Ухвала
31 січня 2022 року
м. Київ
справа № 761/447/21
провадження № 61-854ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О.,
розглянувши касаційну скаргу Служби безпеки України на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 серпня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України, Управління Служби безпеки України в Одеській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок незаконних рішень, дій органів досудового розслідування, прокуратури,
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України 609 267 грн на відшкодування моральної шкоди шляхом списання з єдиного казначейського рахунку, призначеного для відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, та 250 000 грн - на відшкодування майнової шкоди.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 18 серпня 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на відшкодування моральної шкоди коштів у розмірі 609 267 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог про відшкодування майнової шкоди відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року (повний текст якої складено 15 грудня 2021 року) апеляційні скарги Управління Служби безпеки України в Одеській області та Служби безпеки України залишено без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 серпня 2021 року - без змін.
12 січня 2022 року Служба безпеки України подала засобами поштового зв'язку касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 серпня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди і ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні вказаних вимог.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з абзацом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Касаційна скарга подана на підставі пунктів 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень Служба безпеки України вказала, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування статті 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім цього, Служба безпеки України зазначила, що суди не дослідили зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389, пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Касаційна скарга подана у встановлений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, оплачена судовим збором.
Згідно з частиною першою статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Оскільки наведені доводи касаційної скарги викликають необхідність їх перевірки, то слід відкрити касаційне провадження в цій справі та витребувати матеріали справи.
Служба безпеки України заявила клопотання про зупинення дії рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 серпня 2021 року.
Клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до абзацу 2 частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Згідно з частиною першою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Клопотання про зупинення дії судового рішення має бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для такого зупинення, підтверджені певними доказами. Вирішуючи питання про зупинення дії судового рішення, суд касаційної інстанції враховує існування об'єктивної необхідності у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення дотримання балансу інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки.
Доводи клопотання Служби безпеки України не свідчать про необхідність зупинення дії рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 серпня 2021 року, так як заявником не наведено достатніх підстав і не надано доказів на підтвердження своїх вимог, які свідчили б про існування об'єктивної необхідності зупинення дії судового рішення. Сама по собі незгода заявника з оскаржуваним судовим рішенням не є підставою для зупинення його дії на час перегляду справи в касаційному порядку.
Враховуючи, що заявником не наведено достатніх підстав і не надано належних доказів на підтвердження обставин, за яких суд касаційної інстанції може зупинити дію судового рішення, в задоволенні клопотання необхідно відмовити. У таких висновках визначальними є правила статей 12 та 13 ЦПК України.
Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Керуючись статтями 389, 392, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Служби безпеки України на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 серпня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року.
Витребувати із Шевченківського районного суду міста Києва цивільну справу № 761/447/21 за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України, Управління Служби безпеки України в Одеській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок незаконних рішень, дій органів досудового розслідування, прокуратури.
Відмовити в задоволенні клопотання Служби безпеки України про зупинення дії рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 серпня 2021 року.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 01 березня 2022 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:В. А. Стрільчук
В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко