаходилося і в чому б воно не виражалося, заповідає останній. Відповідачка до теперішнього часу не оформила спадщину у встановленому порядку, хоча фактично прийняла її, у зв'язку з чим відсутні належні підстави для нотаріального посвідчення вказаного правочину і позивачка не має змоги оформити право власності на вказаний будинок на своє ім?я, так як за вказаних обставин на даний момент це не можливо без рішення суду.
У судовому засіданні позивачка просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі і визнати за нею право власності на житловий будинок з надвірними побудовами і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, так як вважає, що вона придбала вказаний будинок у власність сплативши відповідну суму відповідачці, що підтверджується підписанням відповідного договору купівлі-продажу, актом приймання-передачі та відповідною розпискою про отримання грошової суми.
Відповідачка у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечує, вказала, що на даний момент до позивачки будь-яких претензій не має.
Суд, вислухавши сторони, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом було встановлено, що між позивачкою та відповідачкою дійсно було досягнуто домовленість на передачу останньою позивачці вищевказаного житлового будинку і надвірних побудов у власність, за що позивачка сплатила відповідачці домовлену суму за будинок, у зв'язку з чим було виконано відповідний договір купівлі-продажу від 12 квітня 2010 року, позивачка прийняла, а відповідачка передала позивачці дане нерухоме майно згідно відповідного акту приймання-передачі від 12 квітня 2010 року. Відповідна частина зазначеного будинку належала ОСОБА_3 згідно договору купівлі-продажу від 14 червня 1991 року ,останній вчинив відносно відповідачки заповіт від 14 березня 1996 року, згідно якого усе своє майно, де б воно не знаходилося і в чому б воно не виражалося, заповідає останній. Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_1 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідачка до теперішнього часу не оформила спадщину у встановленому порядку.
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст.1268 ч.1 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту - спадкоємці за законом.
Відповідно до ст. 220 ч.2 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Вивчивши обставини справи, суд вважає, що позивачка набуває право власності законним шляхом, так як між позивачкою та відповідачкою був укладений відповідний договір купівлі-продажу, згідно з яким остання прийняла гроші і передала позивачці у власність житловий будинок, що відповідно до ч.2 ст.220 ЦК України є підставою для визнання цього договору дійсним у судовому порядку. Також судом було встановлено, що відповідачка має усі належні підстави розпоряджатися зазначеним будинком в цілому, так як частка цього будинку належить на підставі права власності їй, інша частина будинку входить до складу спадщини, спадкоємицею якої і є остання, тому, враховуючи вищевикладене, суд, на підставі ст.328, ст. 1268 ч. 1, ст. 1223, ст. 220 ч.2 ЦК України,
Керуючись ст.ст.10,11,60,212-215 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку від 12 квітня 2010 року, за яким ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_1 купила житловий будинок з надвірними побудовами і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними побудовами і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Суддя