ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
27 січня 2022 року Справа № 918/796/21
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Розізнана І.В. , суддя Бучинська Г.Б.
секретар судового засідання Гладка Л.А.
за участю представників сторін:
позивача: Українець М.В.
відповідача: не з'явився
третя особа: Накопалов Є.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Фабрика "Рівненчанка" на рішення Господарського суду Рівненської області від 16.11.2021 р. у справі №918/796/21, ухвалене суддею Романюк Ю.Г., повний текст рішення складено 23.11.2021 р.
за позовом Рівненської міської ради
до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю "Фабрика "Рівненчанка"
за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області
про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки
У вересні 2021 року Рівненська міська рада звернулась до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю "Фабрика "Рівненчанка" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 16 листопада 2021 року у справі №918/796/21 позов Рівненської міської ради - задоволено. Зобов'язано Товариство з додатковою відповідальністю "Фабрика "Рівненчанка" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, загальною площею 0,0126 га, яка є суміжною з земельною ділянкою к.н. 5610100000:01:026:0125 та розташована на вулиці Гетьмана Мазепи в місті Рівному, та привести її у попередній стан шляхом знесення капітальної бетонної стіни та демонтажу господарського приміщення.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Товариство з додатковою відповідальністю "Фабрика "Рівненчанка" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 16.11.2021 р. по справі №918/796/21 та ухвалити нове рішення, яким закрити провадження у справі №918/796/21.
Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.12.2021 р., відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю "Фабрика "Рівненчанка" на рішення Господарського суду Рівненської області від 16.11.2021 р. у справі №918/796/21 та призначено справу до розгляду.
28.12.2021 р. на адресу апеляційного господарського суду від Рівненської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник міської ради просить залишити апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Фабрика "Рівненчанка" без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 16.11.2021 р. у справі №918/796/21 без змін.
У судовому засіданні апеляційної інстанції 27.01.2022 р. представник позивача та представник третьої особи заперечили проти доводів апеляційної скарги та надали додаткові пояснення на обґрунтування своєї правової позиції. Вважають, що рішення прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просять залишити рішення Господарського суду Рівненської області від 16.11.2021 р. без змін.
Представник відповідача не реалізував процесуальне право на участь у судовому засіданні, хоча про дату і час розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд
1.Зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 16.11.2021 р. у справі №918/796/21 позов задоволено. Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що Товариство з додатковою відповідальністю "Фабрика "Рівненчанка", без правових на те підстав, самовільно зайняло земельну ділянки площею 0,0126 га, із земель запасу житлової та громадської забудови, комунальної форми власності, яка є суміжною із земельною ділянкою з кадастровим номером 5610100000:01:026:0125, що перебувало у оренді Товариства з додатковою відповідальністю "Фабрика "Рівненчанка" та розташована по вулиці Гетьмана Мазепи, 3 в місті Рівному шляхом будівництва господарського приміщення для обслуговуючого персоналу житлового комплексу (двірника, тощо) та огородження капітальною стіною.
2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення щодо неї інших учасників справи.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, Товариство з додатковою відповідальністю "Фабрика "Рівненчанка" стверджує, що суд першої інстанції залишив поза увагою обставини того, що 19 жовтня 2015 року Товариство з додатковою відповідальністю «Фабрика «Рівненчанка», як забудовник, та Обслуговуючий кооператив «ЖБК Театральний», як інвестор, уклали Договір про забудову земельної ділянки із залученням житлово-будівельного кооперативу №19-01 (надалі по тексту-Договір №19-01), за яким Товариство надало Кооперативу доступ до земельної ділянки площею 0,3836 та, кадастровий номер 5610100000:01:026:0125, яка розташована по вулиці Гетьмана Мазепи в місті Рівному для будівництва Кооперативом житлового будинку та його фінансування за рахунок членів Кооперативу із метою отримання у власність Об'єкта будівництва членами Кооперативу. Товариство не надавало доступу Обслуговуючому кооперативу «ЖБК Театральний» до суміжної земельної ділянки, яка є предметом позову.
