Справа №127/15348/21
Провадження №1-кп/127/595/21
27 січня 2022 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12020020000000440, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 грудня 2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України,
В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебувають матеріали кримінального провадження №12020020000000440 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявила суду клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 діб, яке мотивував тим, що він вчинив тяжкий умисний злочин проти життя та здоров'я особи, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк до десяти років, а тому усвідомлюючи можливу відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, може спробувати переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєне. Крім того, ОСОБА_5 відоме місце проживання свідків та потерпілої у даному кримінальному провадженні, а тому перебуваючи на волі він зможе на них незаконно впливати, у зв'язку з чим виникає необхідність захисту високих стандартів охорони прав інтересів як суспільства, так і потерпілого. Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип до поваги особистої свободи. Крім того, наявні у ОСОБА_5 соціальні зв'язки не являються для нього достатнім стримуючим фактом, що свідчить про відсутність в нього стійких соціальних зв'язків. Стан здоров'я та вік ОСОБА_5 , дозволяють утримувати його під вартою. Запобіжний захід під час досудового розслідування неодноразово продовжувався. Враховуючи викладене вище, а також те, що ОСОБА_5 , вчинив тяжкий злочин проти життя особи, є усі підстави для не визначення розміру застави у кримінальному провадженні. Крім того, жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не забезпечать його належної поведінки та запобігання вищезазначеним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 не заперечив щодо продовження йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_4 щодо клопотання прокурора поклалась на розсуд суду.
Заслухавши думку учасників процесу суд дійшов наступного висновку.
Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу, суд приймає до уваги, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03 грудня 2021 року обвинуваченому продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.
Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Враховуючи наведене та дослідивши матеріали обвинувального акту суд вважає, що обвинуваченому необхідно продовжити строк тримання під вартою, в зв'язку з тим, що він обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк, обвинувачений може продовжити свою злочинну діяльність, переховуватись від суду, вчиняти нові злочини, незаконно впливати на свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що свідчить про неможливість запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
При цьому суд, враховує вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особи обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання, у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі, зокрема, що обвинувачений може переховуватись від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, а тому суд не вбачає ґрунтовних підстав для можливості застосування іншого запобіжного заходу, альтернативного триманню під вартою як такого, що недостатній для запобіганню ризикам та виконанню обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України") після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК(абз.5 п.18 Листа ВССУ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України»).
На думку суду, в клопотанні обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, враховуючи обставини кримінального правопорушення, їх наслідки, тяжкість покарання за скоєний злочин, особу обвинуваченого, наявність стримуючих факторів соціального характеру, тому суд під час розгляду клопотання дійшов обґрунтованого висновку, що обвинувачений перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. При цьому, підстав для застосування ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу судом не встановлено.
З огляду на вищенаведене, враховуючи те, що прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та неможливим і саме тримання під вартою може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам, а тому дане клопотання суд вважає обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає до задоволення.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Крім того, судом врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи зазначене, приписи ст.ст. 177, 194 КПК України, суд вважає, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, тому переконується в доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку тримання під вартою. Враховуючи що ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин проти життя особи, застава не визначається.
Керуючись ст.ст. 177, 183, 197, 199, 369, 370, 372 КПК України, ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод» суд,-
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) діб.
Ухвала суду про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою діє з 27 січня 2022 року по 27 березня 2022 року включно.
Копію ухвали суду направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» для виконання.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду впродовж 5 днів з дня її проголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суддя: