ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
27 січня 2022 року Справа № 906/1509/20
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Саврій В.А., суддя Коломис В.В. , суддя Миханюк М.В.
при секретарі судового засідання Ільчук Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу (вх.№4646/21 від 10.11.2021р.) Державної екологічної інспекції Поліського округу на рішення Господарського суду Житомирської області від 09.09.2021р. (повний текст - 20.09.2021р.) у справі №906/1509/20 (суддя Вельмакіна Т.М.)
за позовом Державної екологічної інспекції Поліського округу
до Державного підприємства "Попільнянське лісове господарство"
про стягнення 259724,40 грн
за участю представників:
позивача - Комісаров І.Д. (посвідчення ПО №000134 від 01.12.21 АБ №025026), витяг з ЄДРЮО та ФОП;
відповідача - не з'явився;
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 09.09.2021р. у справі №906/1509/20 у задоволенні позову Державної екологічної інспекції Поліського округу до Державного підприємства "Попільнянське лісове господарство" відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Державна екологічна інспекція Поліського округу звернулася до суду з апеляційною скаргою (вх.№4165/21).
В скарзі апелянт зазначає, що підприємством у 2019 році проведено рубку двадцяти семи дерев породи сосна та двох дерев породи дуб у кварталі 15 виділі 5, на підставі лісорубного квитка від 25.07.2019р. №126 (Серія ЖИ ЛРК №012674), проте, у зазначеному лісорубному квитку чітко визначено, що рубці підлягають дерева в кварталі 15 виділі 9 на площі 1,3 га.
Стверджує, що ДП «Попільнянське лісове господарство» здійснено рубку дерев, які не призначені для рубки, рубку проведено за наявності дозволу, але з недотриманням передбачених у ньому умов стосовно місця, що є порушенням ч.2 ст.19, ст.68, ст.69 Лісового кодексу України, абзацу 5 пункту 2 Порядку спеціального використання лісових ресурсів.
Також зазначає, що не взявши до уваги неодноразові наголошення Інспекції, що дані виправлення здійснені лише у матеріалах відповідача та ігноруючи той факт, що у Інспекції наявні не виправлені копії матеріалів перевірки, що отримані у ході здійснення заходу державного нагляду (контролю), якими Інспекція керувалась під час розгляду справи.
Зазначає, що проаналізувавши відкритті дані на сайті Держлісагентства України (https://forest.gov.ua/agentstvo/vidkriti-dani) у розділі «Реєстри лісорубних квитків» де наявна інформація про видані лісорубні квитки з 2016-2020 роки, Інспекція взяла до уваги, що висвітлений у відкритих даних для громадян, лісорубний квиток від 25.07.2019р. №126 (Серія ЖИ ЛРК №012674), без виправлень, це свідчить про те, що відповідач не дотримався норм п.п.6.1-6.7 Методичних вказівок з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Державного агентства лісових ресурсів України.
Апелянт зазначає, що проведення рубки, яка здійснена відповідачем, суперечить вимогам ч.2 ст.19 Лісового кодексу України та п.п.2, 4, 47 Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою КМУ від 12.05.2007р. №724.
Також скаржник звертає увагу, що незаконна порубка полягає не лише у її здійсненні без спеціального на те дозволу, який посвідчується відповідним документом (лісорубним квитком), а також за наявності дозволу, але з недотриманням передбачених у ньому умов стосовно місця, способу і строків порубки, кількості і порід дерев та чагарників.
На підставі викладеного скаржник просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 09.09.2021р. у справі №906/1509/20 та ухвалити нове, яким позов задовольнити та стягнути 259724,40 грн збитків, заподіяних Державним підприємством “Попілянське лісове господарство”, внаслідок незаконної порубки дерев; судові витрати покласти на відповідача.
Апеляційна скарга надійшла безпосередньо на адресу суду апеляційної інстанції 10.11.2021р. (вх.№4646/21).
Листом Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.11.2021р. матеріали справи №906/1509/20 витребувано з Господарського суду Житомирської області.
23.11.2021р. до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №906/1509/20.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарьского суду від 24.11.2021р. апеляційну скаргу (вх.№4646/21 від 10.11.2021р.) Державної екологічної інспекції Поліського округу на рішення Господарського суду Житомирської області від 09.09.2021р. у справі №906/1509/20 - залишено без руху.
03.12.2021р. на адресу суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги до якої долучено докази надсилання апеляційної скарги з доданими до неї документами листом з описом вкладення відповідачу та заяву про поновлення строку (лист від 02.12.2021р.).
Ухвалою від 06.12.2021р. поновлено Державній екологічній інспекції Поліського округу строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Житомирської області від 09.09.2021р. у справі №906/1509/20, відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд апеляційної скарги на 27 січня 2022 р. об 11:00год. (виправлення описки від 17.12.2021р.) у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м.Рівне, вул.Яворницького, 59 у залі судових засідань №4. Запропоновано відповідачу у строк по 31.12.2021р. подати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача, в порядку передбаченому ст.263 ГПК України, та докази надсилання копії відзиву та доданих до нього документів позивачу.
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло, що в силу вимог ч.3 ст.263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскарженої ухвали.
Відповідач не забезпечив явку свого представника у судове засідання суду апеляційної інстанції 27.01.2022р., хоч про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся у встановленому законом поряду.
Враховуючи норми ст.ст.269, 273 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, строки розгляду апеляційної скарги, та той факт, що неявка в засідання суду учасників справи, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, явка учасників справи обов'язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у даному судовому засіданні.
У судовому засіданні 27.01.2022р. представник позивача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та надав пояснення по справі. Просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 09.09.2021р. у справі №906/1509/20 та прийняти нове, яким позов задоволити.
Розглядом матеріалів справи встановлено.
У період з 11.12.2019р. по 20.12.2019р. Державною екологічною інспекцією Поліського округу було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Державним підприємством "Попільнянським лісовим господарством" (відповідач), в ході якої були зафіксовані факти порушення законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, про що складено відповідний акт №00000001081 від 20.12.2019р. (т.1, арк.справи 10-15).
Як вбачається з акту, в ході перевірки встановлено, що поблизу с.Миролюбівка Попільнянського району здійснює лісогосподарську діяльність ДП "Попільнянське ЛГ" Попільнянське лісництво, яке відповідно до наданих підприємством документів, у 2019 році проводить наступні лісогосподарські заходи:
- суцільна рубка (рубка головного користування) 2019 року в кв.15 вид.8 на пл.2,7 Попільнянського лісництва відповідно лісорубного квитка від 20.12.2018р. №3 (серія ЖИ ЛРК №010952);
- санітарне рубання вибіркове 2019 року у кв.15 вид.7 пл.1,2 га Попільнянського лісництва лісорубний квиток від 08.01.2019р. №6 (Серія ЖИ ЛРК №01095);
- інші заходи, пов'язані з веденням л/г (рубка, вітровальних дерев вибірковий) 2019 року у кв.15 вид.9 пл.1,3 га Попільнянського лісництва лісорубний квиток від 25.07.2019р. №126 (Серія ЖИ ЛРК №012674).
Під час перевірки виявлено, що:
- при розробці СР 2019 року в кв.15 вид.8 на пл.2,7 га Попільнянського лісництва відповідно лісорубного квитка від 20.12.2018р. №3 (серія ЖИ ЛРК №010952), спалювання порубкових рештків, проводилось не дотримуючись відстані 25 метрів до стіни лісу, також за межами виділеної лісової ділянки у кв.15 вид.6 виявлено незаконну рубку п'яти дерев породи береза та одного дерева породи дуб без дозвільного документа - лісорубного квитка;
- у кварталі 15 виділі 5 підприємством у 2019 році проведено рубку двадцяти семи дерев породи сосна та двох дерев породи дуб, на підставі лісорубного квитка від 25.07.2019р. №126 (Серія ЖИ ЛРК №012674) в якому зазначено, що рубці підлягають дерева в кварталі 15 виділі 9 на площі 1,3 га, тобто рубку проведено за наявності дозволу, але з недотриманням передбачених у ньому умов стосовно місця, що є порушенням ч.2 ст.19 Лісового кодексу України, статей 68, 69 Лісового Кодексу України, абзац п'ятий пункту 2 Порядку, затвердженого ПКМУ №761.
Під час натурного обстеження встановлено, що:
- рубка, інші заходи, пов'язані з веденням л/г (рубка вітровальних дерев, вибірковий) 2019 року у кв.15 вид.9 пл.1,3 га Попільнянського лісництва лісорубний квиток від 25.07.2019р. №126 (Серія ЖИ ЛРК №012674) відповідно плану інструментальної зйомки ділянки розміщена на суцільному зрубі 2018 року, вид.9 на пл.3,0 га Попільнянського лісництва відповідно лісорубного квитка від 12.03.2018р. №5 (Серія 02 ЛБК №487522);
- вид рубка вітровальних дерев, спосіб вибірковий, як зазначено у лісорубному квитку від 25.07.2019р. №126 (Серія ЖИ ЛРК №012674) відповідає пунктам 12, 16 Санітарних правил в лісах України, тобто у насадженнях, пошкоджених вітром і внаслідок аварій та стихійного лиха назначаються дерева з поваленими чи зламаними стовбурами;
- матеріалами лісовпорядкування дана рубка не запроектована, у переліку заходів з поліпшення санітарного стану лісів ДП "Попільнянське ЛГ" дана рубка відсутня.
На підставі вищевикладеного, перевіряючими зроблено висновок, що проведення такої рубки суперечить вимогам ч.2 ст.19 Лісового кодексу України та п.п.2, 4, 47 Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою КМУ від 12.05.2007р. №724.
Вищевказаний акт перевірки підписаний зі сторони ДП "Попільнянське лісове господарство" - Головним лісничим С.О. Степанчук із запереченнями та зауваженнями.
Оскільки направлена відповідачу претензія №55-2.6/15 про відшкодування збитків завданих державі у розмірі загальної суми 259724,40грн була залишена відповідачем без задоволення, вказане стало підставою для звернення з даним позовом до Господарського суду Житомирської області.
Відповідач, згідно відзиву на позовну заяву та письмових пояснень (т.1, арк.справи 40-41, 94-99, 129-134, 137), позовні вимоги заперечував. Зазначав, що акт, складений за результатами перевірки не може прийматися судом у якості належного і достовірного доказу через наявні недоліки та недотримання приписів закону щодо призначення та проведення позапланової перевірки; сам акт стосується додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, що не узгоджується із предметом перевірки, яка хоча узагальнено й формалізовано, проте стосувалася дотримання вимог природоохоронного законодавства, що по своїй суті не одне і теж для проведення позапланового контрольного заходу; у направленні №769 від 05.12.2019р. на проведення позапланової перевірки ДП "Попільнянське лісове господарство" не зазначено державного інспектора Ткаченка Віктора Івановича, який не міг та не уповноважений взагалі проводити будь які перевірки ДП "Попільнянське ЛГ", однак зазначений в акті перевірки.
Наголошував на тому, що: зазначені в акті перевірки порушення ст.ст.19, 68, 69 Лісового кодексу України в кв.15 вид 9 щодо порубки дерев без дозволу на спеціальне використання природних ресурсів не вчинялися, оскільки в запереченнях до акту відповідач зазначив про допущену технічну помилку старшого майстра лісу Попільнянського лісництва Макарчука М.М. в лісорубному квитку №126 від 25.07.2019р., де кв.15, вид 9, замінено (виправлено) на кв.15 вид.5.
На підтвердження вказаного відповідачем було долучено до матеріалів справи:
- наказ ДП "Попільнянське лісове господарство" №378 від 13.12.2019р., згідно якого 25.07.2019р. за №126 був виписаний лісорубний квиток на проведення рубки вітровальних дерев, в якому було неправильно вказано виділ. За виявлені недоліки в роботі, старшому майстру лісу Попільнянського лісництва Макарчуку М.М., наказано оголосити догану (т.1, арк.справи 44);
- рапорт лісничого Попільнянського лісництва Томчука С.А., згідно якого останній просить директора ДП "Попільнянське лісове господарство" внести зміни в матеріали відводу та лісорубний квиток №126 від 25.07.2019р. інша рубка, а саме кв.15 вид 9 замінити на кв.15 вид 5 площа 1,3 га, так як при оформленні матеріалів старшим майстром лісу Макарчуком М.М. було допущено технічну помилку (т.1, арк.справи 45);
- пояснення старшого майстра лісу ОСОБА_1 , згідно якого останній повідомляє директора ДП "Попільнянське лісове господарство" про те, що під час оформлення рубки вітровальних дерев, в кварталі 15 виділі 9 лісорубний квиток №126 від 25.07.2019р. пл.1 допустив помилку, вказавши неправильний виділ. Фактично ділянка знаходиться в кварталі 15 виділ 5 пл.1,3 га (т.1, арк.справи 46);
- лісорубні квитки №3 від 20.12.2018р. та №126 від 25.07.2019р., план інструментальної зйомки ділянки, відомість матеріальної оцінки лісосіки за переліком дерев, відведених в рубку та польову перелікову відомість дерев, призначених у рубку від 11.07.2019р., із зазначенням "виправленому вірити" (т.1, арк.справи 47-54).
У запереченнях на відзив (т.1, арк.справи 59-69), позивач зазначав що: підстави перевірки та її документальне оформлення відповідають вимогам законодавства; оскільки Інспекція не є органом дізнання, діяльність спрямовану на встановлення винних осіб мають здійснювати компетентні органи у встановленому КК України порядку. Посилаючись на положення ст.ст.15, 63, 64 Лісового Кодексу України, постанову Верховного Суду від 27.03.2018р. у справі №909/1111/16, вказав, що цивільну правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі. Враховуючи зауваження відповідача щодо відсутності реагування Інспекції на його відповідь на претензію, зазначив, що законодавством такого реагування не передбачено.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:
Як встановлено ч.1 ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до ст.66 Конституції України, кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завданні ним збитки.
Статтею 1 Лісового кодексу України передбачено, що ліси є її національним багатством. Усі ліси на території України незалежно від форми власності становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Відповідно до положень ч.ч.2, 3 ст.19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов'язані: 1) забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; 2) дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; 3) вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; 4) вести первинний облік лісів; 5) дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель; 6) забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об'єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства; 8) забезпечувати безперешкодний доступ до об'єктів електромереж, інших інженерних споруд, які проходять через лісову ділянку, для їх обслуговування. Законом можуть бути передбачені й інші права та обов'язки постійних лісокористувачів.
Згідно положень ч.ч.1, 5 ст.86 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього кодексу.
Згідно ст.63 Лісового кодексу України ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
Як встановлено п.5 ч.1 ст.64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.
Відповідно до положень ст.ст.86 Лісового кодексу України, організація забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, зокрема, від незаконних рубок, покладається на постійних лісокористувачів.
Пунктом "е" ч.1 ст.41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991р. №1264-XII, встановлено, що економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Згідно ч.ч.1, 4 ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Частиною 1 статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
За змістом п.5 ч.2 ст.105 Лісового кодексу України, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.
Статтею 107 Лісового кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.
Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, неважливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.
Таким чином, обов'язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов'язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді не вчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 09.09.2018р. у справі №909/976/17.
Стаття 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007р. №877-V (в редакції, що діяла на момент перевірки), визначає, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу. Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею. За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Як було встановлено, в період з 11.12.2019р. по 20.12.2019р. Державною екологічною інспекцією Поліського округу Державної екологічної інспекції України було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Особи, які беруть участь у проведенні заходу державного нагляду (контролю), згідно направлення та акта: посадова особа органу державного нагляду (контролю) державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу Сидоренко Сергій Михайлович.
Також у акті зазначено, що у проведенні заходу взяли участь керівник суб'єкта господарювання, або уповноважена ним особа: Головний лісничий ДП "Попільнянське ЛГ" Сергій Олексійович Степанчук, інші особи: Помічник лісничого Попільнянського лісництва ДП "Попільнянське ЛГ" Паламарчук Д.О., майстер лісу Попільнянського лісництва ДП "Попільнянське ЛГ" Навіцький В.С.,
За результатами планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів складено акт, який підписаний Державним інспектором з ОНПС Поліського округу С.М.Сидоренко та Головним лісничим ДП "Попільнянське ЛГ".
Відповідно до абз.4 ст.6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", підставою для здійснення позапланових заходів, є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
У матеріалах справи наявні:
- копія направлення №769 від 05.12.2019р. на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ДП "Попільнянське лісове господарство", про направлення на перевірку державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу: Філоненка Олександра Леонідовича, Олійника Сергія Степановича, Сидоренка Сергія Михайловича, Заблоцького Олега Миколайовича, Закусило Сергій Миколайович для проведення у термін з 09.12.2019р. по 20.12.2019р. позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, за участю: завідувача сектором з питань запобігання та виявлення корупції Рудницького Богдана Вікторовича та начальника відділу правового забезпечення Білого Віктора Леонідовича (т.1, арк.справи 64);
- реєстраційна картка звернення (т.1, арк.справи 65);
- лист про погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 20.08.2019р. (т.1, арк.справи 66);
- погодження на проведення позапланового заходу, видане Міністерством енергетики та захисту довкілля України (т.1, арк.справи 67);
- наказ державної екологічної інспекції Поліського округу від 05.12.2019р. №70-П "Про здійснення заходів державного нагляду (контролю) (т.1, арк.справи 68, 69).
Як вірно встановлено судом першої інстанції, надані позивачем документи відповідають встановленим до них вимогам, а Інспекцією дотримано вимоги ст.6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", тому заперечення відповідача в цій частині безпідставні.
При цьому, колегія суддів не вбачає суперечностей у зазначених в акті даних, оскільки незаконна порубка полягає не лише у її здійсненні без спеціального на те дозволу, який посвідчується відповідним документом (лісорубним квитком), а також за наявності дозволу, але з недотриманням передбачених у ньому умов стосовно місця, способу і строків порубки, кількості і порід дерев та чагарників.
Зокрема, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 10.12.2004р. №17 "Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля" порубка дерев визнається незаконною, якщо вона вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.
Крім цього, колегія суддів зазначає, що згідно ч.1 ст.69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.
Умови і механізм видачі лісорубного або лісового квитка як спеціального дозволу на використання лісових ресурсів, визначає Порядок видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України, затверджений Постановою КМУ від 23 травня 2007р. №761 (далі - Порядок №761).
За п.2 Порядку №761 лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів*.
Згідно п.3 Порядку №761 лісорубний квиток видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держкомлісгоспу (далі - органи Держкомлісгоспу), на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки. Форма лісорубного квитка наведена у додатку 1 до цього Порядку.
Під час розгляду судом першої інстанції справи, представник відповідача наголошував на тому, що в запереченнях до акта зазначено про допущену технічну помилку старшим майстром лісу Попільнянського лісництва Макарчуком Миколою Миколайовичем, в лісорубному квитку №126 від 25.07.2019р., де кв.15 вид.9 замінено (виправлено) на кв.15 вид.5.
Приймаючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд врахував, що при зверненні з позовом до суду позивачем надано акт перевірки без додавання первинних документів. При цьому на запитання суду, під час розгляду справи, представники позивача вказували, що матеріали перевірки надано до справи у повному обсязі. Суд першої інстанції зазначив про відсутню можливість надати оцінку підстав не врахування під час перевірки обставин щодо здійснених виправлень у вищевказаних лісорубному квитку та польовій переліковій відомості дерев, які згідно наданих відповідачем документів, були виявлені уже на наступний день, після початку перевірки.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно ч.4 ст.74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
З огляду на наявність сумнівів у добросовісному виконанні учасниками справи обов'язків щодо доказів, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були підстави для витребування наявних саме у позивача первинних документів - лісорубного квитку та польової перелікової відомості, однак, суд першої інстанції не скористався зазначеним правом.
Згідно з ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів вважає за необхідне долучити до матеріалів справи надані скаржником докази для оцінки на загальних підставах, оскільки останні необхідні для повного встановлення обставин справи, які входять до предмету апеляційного розгляду.
21.01.2013р. наказом Державного агентства лісових ресурсів України за №9 затверджено Методичні вказівки з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Державного агентства лісових ресурсів України (далі - Методика), які застосовуються при виділенні лісових ділянок для проведення в лісах Державного агентства лісових ресурсів України (далі - Держлісагентство): рубок головного користування; рубок формування і оздоровлення лісів (догляду, санітарних, лісовідновних, переформування, пов'язаних з реконструкцією, ландшафтних), інших заходів з формування і оздоровлення лісів (догляд за підростом, за підліском, за узліссям, за формою стовбура та крони дерев, прокладання квартальних просік і створення протипожежних розривів); інших заходів, пов'язаних з веденням лісового господарства (рубка рідколісся, рубка поодиноких дерев, відведення лісосік, рубка модельних дерев, ліквідація захаращеності, будівництво (ремонт) лісових шляхів тощо); інших заходів, не пов'язаних з веденням лісового господарства (розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв'язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів, розширення (розчищення) існуючих інженерних споруд, охоронних зон, смуг вздовж кордону тощо).
Згідно пп.6.1-6.9 Методики після проведення робіт з відведення і таксації лісосік провадиться попередня передача лісосік для заготівлі деревини.
Державні лісогосподарські підприємства в рік, що передує року початку рубки, але не пізніше 1 жовтня, пред'являють лісозаготівельникам відведені лісосіки з документами матеріально-грошової оцінки для попередньої передачі.
Дозвіл на проведення рубки оформляється лісорубним квитком.
Лісорубний квиток видається для кожного лісокористувача окремо на кожну лісосіку (лісову ділянку).
Видача лісорубного квитка одному лісокористувачу на декілька лісосік допускається за умови, якщо до них застосовується однакові вид і спосіб рубки та однаковий спосіб обліку деревини.
Записи у бланках лісорубного квитка здійснюються чорнилом темного кольору за допомогою ручок, друкарських машинок, принтерів, інших засобів, які забезпечують збереження цих записів протягом встановленого терміну зберігання документів та запобігають внесенню несанкціонованих виправлень.
Заповнення всіх примірників бланків лісорубного або лісового квитка повинно проводитися акуратно і чітко. Підчищання не допускаються.
Необхідні виправлення на бланках лісорубного квитка виконуються чорнилом червоного кольору. Неправильно написане закреслюється і над закресленим надписується правильний текст або цифри. Закреслення здійснюється однією рискою так, щоб можна було прочитати виправлене.
Відмітки і виправлення, внесені після видачі лісорубного квитка, повинні бути підписані особами, які мають право видачі лісорубного квитка і завірені печаткою. Зазначені виправлення вносяться у всі примірники лісорубного квитка одночасно й однакового змісту.
Протягом визначеного строку заготівлі деревини у бланках лісорубного проводяться необхідні написи й відмітки про дозвіл на вивезення деревини після огляду місць рубок, про дозволену відстрочку на заготівлю і вивезення заготовленої деревини, здійснення індексації (знижки) тощо. Відмітки і записи робляться на всіх трьох примірниках лісорубного квитка.
Для заготівлі деревини під час проведення рубок головного користування: перший примірник лісорубного квитка видається структурному підрозділу з ведення лісового господарства або заготівлі деревини; другий примірник лісорубного квитка знаходиться у державному лісогосподарському підприємстві; третій примірник лісорубного квитка залишається в органі Держлісагентства.
У наданому апелянтом лісорубному квитку від 25.07.2019р. №126 (Серія ЖИ ЛРК №012674), визначено, що рубці підлягають дерева в кварталі 15 виділі 9 на площі 1,3 га.
У польовій переліковій відомості дерев, призначених у рубку від 11.07.2019р. та у плані інструментальної зйомки ділянки від 11.07.2019р. також дублюється квартал 15 виділ 9 на площі 1,3 га.
Зазначені документи без виправлень.
Тому, колегія суддів вважає обґрунтованими твердження позивача, що виправлення у лісорубному квитку від 25.07.2019р. №126 здійснені лише у матеріалах відповідача, при цьому, Інспекцією надано не виправлені копії матеріалів перевірки, що отримані у ході здійснення заходу державного нагляду (контролю), якими Інспекція керувалась під час перевірки.
Також, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до Положення про державне агентство лісових ресурсів України, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014р. №521, Державне агентство лісових ресурсів України (Держлісагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.
Державне агентство лісових ресурсів України: здійснює державне управління в галузі ведення лісового і мисливського господарства, а також державного контролю за дотриманням вимог нормативно-правових актів щодо ведення лісового господарства (крім державного контролю з карантину рослин та у сфері захисту рослин), веде державний лісовий кадастр та облік лісів, здійснює моніторинг лісі, організовує видачу в установленому порядку спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів т.ін.
Проаналізувавши відкритті дані, що знаходяться на сайті Держлісагентства України (https://forest.gov.ua/agentstvo/vidkriti-dani) у розділі «Реєстри лісорубних квитків», де наявна інформація про видані лісорубні квитки з 2016-2020 роки, колегія суддів приймає до уваги, лісорубний квиток від 25.07.2019р. №126 (Серія ЖИ ЛРК №012674) знаходиться без виправлень.
Зазначене також підтверджує, що відповідач не дотримався норм пп.6.1-6.7 Методики щодо порядку внесення виправлень після видачі лісорубного квитка.
Також, як вбачається з наданих відповідачем до суду першої інстанції пояснень, лісорубний квиток від 25.07.2019р. №126 (Серія ЖИ ЛРК №012674) виданий на вид та спосіб рубки - рубка вітровальних дерев, вибірковий.
Однак, згідно пункту 2 Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 12.05.2007р. №724 під час проведення рубок формування та оздоровлення лісів застосовуються такі рубки: догляду, санітарні, лісовідновні, переформування, пов'язані з реконструкцією, ландшафтні.
Відповідно до пункту 47 Правил поліпшення якісного складу лісів до інших заходів - з формування та оздоровлення лісів належить: догляд за підростком, за підліском, за узліссям, за формою стовбура та крони дерев, прокладання квартальних просік та створення протипожежних розривів.
Як встановлено п.4 Правил підставою для рубок формування і оздоровлення лісів є матеріали лісовпорядкування та обстежень які проводяться власниками лісів і постійними лісокористувачами. У разі проведення зазначених рубок у деревостанах, не запроектованих лісовпорядкуванням, власники лісів і постійні лісокористувачі повідомляють про це орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, обласну, Київську та Севастопольську міські держадміністрації.
Вид «рубка вітровальних дерев, спосіб вибірковий», як зазначено у лісорубному квитку від 25.07.2019р. №126 (Серія ЖИ ЛРК №012674) відповідає пунктам 12, 16 Санітарних правил в лісах України, тобто у насадженнях, пошкоджених вітром і внаслідок аварій та стихійного лиха назначаються санітарно-оздоровчі заходи і до рубки призначаються дерева з поваленими чи зламаними стовбурами.
Однак, матеріалами лісовпорядкування дана рубка не запроектована, у переліку заходів з поліпшення санітарного стану лісів ДП «Попільнянське лісове господарство» дана рубка відсутня.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс ймовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
При цьому, відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі №910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі №917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі №902/761/18, від 04.12.2019р. у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі №129/1033/13-ц.
У рішенні Європейського суду з прав людини 23.08.2016р. у справі "Дж.К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") зазначено, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Перевіривши та оцінивши в апеляційному провадженні подані сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень докази, колегія суддів дійшла висновку, що надані позивачем докази є більш вірогідними.
Колегія судів приходить до висновку, що ДП «Попільнянське лісове господарство» було здійснено порушення законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, які зафіксовані у акті №00000001081 від 20.12.2019р.
Обрахування розміру шкоди, заподіяної в наслідок незаконної порубки дерев ДП «Попільнянське лісове господарство», Інспекцією проведено відповідно до Порядку проведення індексації такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, громадами та додатку №1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008р. №665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу", розмір шкоди становить 259724,40 грн.
Суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованою вимогу позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі 259724,40 грн, з огляду на що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Згідно до ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Перевіривши та оцінивши в апеляційному провадженні подані сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень докази, з огляду на зазначені вище норми, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Поліського округу слід задоволити, в свою чергу, керуючись п.1 ч.1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України, рішення Господарського суду Житомирської області від 09.09.2021р. у справі №906/1509/20 слід скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.
Судовий збір за розгляд позовної заяви та розгляд апеляційної скарги, в силу положень ч.2 ст.129 ГПК України, покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст.269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу (вх.№4646/21 від 10.11.2021р.) Державної екологічної інспекції Поліського округу - задоволити.
Рішення Господарського суду Житомирської області від 09.09.2021р. у справі №906/1509/20 - скасувати.
Прийняти нове рішення по справі.
Позов задоволити.
Стягнути з Державного підприємства "Попільнянське лісове господарство" (13500, Житомирська обл., Попільнянський р-н, смт Попільня, вул.Богдана Хмельницького, буд. 61, код ЄДРПОУ 13549845) 259724 грн 40 коп. на спеціальний рахунок місцевого бюджету "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства у сфері навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, внаслідок господарської та іншої діяльності": н/р UA56899990333129331000006743, код ЄДРПОУ 37720533, МФО 24062100, УК у Попільнянському рн/отг смт Попільня / 24062100. Казначейство України (ЕАП), МФО 24062100.
Стягнути з Державного підприємства "Попільнянське лісове господарство" (13500, Житомирська обл., Попільнянський р-н, смт Попільня, вул.Богдана Хмельницького, буд.61, код ЄДРПОУ 13549845) на користь Державної екологічної інспекції Поліського округу (10014, Житомирська обл., м.Житомир, вул.Леха Качинського, буд.12-А, код ЄДРПОУ 42163803) 3895 грн 87 коп. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 5843 грн 82 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Видачу наказів доручити Господарському суду Житомирської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст.287 ГПК України.
Повний текст постанови складено 01.02.2022р.
Головуючий суддя Саврій В.А.
Суддя Коломис В.В.
Суддя Миханюк М.В.