Також, не надано оцінки аргументам відповідача стосовно того, що відповідно до пунктів 4.2.3, 4.2.4 та 4.2.5 Договору №19-01 саме Обслуговуючий кооператив «ЖБК Театральний» здійснював будівництво офісно-громадського житлового комплексу на вул. Гетьмана Мазепи,3 в місті Рівному та забезпечував: прийняття його в експлуатацію: належний технічний та авторський нагляд за будівництвом, а тому дійшов помилкового висновку про те, що Товариство з додатковою відповідальністю «Фабрика «Рівненчанка» є належним відповідачем у даній справі. Залучення у справі інших відповідачів (співвідповідачів) згідно з частинами 1,3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України можливі не лише на час подання позову, а й на пізніших стадіях розгляду справи - за наявності відповідного клопотання позивача, яке в даній справі не заявлялося. Водночас, згідно з частиною статті 13 названого кодексу кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних, зокрема, із невчиненням нею процесуальних дій.
Крім того, не надано оцінки аргументам відповідача стосовного того, що в жовтні та грудні 2019 року було завершено будівництво офісно-громадського житлового комплексу на вул. Гетьмана Мазепи, 3 в місті Рівному та передачі його на баланс Обслуговуючому кооперативу «ЖБК Театральний», що підтверджується сертифікатами відповідності закінченого будівництвом об'єкта (черга, окремого пускового комплексу) проектній документації та їх готовності до експлуатації від 08 жовтня 2019 року серія ІУ№ 163 192810839 та від 09 грудня 2019 року серія 1У №163193430972, актом приймання-передачі житлового комплексу від 17.09.2020.
Також, суд першої інстанції не врахував наявність права спільної власності членів кооперативу - фізичних осіб на бетонну стіну та господарське приміщення, які є складовими офісно-громадського житлового комплексу на вул. Гетьмана Мазепи 3, в місті Рівному, що виключає розгляд цього спору господарськими судами, адже знесення бетонної стіни та демонтажу господарського приміщення безпосередньо стосується речових прав фізичних осіб. Вище вказане вказує на те, що спір у цій справі є приватноправовий і за суб'єктивним складом сторін підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки його вирішення впливає на права і обов'язки фізичних осіб.
У відзиві на апеляційну скаргу представник Рівненської міської ради погоджується із позицією суду першої інстанції та вказує на відсутність у відповідача будь-яких прав на отримання самовільно зайнятої земельної ділянки у власність чи в користування. А також, позивач стверджує, що відповідач не отримував жодних правовстановлюючих документів на самовільно зайняту ним земельну ділянку та не вживав заходів для оформлення права на цю земельну ділянку.
3.Обставини справи, встановлені апеляційним судом
07 червня 2021 року на адресу Рівненської міської ради (далі - позивач) скеровано матеріали адміністративного провадження відносно директора Климчука Олександра Сергійовича ТзДВ "Фабрика "Рівненчанка" (далі - відповідач) щодо самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,0126 га, із земель запасу житлової та громадської забудови, комунальної форми власності, яка є суміжною із земельною ділянкою з кадастровим номером 5610100000:01:026:0125, що перебуває у оренді Товариства з додатковою відповідальністю "Фабрика "Рівненчанка" та розташована по вулиці Гетьмана Мазепи, 3 в місті Рівному для вжиття заходів реагування згідно з вимогами законодавства (а.с. 8).
24.09.2020 року спеціалістами Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області було здійснено позаплановий захід державного (нагляду) контролю за дотриманням вимог земельного законодавства щодо земельної ділянки площею 0,0126 га, яка є суміжною із земельною ділянкою площею 0,3836 га, (кадастровий номер 5610100000:01:026:0125), що відноситься до земель запасу житлової та громадської забудови, комунальної форми власності, та розташована по вулиці Гетьмана Мазепи в місті Рівному, в ході якого встановлено, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 09.04.2014 № 20219635, в оренді Товариства з додатковою відповідальністю "Фабрика "Рівненчанка" строком на 50 років перебуває земельна ділянка площею 0,3836 га, з кадастровим номером 5610100000:01:026:0125, комунальної форми власності, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування офісно-громадсько-житлового комплексу, яка розташована по вулиці Гетьмана Мазепи, 3 в місті Рівному. В ході проведення перевірки, з виїздом на місце встановлено, що ТзДВ "Фабрика "Рівненчанка" в особі директора Климчука Олександра Сергійовича шляхом будівництва господарського приміщення для обслуговуючого персоналу житлового комплексу (двірника, тощо), огороджено капітальною бетонною стіною, вийшли за межі земельної ділянки, яка перебуває в оренді і самовільно зайняли частину земельної ділянки площею 0,0126 га із земель запасу житлової та громадської забудови, комунальної форми власності, яка є суміжною із земельною ділянкою з кадастровим номером 5610100000:01:026:0125 та розташована по вулиці Гетьмана Мазепи, 3 в місті Рівному. Вказаний факт свідчив про порушення вимог земельного законодавства ТзДВ "Фабрика "Рівненчанка" в особі директора Климчука Олександра Сергійовича, а саме ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України та кваліфікується як самовільне зайняття частини земельної ділянки площею 0,0126 га, відповідальність за що передбачено п. "б" ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України та ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об'єкту - земельної ділянки та актом обстеження земельної ділянки від 24.09.2020 року (а.с. 9, 20).
За дане адміністративне правопорушення директора ТзДВ "Фабрика "Рівненчанка" Климчука Олександра Сергійовича притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу 340,00 грн. та нарахована шкода завдана територіальній громаді в розмірі 2 613,00 грн., що підтверджується повідомленням від 28.09.2020 року про сплату шкоди, заподіяної територіальній громаді міста Рівного внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у розмірі 2 613,00 грн., протоколом про адміністративне правопорушення від 24.09.2020 року та постановою про накладення адміністративного стягнення від 24.09.2021 року (а.с.11-12, 18-19).
Водночас, директору ТзДВ "Фабрика Рівненчанка" Климчуку Олександру Сергійовичу був винесений обов'язковий до виконання припис від 24 вересня 2020 року № 714-ДК/293Пр/03/01/-20 з вимогою усунення порушення вимог земельного законодавства (а.с. 17).
08 грудня 2020 року спеціалістами Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області проведено позапланову перевірку стосовно виконання вимог припису від 24 вересня 2020 року №714-ДК/293Пр/03/01/-20 в якому вимагалося вжити заходи щодо усунення виявленого порушення, а саме звільнити частину самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,0126 га або посвідчити право користування (власності) вказаною земельною ділянкою. Під час проведення перевірки, з виїздом на місце встановлено, що директор ТзДВ "Фабрика "Рівненчанка" ОСОБА_1 вимог припису не виконав, самовільно зайняту частину земельної ділянки площею 0,0126 га не звільнив та право користування (власності) вказаною земельною ділянкою не посвідчив, чим допустив адміністративне правопорушення, відповідальність за що передбачено ст. 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об'єкту - земельної ділянки від 08.12.2020 року (а.с.21).
За дане адміністративне правопорушення директора ТзДВ "Фабрика "Рівненчанка" Климчука Олександра Сергійовича притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу 255,00 грн., що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 08.12.2020 року та постановою про накладення адміністративного стягнення від 08.12.2020 року (а.с. 14-15).
Також, директору ТзДВ "Фабрика "Рівненчанка" Климчуку Олександру Сергійовичу внесено повторний обов'язковий до виконання припис від 08 грудня 2020 року № 968- ДК/395Пр/03/01/-20 з вимогою усунення порушення вимог земельного законодавства (а.с. 13).
03 червня 2021 року спеціалістами Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області було здійснено державний (нагляд) контроль стосовно виконання вимог повторно виданого припису від 08 грудня 2020 року №968-ДК/395Пр/03/01/-20 в якому вимагалося вжити заходи щодо усунення виявленого порушення. Під час проведення перевірки, з виїздом на місце встановлено, що директор ТзДВ "Фабрика "Рівненчанка" Климчук Олександр Сергійович вимоги повторного припису не виконав, частину самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,0126 га не звільнив та право користування (власності) вказаною земельною ділянкою не посвідчив, що підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об'єкту - земельної ділянки від 03.06.2021 року (а.с. 16)
Враховуючи вище вказане, Рівненська міська рада звернулась до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю "Фабрика "Рівненчанка" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 16.11.2021 р. у справі №918/796/21 позов задоволено.
