Україна
Справа №2-845/2010р.
08 червня 2010 року Первомайський міський суд Луганської області
в складі: головуючого судді Русанової Т.Т.,
при секретарі Шалімовій Ю.О. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайську справу за позовом позивача ОСОБА_1 до відповідача Управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську про визнання бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати щомісячної соціальної допомоги згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» неправомірною та зобов'язання нарахувати та виплатити недовиплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу, -
Позивач звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що він народився 1935 року, відповідно до ст. 1 Закону країни № 2195 - ІУ від 18.11.2004 р. «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни, згідно зі ст. 6 зазначеного Закону. З 01 січня 2009 р. йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, проте з 2009 р. йому така допомога не виплачується.
З цим питанням він звернувся із заявою до відповідача, на що отримав відповідь (лист № 3270/Д-ІІ від 02.01.2010 р.), яку вважає незаконною.
Верховною Радою України своїм Законом України від 20.12.2005 р. «Про державний бюджет України на 2006 рік» (ст. 77 та ст. 110), Законом України від 19.12.2006 р. «Про державний бюджет України на 2007 рік» (ст. 71), призупинила дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
На підставі рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. він має право отримувати підвищення у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, фактично в 2009 р. таке підвищення він отримував в розмірі 10 % прожиткового мінімуму, що зменшило належну йому соціальну допомогу на 20 %.
Усього сума невиплаченої соціальної допомога за період з січня по грудень 2009 р. включно становить 1225,20 грн .
Просить визнати бездіяльність правління Пенсійного Фонду України в м. Первомайськ щодо не нарахування та невиплати йому щомісячної соціальної допомоги згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» неправомірною, зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити на його користь недовиплачену йому як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за січень - грудень 2009 р. в сумі 1225,20 грн, та стягнути судові витрати по сплаті судового збору в сумі 08,50 грн., та 37 грн.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, в позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відповідач надав письмові заперечення проти позову. Позов не визнає, посилаючись на те, що в УПФУ м. Первомайська знаходиться на обліку ОСОБА_1 , 1935 року народження. ОСОБА_1 із заявою звернувся у грудні 2009 р. до УПФУ в м. Первомайську про підвищення йому пенсії, згідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». УПФУ в м. Первомайську заявнику було дано роз'яснення з цього питання.
Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 - ІУ від 18.11.2004 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Визначення мінімального розміру пенсії за віком надано лише ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Так, частиною 1 цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому ч.3 цієї ст. встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим законом.
Згідно ч.2 ст. 5 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виключно цим Законом визначається мінімальний розмір пенсії за віком , а ч.1 цієї ст. передбачено, що дія інших нормативно - правових актів може поширюватись на ці відносини лише у випадках передбачених цим законом, або в частині , що не суперечить цьому закону.
Відповідно до ч.2 ст. 95 Конституції України виключно Законом України «Про державний бюджет України» визначається будь-які видатки Держави на загально суспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (ст. 7 цього Закону).
Враховуючи, що згідно ст. 7 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує КМУ, то дії УПФУ в м. Первомайську не можуть бути визнані такими, що не відповідають діючому законодавству, оскільки відповідали вимогам вищезазначених правових актів, тому і не було підстав для обов'язку щомісячно виплачувати доплату до пенсії.
Згідно зі ст. 41 ЗУ«Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107 від 28.12.2007 року дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановлених для учасників війни - 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року у справі № 10 - рп2008 визнано таким, що не відповідають Конституції України, положенням п.41 розділу ІІ ЗУ «Про Державний бюджет України 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Згідно ст. 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада України. А це означає, що право приймати закони, вносити зміни у разі, коли воно не здійснюється безпосередньо народом належить виключно Верховній раді України і не може передаватися іншим органам чи посадовим особам, у тому числі Конституційному Суду України. З наведеного випливає, що Верховна Рада України може змінити закон виключно законом, а не іншим чином.
Приймаючи рішення Конституційний Суд України не має компетенції відловлювати дію положень, що діяли раніше. Ухвалою Конституційного суду України від 19.05.2009 року № 27-у/2009 було встановлено, що непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абзаці першому частини першої ст. 28 Закону № 1058-ІV, на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалин у законодавчому регулюванні виплат дітям війни, передбаченої у ст. 6 Закону № 2195-ІV. Ця прогалина полягає у відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком, на 30% якої мають підвищуватися дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії. Заповнення прогалин має здійснюватися законодавцем, а тому вирішення цього питання не належить до повноважень Конституційного суду України.
Після винесення Конституційним судом України Рішення від 22.05.2008 р. - рішення про відновлення дії вищезазначеного акту України у редакції, чинній до внесення змін до нього, Верховною Радою України не приймалося. Внаслідок цього порядок обчислення підвищення до пенсії залишився неврегульованим. Тому відповідно до п. 8 Постанови КМУ від 28.05.2008 р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення провадиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,10 грн.; з 01 липня - 48,20 грн.; з 01.10.2008 р. - 49,80 грн.
По цим підставам ОСОБА_1 з 01.01.2009 р. сплачується підвищення до пенсії, як дитині війни, у сумі 49,80 грн.
До того ж, позивач вимагає відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно - технічне забезпечення. Але такі видатки бюджетом Пенсійного фонду не передбачено.
Управління ПФУ в м. Первомайську не має статті видатків на сплату витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи, у зв'язку з чим позбавлене можливості сплачувати дані витрати.
Постанову КМУ від 22.10.2008 р. № 943 «Про економію бюджетних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів» рекомендовано додержуватися жорстокого режиму економії бюджетних коштів у зв'язку з відсутністю кошторисних асигнувань на цю статтю випадків.
До того ж, відповідно до п. 34 ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито» ( від 21.01.1993 № 7 - 93) Пенсійний фонд України, його підприємства, установи й організації від сплати державного мита звільняються.
Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі та розглянути справу буз участі представника УПФУ в м. Первомайську.
Дослідивши надані докази, письмові заперечення, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
В суді встановлено:
ОСОБА_1 народився 14 квітня 1935 року в с. Замостяни, Васілішківського району, Гродненської області, є пенсіонером, пенсію отримує в Первомайському Управлінні Пенсійного фонду України.
Позивач надав довідку № 3228 від 19.07.2005 року, видану Управлінням праці та соціального захисту населення м. Первомайська, яка підтверджує наявність у нього статусу «діти війни».
Цей статус позивача відповідачем не заперечувався.
Ст. 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни» №2195\1У від 18.11.2004 року передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» призупинена дія ст. 6 зазначеного Закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін деяких законодавчій актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Відповідно до ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Вказана норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідними критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно, її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із законом «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм закону «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, вимоги позивача щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську здійснити перерахунок підвищення пенсії «дитині війни» за 2009 рік підлягають задоволенню.
Оскільки позивач, як дитина війни, з 01.01.2008 р. отримує від відповідача регулярно щомісячно зазначену соціальну виплату, і спір стосується тільки її розміру, суд вважає за можливе прийняти рішення про розрахунковий розмір такої виплати, конкретні розрахунки підвищення повинен визначити відповідач відповідно до своїх функцій та компетенції. В рамках заявлених позовних вимог суд вважає за можливе прийняти рішення про покладення на відповідача обов'язку здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 01 січня 2009 р. по 31 грудня 2009 р. з урахуванням раніше здійснених виплат, без присудження до стягнення конкретної суми, оскільки наданий позивачем розрахунок містить помилки, а відповідач у своїх запереченнях з приводу суми позову не навів жодних міркувань.
Оскільки, на підставі ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 р. Пенсійний Фонд України його підприємства, установи та організації звільнені від сплати державного мита, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат.
Передбачений ст. 257 ЦК України загальний строк позовної давності тривалістю у 3-и роки позивачем не пропущений.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 212-215 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати відмову відповідача у нарахуванні і виплаті підвищення до пенсії, як дитині війни ОСОБА_1 неправомірною з 01.01.2009 р.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську Луганської області здійснити перерахунок та виплатити підвищення до пенсії ОСОБА_1 в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни 01 січня 2009 р. до 31 грудня 2009 р. з урахуванням раніше здійснених виплат.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Первомайський міський суд Луганської обл. протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Русанова Т.Т.
З оригіналом згідно
Рішення не набрало законної сили
Суддя Первомайського міського суду Русанова Т.Т.