Справа № 2-210/10
ІМ?ЯМ УКРАЇНИ
29 червня 2010 року Троїцький районний суд Луганської області у складі:
головуючого судді Суського О.І.,
при секретарі Кім Т.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Троїцьке цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності, -
З позовом до суду звернулася позивачка, яка вказала, що вона вирішила придбати у власність у відповідача квартиру АДРЕСА_1 з відповідними господарчими будівлями і спорудами. Між позивачкою і відповідачем була досягнута домовленість з цього приводу, при якій відповідач продав, а позивачка купила вказану квартиру у житловому будинку. На даний момент гроші відповідачу позивачка передала у повному обсязі, про що було складено відповідні розписки, відповідач в свою чергу зобов'язався оформити нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, що на даний момент зробити неможливо, так як мають місце самовільні добудови господарчих будівель та споруд, які не було зареєстровано у встановленому законом порядку, у зв'язку з чим відсутні належні підстави для оформлення права власності на вказану квартиру у житловому будинку за позивачем у нотаріальному порядку і це не можливо зробити без рішення суду.
У судовому засіданні позивачка просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі і визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 з відповідними господарчими будівлями і спорудами, у тому числі збудованими самовільно, так як вважає, що вона придбала вказану квартиру у власність у відповідача сплативши відповідну суму, усі істотні умови на той момент було вирішено і обумовлено.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі, вказав, що претензій на даний момент до позивачки не має.
Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з наступних підстав.
Згідно з матеріалів справи, між сторонами дійсно була досягнута домовленість на передачу відповідачем по справі позивачці вищевказаної квартири у житловому будинку з господарчими будівлями та спорудами у власність. Судом було встановлено, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 з відповідними господарчими будівлями і спорудами згідно договору купівлі-продажу від 03 червня 1992 року. Відповідач отримав домовлену суму від позивачки за продаж вказаної квартири згідно відповідної розписки, отже фактично відбулося виконання відповідного усного договору купівлі-продажу. На даний момент у вказаному домоволодінні мають місце самовільні добудови господарчих будівель та споруд, які не було зареєстровано у встановленому законом порядку, у зв'язку з чим відсутні належні підстави для оформлення права власності на вказану квартиру у житловому будинку за позивачкою у нотаріальному порядку. Згідно даних технічної інвентаризації має місце самочинне будівництво господарських будівель.
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 220 ч.2 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Відповідно до ч.2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Відповідно до ч.2 п. 2 ст. 331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до ст. 376 ч. 5 ЦК України за вимогою власника (користувача) земельною ділянкою суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Вивчивши обставини справи, суд вважає, що позивачка набуває право власності законним шляхом, так як між сторонами був укладений усний договір купівлі-продажу, який на даний момент фактично виконано, що відповідно до ч.2 ст.218 ЦК України є підставою для визнання цього договору дійсним у судовому порядку. Також судом було встановлено, що відповідач по справі має усі належні підстави розпоряджатися вищевказаною квартирою у житловому будинку та прилеглими до будинку відповідними надвірними побудовами, на даний момент претензій до позивачки не має, зазначені самовільні добудови та перебудови є незначними і фактично не порушують затвердженого плану забудови, їх було добудовано у межах земельної ділянки, виділеної під забудову, тому забудова відповідає будівельним нормам та правилам та не може порушувати права інших осіб, тому суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
На підставі ст.328, ст. 220 ч.2, ст. 331, ст. 376 ч. 5 ЦК України,
Керуючись ст.ст.10,11,60, 174, 212-215 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири у житловому будинку з надвірними побудовами і спорудами, за яким ОСОБА_1 купила, а ОСОБА_2 продав квартиру АДРЕСА_1 з відповідними господарчими будівлями і спорудами.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 з відповідними господарчими будівлями і спорудами, у тому числі збудованими самовільно.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Суддя