вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"17" січня 2022 р. Справа№ 911/964/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пашкіної С.А.
суддів: Сітайло Л.Г.
Буравльова С.І.
За участю секретаря судового засідання : Кулачок О.А.
представників сторін:
від позивача - Котовський В.М. (самопредставництво);
від відповідача - ОСОБА_1.
від третьої особи - не з'явився
розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1
на рішення Господарський суд Київської області 24.06.2021
у справі № 911/964/20 (суддя Янюк О.С.)
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях
до ОСОБА_1
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "орговий дім "Сігма Компанє"
про повернення майна
Рішенням Господарського суду Київської області від 24.06.2021 у справі №911/964/20 позов задоволено. Зобов'язано ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) повернути об'єкт незавершеного будівництва - «площадка -РБЦ», що знаходиться за адресою: 08300, Київська обл., м.Бориспіль, вул. Привокзальна, на користь держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (03039, м.Київ, пр.-т Голосіївський, буд.50, ідентифікаційний код 43173325). Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях 2 102,00грн судового збору.
Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що:
- відповідач в добровільному порядку, шляхом підписання акту приймання-передачі об'єкта приватизації, об'єкт незавершеного будівництва «площадка РБЦ» не передав;
- доводи відповідача та третьої особи про існування між ними інвестиційної діяльності на підставі договору №2507/3 від 25.07.2001, у зв'язку з чим відповідач не може передати у державну власність шляхом підписання акту-приймання передачі спірний об'єкт, ані спростовують ані підтверджують в установленому порядку неможливість (ускладнення) виконання обов'язку в частині повернення відповідного майна, тоді як повернення приватизованого об'єкту, у разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв'язку з невиконанням покупцем договірних зобов'язань, прямо передбачено спеціальним Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна».
Не погоджуючись з рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 24.06.2021 та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що:
- на умовах договору про інвестиційну діяльність сторонами був добудований об'єкт незавершеного будівництва та введений в експлуатацію; отже спірне майно за цим позовом є спільним майном згідно договору про інвестування; право приватної власності є непорушним;
- суд, задовольняючи позовні вимоги на підставі Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», порушує положення цивільного та господарського законодавства про непорушність права власності та неприпустимість зміни та розірвання договору в односторонньому порядку, обов'язковість виконання договору, належне виконання зобов'язань за договором.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2021 колегією суддів у складі головуючого судді Пашкіної С.А., суддів Сітайло Л.Г., Буравлова С.І. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 24.06.2021, справу №911/964/20 призначено до розгляду на 01.12.2021.
У зв'язку з перебуванням головуючої судді Пашкіної С.А. у відпустці з 01.12.2021 по 10.12.2021 розгляд справи № 911/964/20 не відбувся. Питання про призначення справи № 911/964/20 до розгляду здійснювалось після виходу головуючої судді з відпустки.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 призначено розгляд справи № 911/964/20 на 17.01.2022.
Від позивача (22.12.2021) надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач зазначає про те, що:
- повернення приватизованого об'єкту, у разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв'язку з невиконанням покупцем договірних зобов'язань, прямо передбачено спеціальним законом - Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна».
Від відповідача надійшли пояснення на відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач зазначає про те, що:
- договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва було розірвано на підставі актів перевірки щодо здійснення Регіональним відділенням контролю за виконанням позивачем умов договорів купівлі-продажу державного майна №2-НБ-3Д, №3-НБ-ЗД, №4-НБ-ЗД, №5-НБ-3Д; вказані акти не досліджувались у справі №910/5717/17 про розірвання договору купівлі-продажу 5-НБ-ЗД; позивач не виїжджав для здійснення цих перевірок, формально склав акти та звернувся до суду з позовом про розірвання договору купівлі-продажу;
- акти перевірок та законність проведення перевірок є предметом розгляду у судовій справі №910/9730/20 за позовом ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях про визнання дій суб'єкта владних повноважень щодо проведення перевірок протиправними; сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них, у іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони.
В судове засідання апеляційного господарського суду 17.01.2022 не з'явився представник третьої особи.
Враховуючи те, що третя особа про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, явка учасників судового процесу не визнана обов'язковою, про причини неявки суд не повідомив, колегія суддів ухвалила розгляд апеляційної скарги у відсутності представника третьої особи.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача судовою колегією встановлено.
