31 січня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/6285/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,
розглянувши матеріали касаційної скарги державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (далі - ДП "НАЕК "Енергоатом")
на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 17.08.2021 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2021
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "П'ята Стража Київ" (далі - ТОВ "П'ята Стража Київ")
до ДП "НАЕК "Енергоатом"
про стягнення заборгованості у сумі 960 675,89 грн.,
28.12.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) ДП "НАЕК "Енергоатом" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення господарського суду міста Києва від 17.08.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 у справі №910/6285/21 і ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ "П'ята Стража Київ" у задоволенні вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Дослідивши матеріали касаційної скарги та додані до неї документи, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
Предметом позову у даній справі є стягнення 960 675,89 грн., а, отже, ціна позову у справі № 910/6285/21 не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ГПК України.
У касаційній скарзі заявник зазначає про наявність підстав для відкриття касаційного провадження, передбачених підпунктами "а", "в" частини третьої статті 287 ГПК України. Скаржник вказує, що адвокат ОСОБА_1, який здійснював представництво інтересів позивача в суді першої інстанції є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "П'ята Стража Київ", а, отже, здійснював повноваження за наявності конфлікту інтересів, а також є пов'язаною особою в розумінні Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення". Також у зв'язку з наведеним скаржник вказує про поєднання в одній особі боржника та кредитора, а тому, за його доводами, зобов'язання з оплати адвокатських послуг припиняються.
Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні апеляційної скарги ДП "НАЕК "Енергоатом" на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 17.08.2021 у справі №910/6285/21, виходив з того, що:
при здійсненні представництва інтересів позивача адвокатом не вбачається наявності конфлікту інтересів, з огляду на перебування вказаної особи у складі засновників об'єднання та ТОВ "П'ята Стража Київ", тобто вказаною особою представлялися інтереси не протилежних сторін;
наявність конфлікту інтересів не впливає на можливість відшкодування витрат правничої допомоги, а лише може бути предметом розгляду дисциплінарної комісії адвокатури;
ДП "НАЕК "Енергоатом" не доведено обставин впливу адвоката ОСОБА_1 на діяльність ТОВ "П'ята Стража Київ", а тому, відповідно, застосування у даному випадку положень вказаного Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" є неправомірним;
доводи ДП "НАЕК "Енергоатом" про припинення зобов'язань ТОВ "П'ята Стража Київ" перед адвокатським об'єднанням з оплати вартості професійної правничої допомоги внаслідок збігання боржника і кредитора в одній особі є хибними, оскільки товариство позивача та адвокатське об'єднання є самостійними юридичними особами, які не залежать одна від одної, а перебування ОСОБА_1 у складі засновників об'єднання та ТОВ "П'ята Стража Київ" наведеного не спростовує.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.
Наведені скаржником у касаційній скарзі доводи та зміст оскаржуваного судового рішення у цій справі не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Доводи, які викладені в касаційній скарзі, зводяться до висловлення незгоди з прийнятим судовим рішеннями, викладення власного бачення у питанні застосування правових норм, є проханням про повторний перегляд справи та переоцінку встановлених судом обставин, що виходить за межі повноважень Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
При цьому використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
Подана касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати суд у необхідності переглянути зміст рішень, ухвалених судами попередніх інстанцій, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішення суду тільки через те, що таке рішення скаржник вважає незаконним.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
У контексті викладеного необхідно враховувати, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
З урахуванням наведеного Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ДП "НАЕК "Енергоатом" на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 17.08.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 у справі №910/6285/21, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтею 234, пунктом 2 частини третьої статті 287, статтею 293 ГПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 17.08.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 у справі № 910/6285/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Булгакова
Суддя Б. Львов