4.Правові норми, які застосовуються апеляційним судом до спірних правовідносин.
Згідно з положеннями статті 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до статті 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.
Відповідно до статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.
Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Відповідно до статті 90 Земельного кодексу України, власники земельних ділянок мають право самостійно господарювати на землі.
Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними (стаття 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»).
Статтею 152 Земельного кодексу України встановлено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав (частина 3 статті 152 Земельного кодексу України).
У відповідності до приписів статті 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Крім того, згідно з нормами статті 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.
Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, між сторонами виникли спірні правовідносини, з приводу самовільного зайняття земельної ділянки комунальної форми власності територіальної громади міста Рівне, регулювання яких здійснюється відповідними положеннями Конституції України, Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.
Таке врегулювання створює в цих відносинах правовий порядок, який вимагає від їх суб'єктів певної правової поведінки.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з додатковою відповідальністю "Фабрика "Рівненчанка", без правових на те підстав, самовільно зайняло земельну ділянки площею 0,0126 га, із земель запасу житлової та громадської забудови, комунальної форми власності, яка є суміжною із земельною ділянкою з кадастровим номером 5610100000:01:026:0125, що перебувало у оренді Товариства з додатковою відповідальністю "Фабрика "Рівненчанка" та розташована по вулиці Гетьмана Мазепи, 3 в місті Рівному шляхом будівництва господарського приміщення для обслуговуючого персоналу житлового комплексу (двірника, тощо) та огородження капітальною стіною.
Також, суд першої інстанції правомірно дослідив та встановив відсутність у відповідача будь-яких прав на отримання самовільно зайнятої земельної ділянки у власність чи в користування.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач не отримував жодних правовстановлюючих документів на самовільно зайняту ним земельну ділянку та не вживав заходів для оформлення права на цю земельну ділянку.
Крім того, в ході проведеної 24.09.2020 року перевірки спеціалістами Головного управління Держгеокадастру було встановлено, що ТДВ "Фабрика "Рівненчанка" в особі директора Климчука Олександра Сергійовича, шляхом будівництва господарського приміщення для обслуговуючого персоналу житлового комплексу (двірника, тощо), огороджено капітальною бетонною стіною, вийшло за межі земельної ділянки, яка перебувала в оренді і самовільно зайняло частину земельної ділянки площею 0,0126 га із земель запасу житлової та громадської забудови, комунальної форми власності, яка є суміжною із земельною ділянкою з кадастровим номером 5610100000:01:026:0125 та розташована по вул. Гетьмана Мазепи, 3 в м. Рівному.
Відтак, вказаний факт свідчив про порушення вимог земельного законодавства ТДВ "Фабрика "Рівненчанка" в особі директора Климчука Олександра Сергійовича, а саме ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України та кваліфікується як самовільне зайняття частини земельної ділянки площею 0,0126 га, відповідальність за що передбачено п."б" ч.1 ст.211 Земельного кодексу України та ст. 53-1 КУпАП.
За дане адміністративне правопорушення директора ТДВ "Фабрика "Рівненчанка" Климчука О.С. притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. та нарахована завдана територіальній громаді м. Рівного шкода в розмірі 2 613,00 грн.
Водночас, директору ТДВ "Фабрика "Рівненчанка" ОСОБА_1 був винесений обов'язковий до виконання припис від 24.09.2020 року №714-ДК/293Пр/03/01/-20 з вимогою усунення порушення вимог земельного законодавства.
08 грудня 2020 року спеціалістами Головного управління Держгеокастру було проведено позапланову перевірку стосовно виконання вимог припису від 24.09.2020 №714-ДК/293Пр/03/01/-20, в якому вимагалося вжити заходи щодо усунення виявленого порушення, а саме: звільнити частину самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,0126 га або посвідчити право користування (власності) вказаною земельною ділянкою.
Під час проведення перевірки з виїздом на місце встановлено, що директор ТДВ "Фабрика "Рівненчанка" ОСОБА_1 вимог припису не виконав, самовільно зайняту частину земельної ділянки площею 0,0126 га не звільнив та право користування (власності) вказаною земельною ділянкою не посвідчив, чим допустив адміністративне правопорушення, відповідальність за що передбачено ст. 188-5 КУпАП.