08.01.2003 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області, як продавцем, та громадянином України ОСОБА_1 , як покупцем, укладено договір №5-НБ-ЗД купівлі-продажу державного майна - об'єкта незавершеного будівництва, який продано на аукціоні, відповідно до п.1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупця об'єкт незавершеного будівництва - площадка РБЦ, яка знаходиться за адресою: 08300,Київська обл., м. Бориспіль, вул. Привокзальна на земельній ділянці, питання відведення, купівлі або довгострокової оренди якої вирішується покупцем самостійно з місцевими органами влади в порядку установленому чинним законодавством, і є об'єктом приватизації згідно з наказами Фонду державного майна України від 10.06.2002 №1004 і Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 21.06.2002 №5-27-1/22, а покупець зобов'язується прийняти цей об'єкт незавершеного будівництва і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.
Передача об'єкта приватизації здійснюється продавцем покупцю в 5-денний термін після сплати повної вартості придбаного об'єкта. Передача об'єкта продавцем і прийняття об'єкта покупцем посвідчується актом прийому-передачі, який підписується сторонами (п.п. 3.1., 3.2. договору).
Так, передача відповідачу об'єкта незавершеного будівництва - площадки РБЦ, яка знаходиться за адресою: 08300,Київська обл., м. Бориспіль, вул. Привокзальна відбулась 24.01.2003, що, у свою чергу, не заперечується відповідачем та підтверджується відповідним актом прийому-передачі.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 24.05.2017, залишеного у силі постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.05.2018 у справі №910/5717/17, позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (правонаступником якого, відповідно до наказу Фонду державного майна України №786 від 05.08.2019, є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях) задоволено повністю, розірвано вищевказаний Договір №5-НБ-ЗД від 08.01.2003 купівлі-продажу державного майна - об'єкта незавершеного будівництва, який продано на аукціоні.
У зв'язку із здійсненням процедури повернення спірного об'єкту у державну власність, Фонд, листом №50-03/03-1241 від 12.12.2019 щодо проведення інвентаризації об'єкта незавершеного будівництва "площадка РБЦ" звернувся до ОСОБА_1 з проханням забезпечити участь відповідача, або уповноваженого ним представника, у проведенні інвентаризації та поверненні у державну власність (приймання-передачі) об'єкта незавершеного будівництва "площадка РБЦ". Вказаний лист було вручено особисто відповідачу 13.12.2019, що, у свою чергу, підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №030391471331 (т.1а.с.36). Доказів протилежного учасниками справи суду надано не було.
Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 75 ГПК України).
Преюдиціальні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки є встановленими у рішенні, немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву законність судового акта, який набрав законної сили. Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.03.2021 у справі №910/23627/16).
Як зазначалось вище, рішенням Господарського суду м. Києва від 24.05.2017, яке набрало законної сили, договір розірвано. Приймаючи вказане рішення, Господарський суд м. Києва зазначив, що відповідач в порушення умов договору, об'єкт продажу не добудував та не ввів в експлуатацію, не здійснив відповідні дії щодо переоформлення права забудовника на об'єкт приватизації, не забезпечив виконання вимог екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища під час добудови, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, у зв'язку з чим суд прийшов висновку, про неотримання позивачем очікуваного результату при укладенні договору, що є істотним порушення відповідачем умов договору.
Частиною 9 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" від 04.03.1992 №2163-XII, який був чинним на момент розірвання Договору та є спеціальним законодавчим актом у сфері регулювання правових, економічних та організаційних основ приватизації державного майна, передбачено, що у разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв'язку з невиконанням покупцем договірних зобов'язань приватизований об'єкт підлягає поверненню у державну власність, включаючи земельну ділянку.
Разом із цим, 07.03.2018 набув чинності Закон України "Про приватизацію державного і комунального майна" №2269-VIII від 18.01.2018.
Відповідно до ч.ч. 10-11 ст. 26 вказаного Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" у разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв'язку з невиконанням покупцем договірних зобов'язань приватизований об'єкт підлягає поверненню в державну (комунальну) власність. Порядок повернення в державну (комунальну) власність об'єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів затверджується Фондом державного майна України.
