Україна
Справа №2-979/2010р.
26 травня 2010 року Первомайський міський суд Луганської області
в складі: головуючого судді Русанової Т.Т.
при секретарі Шалімовій Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайську справу за позовом позивача ОСОБА_1 до відповідача Управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську про визнання дій відповідача з відмови у виплаті доплати до пенсії передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» неправомірними та зобов'язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни , -
Позивач звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що у вiдповiдностi до статтi 1 Закону України «Про соцiальний захист дiтей війни» від 18.11.2004 року він має статус дитини вiйни. Згiдно зi ст. 6 Закону, з 01.01.2006 року йому повинна виплачуватись щомiсячна соцiальна державна допомога у розмiрi 30 вiдсоткiв мiнiмальної пенсiї за вiком.
Вiдповiдно до п. 2.1. Постанови правлiння Пенсiйного фонду України «Про затвердження Положення про управлiння Пенсiйного фонду України в Автономнiй Республiцi Крим, областях, мiстах Києві та Севастополi, Положення про управлiння Пенсiйного фонду України в районах, мiстах i районах у мiстах» вiд 30 квiтня 2002 року № 8-2, основним завданням органiв Пенсiйного фонду України є забезпечення своєчасного і в повному обсязi фiнансування та виплати пенсiй, допомоги на поховання та iнших виплат, якi згiдно із законодавством здiйснюються за рахунок коштiв фонду та iнших джерел, визначених законодавством. Таким чином, виплата надбавки до пенсiї мала здiйснюватись вiдповiдачем.
Всупереч ст. 22 Конституцiї України, якою передбачено, що при прийняттi нових законiв або внесеннi змiн до чинних законiв не допускається звуження змiсту та обсягу iснуючих прав i свобод, пунктом 17 ст. 77 та статтею 110 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рiк» вiд 20.12.2005 року та пунктом 12 статтi 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рiк» вiд 19.12.2006 року дiю статтi 6 Закону України «Про соцiальний захист дiтей вiйни» було зупинено на 2006 та 2007 роки вiдповiдно. Пунктом 41 роздiлу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рiк та про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України» вiд 28.12.2007 року положення статтi 6 закону було викладено в новiй редакцiї, i при цьому право на державну соцiальну допомогу дiтям вiйни було обмежено.
Проте, рiшнями Конституцiйного Суду України вiд 09.07.2007 року № 6- рп/2007 та № 10-рп/2008 вiд 22.05.2008 р. положення, що призупиняли дiю статті 6 Закону, були визнані такими, що не вiдповiдають Конституцiї України (є неконституцiйними) та втратили свою чиннiсть з дня їх ухвалення. Таким чином вiдповiдач був зобов'язаний здiйснювати виплату належної йому допомоги у розмiрi 30 вiдсоткiв мiнiмальної пенсiї за вiком за 2007, 2008 роки.
Вiдповiдно до ст. 92 Конституцiї України, виключно законами України визначаються основи соцiального захисту, форми i види пенсiйного забезлечення. Частиною 20 ст. 1 Бюджетного кодексу України визначено, що закон про державний бюджет України - це закон, який затверджує повноваження органам державної влади здiйснювати виконання Державного бюджету України протягом бюджетного перiоду.
З врахуванням зазначеної норми ст. 22 Конституцiї України, зупинення Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рiк» дії ст. 6 Закону на 2006 рiк було грубим порушенням положень Конституцiї України. Вiдповiдач зобов'язаний був керуватись Конституцiєю України - як законом прямої дії та здiйснити нарахування державної соцiальної допомоги в розмiрi 30 відсоткiв i за 2006 рiк також.
З тих самих мiркувань виходив Конституцiйний суд України, ухвалюючи Рiшення 10- рп/2008 вiд 22.05.2008 р., зокрема в п. 5.4. якого було встановлено, що “законом про Держбюджет не можна вносити змiни до iнших законів, зупиняти їх дiю чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює суперечностi у законодавствi, і як наслiдок - скасування та обмеження прав i свобод людини i громадянина. У рази необхiдності зупинення дії законів, внесення до них змін i доповнень, визнання їх нечинними, мають використовуватися окремі закони».
Попри те, що Конституцiя України, як закон прямої дiї, має вищу юридичну силу, а Рішення Конституційного суду є обов'язковим до виконання на території України, остаточним i не може бути оскаржено, відповідач порушив його, гарантоване Конституцiєю України та ст. 6 Закону, право. Такi дiї відповідача є незаконними, оскiльки вiдповiдно до частини 2 статтi 3 Закону, державнi соцiальнi гарантiї дiтям вiйни, встановленi цим законом, не можуть бути обмеженi або скасованi iншими нормативно-правовими актами.
В свою чергу, згiдно з частиною 2 статтi 19 Конституції України органи державної влади та органи мiсцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на пiдставi, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченi Конституцiєю та законами України.
Таким чином, недоплата вiдповiдачем належної соціальної допомоги у розмiрi, передбаченому статтею 6 Закону, є протиправною і такою, що суперечить Конституцiї та законам України.
Розмір пiдвищення до пенсiї вiдповiдно до ст. 6 Закону становить 30 вiдсоткiв мiнiмальної пенсiї за віком. Мiнiмальна пенсiя за вiком, вiдповiдно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування», встановлюється у розміри прожиткового мiнiмуму для осiб, якi втратили працездатність.
Згiдно iз Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рiк», прожитковий мiнiмум для осіб, якi втратили працездатнiсть, становить: з 1 сiчня - 350 гривень, з 1 квiтня - 359 гривень, з 1 жовтня - 366 гривень.
Згiдно із Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рiк», прожитковий мінімум для осiб, якi втратили працездатнiсть, складає: з 1 сiчня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень.
Згiдно iз Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рiк та про внесення змін до деяких законодавчих актiв України», прожитковий мiнiмум для осiб, якi втратили працездатність, складає: з 1 сiчня - 470 гривень, з 1 квiтня - 481 гривню, з 1 липня - 482 гривнi, з 1 жовтня - 498 гривень.
В 2008 році згiдно Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рiк та про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України», йому була виплачена соціальна допомога як дитинi вiйни в обмеженому розмiрi на суму 579,3 грн. (з 1 сiчня 2008 р. - 47,00 грн.; з 1 квiтня 2008 р. - 48,10 грн.; з 1 липня 2008 р. - 49,80 грн.).
У 2009 роцi прожитковий мінімум для осiб, якi втратили працездатнiсть та фактичні виплати надбавок дiтям вiйни не змiнилися.
З огляду на вищенаведене, йому як особi, що має статус дитини вiйни належало виплачувати щомiсячну державну соцiальну допомогу у наступних сумах:
за 2006 рiк - 1290,60 грн.:
за 2007 рiк - 1420,70 грн.:
за 2008 рiк - 1737,90 грн.:
за 2009 рік - 1792,80 грн.
Загальна сума, яка йому мала бути виплачена, як дитинi вiйнi за 2006-2009 роки становить
- 6242,00 гривень.
Але фактично виплачено лише за перiод з 01.01.2008 року у сумi 1176,90 грн.
Таким чином, недоотримана ним сума соцiальної допомоги за 2006-2009 роки складає 5065,10 грн.
Просить визнати дiї управлiння Пенсiйного Фонду України в м. Первомайську Луганської областi з вiдмови у виплатi йому 30 вiдсоткiв мiнiмальної пенсiї за вiком у виглядi доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України ,,Про соцiальний захист дiтей вiйни” № 2195- ІV вiд 18.11.2004 року незаконними та зобов'язати відповідача здiйснити нарахування та виплату йому пiдвищення до пенсiї в розмiрi 30% мiнiмальної пенсiї за вiком, як дитинi вiйни у вiдповiдностi до ст. 6 Закону України ,,Про соцiальний захист дiтей вiйни” № 2195-ІV вiд 18.11.2004 року з 01.01.2007 року з урахуванням фактично здiйснених виплат.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відповідач надав письмові заперечення проти позову. Позов не визнає, посилаючись на те, що в УПФУ м. Первомайська знаходиться на обліку ОСОБА_1, 1944 року народження. ОСОБА_1 із заявою звернулася у березні 2010 р. до УПФУ в м. Первомайську про підвищення їй пенсії, згідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». УПФУ в м. Первомайську заявниці було дано роз'яснення з цього питання.
Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 - ІУ від 18.11.2004 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Визначення мінімального розміру пенсії за віком надано лише ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Так, частиною 1 цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому ч.3 цієї ст. встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим законом.
Згідно ч.2 ст. 5 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виключно цим Законом визначається мінімальний розмір пенсії за віком , а ч.1 цієї ст. передбачено, що дія інших нормативно - правових актів може поширюватись на ці відносини лише у випадках передбачених цим законом, або в частині , що не суперечить цьому закону.
Відповідно до ч.2 ст. 95 Конституції України виключно Законом України «Про державний бюджет України» визначається будь-які видатки Держави на загально суспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (ст. 7 цього Закону).
Враховуючи, що згідно ст. 7 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує КМУ, то дії УПФУ в м. Первомайську не можуть бути визнані такими, що не відповідають діючому законодавству, оскільки відповідали вимогам вищезазначених правових актів, тому і не було підстав для обов'язку щомісячно виплачувати доплату до пенсії.
Ст. 111 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» №489 - У від 19.12.2006 року встановлено, що в 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 З № 2195- ІУ, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на кого поширюється дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. З 01 січня 2007 року зазначена норма реалізована в автоматизованому режимі за матеріалами пенсійних справ. Розмір надбавки інвалідам дітям війни з 01.01.2007р. складав 19 грн., з 01.04.2007р. - 20,30 грн., з 01.10.2007р. - 20,55 грн.
По тим підставам, що позивач не являється інвалідом, то в 2007 році він не одержував зазначену надбавку до пенсії на підставі Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Згідно зі ст. 41 ЗУ«Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107 від 28.12.2007 року дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановлених для учасників війни - 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Тому, згідно діючого законодавства з 01.01.2008 року позивач отримував підвищення до пенсії у розмірі 47 грн. з 01.01.2008 р.; з 01.04.2008 року - 48,10 грн., з 01.07.2008 року - 48,20 грн.; з 01.10.2008 року - 49,80 грн.
З ростом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, розмір підвищення до пенсії збільшується.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року у справі № 10 - рп2008 визнано таким, що не відповідають Конституції України, положенням п.41 розділу ІІ ЗУ «Про Державний бюджет України 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Разом з тим, рішення про відновлення дії вищезазначеного законодавчого акту України у редакції, чинній до внесення змін до нього, Верховною Радою України не приймалося. Внаслідок цього, порядок обчислення підвищення до пенсії залишився неврегульованим. Тому, відповідно до п.8 Постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» ) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22.05.2008 року - 48,10 грн., з 01.07.2008 року - 48,20 грн.; з 01.10.2008 року - 49,80 грн; з 01.01.2009 р. - 49,80 грн.
Згідно ст. 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада України. А це означає, що право приймати закони, вносити зміни у разі, коли воно не здійснюється безпосередньо народом належить виключно Верховній раді України і не може передаватися іншим органам чи посадовим особам, у тому числі Конституційному Суду України. З наведеного випливає, що Верховна Рада України може змінити закон виключно законом, а не іншим чином.
Приймаючи рішення Конституційний Суд України не має компетенції відловлювати дію положень, що діяли раніше. Ухвалою Конституційного суду України від 19.05.2009 року № 27-у/2009 було встановлено, що непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абзаці першому частини першої ст. 28 Закону № 1058-ІV, на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалин у законодавчому регулюванні виплат дітям війни, передбаченої у ст. 6 Закону № 2195-ІV. Ця прогалина полягає у відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком, на 30% якої мають підвищуватися дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії. Заповнення прогалин має здійснюватися законодавцем, а тому вирішення цього питання не належить до повноважень Конституційного суду України.
У зв'язку з тим, що Верховною Радою України не приймалося рішення стосовно поновлення дії норм закону України «Про соціальний захист дітей війни», що діяли до внесення змін Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до законодавчих актів України», застосувати положення ст. 6 у редакції Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що діяв до 01.01.2008 року правових підстав немає.
Згідно з положенням, управління ПФУ у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами КМУ.
На підставі ст. 6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої положення у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством…
Крім того, згідно ст. 261 ЦПК України перебіг позовної давності починається з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Тому, вважає, що початок позовної давності починається з дня отримання відповіді УПФУ в м. Первомайську, а саме з 01.04.2010 р.
Тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі та розглянути справу буз участі представника УПФУ в м. Первомайську.
Дослідивши надані докази, письмові заперечення, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
В суді встановлено:
ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Пліщин, Шепетівського район, Хмельницької області, є пенсіонеркою, пенсію отримує в Первомайському Управлінні Пенсійного фонду України.
Позивач надав довідку № 9937 від 22.11.2005 р. видану Управлінням праці та соціального захисту населення м. Первомайська, яка підтверджує наявність у нього статусу «діти війни».
Цей статус позивача відповідачем не заперечувався.
Ст. 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни» №2195\1У від 18.11.2004 року передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» призупинена дія ст. 6 зазначеного Закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007» та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня - 410.06 грн., з 1 жовтня - 415,11 грн.
Тобто, за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року позивач має право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 710,91 грн. (410,06 грн. х 30% : 31 х23 дні + 410,06 грн. х 2 х 30% +415,11 грн. х 3 х 30 %).
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін деяких законодавчій актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Таким чином, задоволенню підлягають позовні вимоги в частині проведення перерахунку підвищення до пенсії з 22.05.2008 р., з дня набрання чинності зазначеним рішенням Конституційного Суду України.
Відповідно до ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Вказана норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідними критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно, її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із законом «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм закону «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, вимоги позивача щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську здійснити перерахунок підвищення пенсії «дитині війни» за 2009 рік підлягають задоволенню.
Ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік» від 27.04.2010 р. передбачено, що розміри державних соціальних гарантій на 2010 р., що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними Законами України, цим законом та нормативно - правовими актами Кабінету Міністрі України.
Таким чином в 2010 р. діє ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», яка передбачає, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком, та Постанова КМУ від 28.05.2008 р. № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка передбачає, зокрема, виплату дітям війни підвищення до пенсії у таких розмірах: з 22.05.2008 року - 48,10 грн., з 01.07.2008 року - 48,20 грн.; з 01.10.2008 року - 49,80 грн; з 01.01.2009 р. - 49,80 грн. Виходячи з загального правила про пріоритет Законів над підзаконними нормативними актами суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за період з 01.01.2010 р.
Оскільки позивач свої позовні вимоги не обмежив кінцевим терміном, суд вважає за можливе покласти на відповідача обов'язок після 01.01.2010 року виплачувати ОСОБА_1 до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни на період дій ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 - ІУ від 18.11.2004 року у редакції, яка передбачає, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Позивачу, починаючи з 01.01.2008 року, сплачувалось підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, тому зазначене підвищення до пенсії за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. повинно бути йому нараховано, а за період з 22.05.2008 року відповідач повинен донарахувати позивачу підвищення до пенсії виходячи з 30% мінімальної пенсії за віком.
Оскільки позивач, як дитина війни, з 01.01.2008 р. отримує від відповідача регулярно щомісячно зазначену соціальну виплату, і спір стосується тільки її розміру, суд вважає за можливе прийняти рішення про розрахунковий розмір такої виплати, конкретні розрахунки підвищення повинен визначити відповідач відповідно до своїх функцій та компетенції. В рамках заявлених позовних вимог суд вважає за можливе прийняти рішення про покладення на відповідача обов'язку здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 ., 22 травня 2008 р по 31 грудня 2008 р., з 01 січня 2009 р. по 31 грудня 2009 р., з 01.01.2010 р. без обмеження кінцевого терміну з урахуванням раніше здійснених виплат.
Передбачений ст. 257 ЦК України загальний строк позовної давності тривалістю у 3-и роки позивачем не пропущений.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 212-215 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську Луганської області здійснити перерахунок та виплатити підвищення до пенсії ОСОБА_1 в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р., з 01 січня 2009 р. по 31 грудня 2009 р. та з 01 січня 2010 року з урахуванням раніше здійснених виплат на період дій ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 - ІУ від 18.11.2004 року у редакції, яка передбачає, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Первомайський міський суд Луганської обл. протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя / підпис/ Русанова Т.Т.
З оригіналом згідно
Рішення не набрало законної сили
Суддя Первомайського міського суду Русанова Т.Т.