Ухвала
31 січня 2022 року
м. Київ
справа № 212/9466/20
провадження № 51-6036ск21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Дніпровського апеляційного суду від 08 червня 2021 року,
встановив:
захисник ОСОБА_4 звернувся до суду з касаційною скаргою на вищевказане судове рішення.
Ухвалою Касаційного кримінального суду від 24 грудня 2021 року касаційну скаргу захисника було залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам ст. 427 КПК та надано п'ятнадцятиденний строк для усунення недоліків.
У вищевказаному рішенні суду касаційної інстанції захиснику ОСОБА_4 було зазначено про необхідність навести відповідне обґрунтування доводам своєї касаційної скарги, долучити копію оскарженого судового рішення, а також документи, що підтверджують повноваження захисника у даному кримінальному провадженні.
У межах наданого строку для усунення недоліків касаційної скарги, захисник
ОСОБА_4 подав касаційну скаргу, перевіривши зміст якої, Касаційний кримінальний суд установив, що зазначені в ухвалі від 24 грудня 2021 року недоліки касаційної скарги захисник не усунув.
Зокрема, у повторно поданій касаційній скарзі захисник ОСОБА_4 посилаючись
на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, належного обґрунтування своїм доводам так і не навів. З касаційної скарги захисника ОСОБА_4
не вбачається таких порушень, які з огляду на положення ст. 412, 413 КПК тягнули б
за собою обов'язкове скасування оскарженого судового рішення.
Крім того, за змістом ст. 414 КПК невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.
Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке би мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.
Однак, посилаючись у касаційній скарзі на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, захисник ОСОБА_4 своїх доводів належним чином так і не обґрунтував та не навів тверджень щодо явної несправедливості призначеного ОСОБА_5 покарання,
з огляду на положення ст. 414 КПК, які б можна було визнати беззаперечними підставами для скасування судового рішення на підставі, передбаченій п. 3 ч. 1
ст. 438 КПК.
Оскільки суд касаційної інстанції переглядає судові рішення згідно ст. 433 КПК у межах касаційної скарги, відсутність її правового обґрунтування перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху в установлений строк.
Зважаючи на те, що захисник ОСОБА_4 недоліків касаційної скарги не усунув, касаційний суд приходить до висновку, що касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала.
Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Дніпровського апеляційного суду від 08 червня 2021 року разом з усіма доданими до неї матеріалами повернути захиснику ОСОБА_4 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_6
Судді: