01 лютого 2022 року
м. Київ
cправа № 916/1531/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. - (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гранд парк 24"
на рішення господарського суду Одеської області від 21.09.2021
та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.12.2021
у справі № 916/1531/21
за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гранд парк 24"
до Одеської міської ради
про стягнення 135 393,28 грн,
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гранд парк 24" (далі - ОСББ "Гранд парк 24") у червні 2021 року звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Одеської міської ради про стягнення заборгованості у сумі 135 393,28 грн, яка складається із заборгованості за надані послуги з виробництва теплової енергії у сумі 114 143,75 грн, 3% річних у сумі 5 758,59 грн, збитків від інфляції у сумі 15 490,94 грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від 21.09.2021, яке залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.12.2021: провадження у справі № 916/1531/21 в частині позовних вимог ОСББ "Гранд парк 24" до Одеської міської ради про стягнення 77 927,88 грн закрито; позов задоволено частково; стягнуто з Одеської міської ради на користь ОСББ "Гранд парк 24" заборгованість у розмірі 36 215,87 грн, 3% річних у розмірі 205,46 грн, судовий збір у розмірі 610,64 грн; у решті позову відмовлено.
ОСББ "Гранд парк 24" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 24.01.2022 (відповідно до відмітки на поштовому конверті) із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 21.09.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.12.2021 у справі № 916/1531/21, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Дослідивши матеріали касаційної скарги ОСББ "Гранд парк 24" у справі № 916/1531/21, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналогічне положення закріплено у частині першій статті 17 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), яким передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною сьомою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 встановлено у розмірі 2 270,00 грн.
Позов у цій справі подано у 2021 році.
Предметом позову у справі є стягнення у сумі 135 393,28 грн, а отже, ціна позову у цій справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому справа є малозначною згідно з наведеними приписами ГПК України.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Отже, норма пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України передбачає виключні випадки для касаційного оскарження судових рішень, зокрема, у малозначних справах. При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, покладається на скаржника.
Натомість, подана касаційна скарга не містить обґрунтувань, які можуть бути визнані такими, що підпадають під пункт 2 частини третьої статті 287 ГПК України.
Учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Також Європейський суд з прав людини в ухвалі від 09.10.2018 у справі "Азюковська проти України" (Azyukovska v. Ukraine, заява № 26293/18) зазначив, що застосування критерію малозначності справи було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на викладене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСББ "Гранд парк 24" на рішення господарського суду Одеської області від 21.09.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.12.2021 у справі № 916/1531/21, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 234, 287, 293 ГПК України, Касаційний господарський суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гранд парк 24" на рішення господарського суду Одеської області від 21.09.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.12.2021 у справі № 916/1531/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Колос
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Т. Малашенкова