За вказане адміністративне правопорушення директора ТДВ "Фабрика "Рівненчанка" ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн.
На даний час матеріали справи не містять доказів того, що директором ТДВ "Фабрика "Рівненчанка" Климчуком О.С. вказані постанови про накладення адміністративного стягнення в судовому порядку оскаржені, а тому є чинними.
Також, директору ТДВ "Фабрика "Рівненчанка" Климчуку О.С. було винесено повторний обов'язковий до виконання припис від 08.12.2020 року №968-ДК/395Пр/03/01/-20 з вимогою усунення порушення вимог земельного законодавства.
03 червня 2021 року спеціалістами Головного управління Держгеокадастру було здійснено державний нагляд (контроль) стосовно виконання вимог повторно виданого припису від 08.12.2020 року №968-ДК/395Пр/03/01/-20, в якому вимагалося вжити заходи щодо усунення виявленого порушення.
Під час проведення перевірки з виїздом на місце встановлено, що директор ТДВ "Фабрика "Рівненчанка" ОСОБА_1 вимоги повторного припису не виконав, частину самовільно зайнятої ділянки площею 0,0126 га не звільнив та право користування (власності) вказаною земельною ділянкою не посвідчив.
Таким чином, саме ТДВ "Фабрика "Рівненчанка" самовільно зайняло земельну ділянку площею 0,0126 га, із земель запасу житлової та громадської забудови, комунальної форми власності, яка є суміжною із земельною ділянкою з кадастровим номером 5610100000:01:026:0125, що перебувала у оренді Товариства з додатковою відповідальністю "Фабрика "Рівненчанка" та розташована по вулиці Гетьмана Мазепи, 3 в місті Рівному, а тому ТДВ "Фабрика "Рівненчанка" повинно звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0126 га, яка перебуває у власності територіальної громади м. Рівного в особі Рівненської міської ради.
Оскільки, відповідачем не надано належних доказів на підтвердження права власності або права користування спірною земельною ділянкою, вимоги позивача жодними доказами не спростовано, тому наявні всі ознаки самовільного зайняття спірної земельної ділянки.
Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, стосовно того, що позовні вимоги про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що спір у цій справі є приватноправовим і за суб'єктним складом сторін підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки його вирішення впливає на права і обов'язки фізичних осіб, колегія суддів оцінює критично враховуючи наступне.
Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до положень частини другої цієї ж статті право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.
Предметна та суб'єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 Господарського процесуального кодексу України. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
За статтею 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу.
Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
З огляду на положення частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України, а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб'єктний склад саме сторін спору, що виник у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.
Предметом спору у цій справі є порушене право комунальної власності на земельну ділянку позивача, а саме - розміщення відповідачем споруд на земельній ділянці, яка не передавалась відповідачу в користування чи власність.
Рівненською міською радою заявлено позов до Товариства з додатковою відповідальністю "Фабрика "Рівненчанка" про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,0126 га, яка є суміжною з земельною ділянкою кадастровий номер 5610100000:01:026:0125 га за адресою: м. Рівне, вул. Гетьмана Мазепи, 3. При цьому, жодних доказів того, що саме на цій земельній ділянці розміщено майно певних фізичних осіб, матеріали справи не містять.
З урахуванням викладеного суд прийшов до висновку, що відповідачем не було доведено, що рішення суду у даній справі може стосуватися прав та/або законних інтересів фізичних осіб, а відтак даний спір належить до господарської юрисдикції відповідно до суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого суду не вбачається.
6. Висновки за результатами апеляційного розгляду.
У апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість рішення суду першої інстанції.
Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відтак, застосовуючи наведену практику європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційної скарги, а також не встановивши у рішенні суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, прийшла до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування рішення суду.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду приходить до висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни рішення, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.
Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК.
Керуючись ст.ст.269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Фабрика "Рівненчанка" на рішення Господарського суду Рівненської області від 16.11.2021 р. у справі №918/796/21 - залишити без задоволення, рішення Господарського суду Рівненської області - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу №918/796/21 повернути Господарському суду Рівненської області.
Повний текст постанови складений "01" лютого 2022 р.
Головуючий суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Розізнана І.В.
Суддя Бучинська Г.Б.