Так, наказом Фонду державного майна України №1331 від 18.10.2018 затверджено Порядок повернення у державну (комунальну) власність об'єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів (далі - Порядок).
Згідно п.п.1-2,5 розділу IІ Порядку повернення у державну (комунальну) власність об'єкта приватизації у добровільному порядку поширюється на випадки розірвання договору купівлі-продажу за згодою сторін. На підставі взаємної домовленості щодо повернення у державну (комунальну) власність об'єкта приватизації у добровільному порядку шляхом розірвання договору купівлі-продажу орган приватизації протягом 5 робочих днів з дня розірвання договору купівлі-продажу утворює спільну комісію з інвентаризації об'єкта приватизації, що повертається у державну (комунальну) власність (далі - інвентаризаційна комісія), до складу якої входять представники органу приватизації та представники власника.
Приймання об'єкта приватизації, що повертається у державну (комунальну) власність, здійснюється органом приватизації протягом 30 календарних днів після затвердження результатів інвентаризації. Передача оформлюється актом приймання-передачі об'єкта приватизації, що повертається у державну (комунальну) власність, за формою, наведеною у додатку до цього Порядку.
З метою повернення у державну власність спірного об'єкту у добровільному порядку, Фонд звернувся до ОСОБА_1 з листом №50-03/03-1241 від 12.12.2019 щодо проведення інвентаризації об'єкта незавершеного будівництва "площадка РБЦ" з проханням забезпечити участь відповідача, або уповноваженого ним представника у проведенні інвентаризації та поверненні у державну власність (приймання-передачі) об'єкта незавершеного будівництва "площадка РБЦ".
Проте, відповідач у добровільному порядку, шляхом підписання акту приймання-передачі об'єкта приватизації, об'єкт незавершеного будівництва "площадка РБЦ" не передав.
Водночас, як відповідач так і третя особа, у своїх заявах по суті спору, зазначають про існування між ним інвестиційної діяльності на підставі договору №2507/3 від 25.07.2001, у зв'язку із чим відповідач не може передати у державну власність шляхом підписання акту приймання-передачі спірний об'єкт. На підтвердження зазначеного відповідач до матеріалів справи надав договір про сумісну інвестиційну діяльність №2507/3 від 26.07.2010 (т. 1 а.с.93-94). Про зазначені обставини зазначає також апелянт в апеляційній скарзі.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У силу положень ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Однак указані доводи, як і наданий на їх підтвердження договір, не можуть бути покладені в основу рішення, оскільки останні за своїм змістом ані спростовують ані підтверджують в установленому порядку неможливість (ускладнення) виконання обов'язку в частині повернення відповідного майна. Тоді як повернення приватизованого об'єкту, у разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв'язку з невиконанням покупцем договірних зобов'язань, прямо передбачено спеціальним законом - Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна".
Згідно з п.п. 1-2 розділу IV Порядку повернення у державну (комунальну) власність об'єкта приватизації у примусовому порядку поширюється на випадки розірвання договору купівлі-продажу за рішенням суду у зв'язку з невиконанням умов договору купівлі-продажу або визнанням його судом недійсним. За неможливості проведення інвентаризації об'єкта приватизації, що повертається у державну (комунальну) власність у разі розірвання договору купівлі-продажу цього об'єкта за рішенням суду або визнання його судом недійсним, через відмову власника направити своїх представників до складу інвентаризаційної комісії, допустити членів інвентаризаційної комісії до об'єкта приватизації та надати достовірну і повну інформацію про об'єкт повернення інвентаризація здійснюється за даними останньої інвентаризації з урахуванням положень Закону України "Про виконавче провадження".
З огляду на викладене, оскільки після розірвання договору купівлі-продажу державного майна - об'єкта незавершеного будівництва "площадка РБЦ" №5-НБ-ЗД від 08.01.2003, відповідач у добровільному порядку не повернув у державну власність об'єкт приватизації, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги Фонду про зобов'язання відповідача повернути спірне майно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Київської області від 24.06.2021 не підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 273-279, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області 24.06.2021 у справі №911/964/20 залишити без змін.
3. Матеріали справи №911/964/20 повернути до Господарського суду Київської області.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
В разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 01.02.2022
Головуючий суддя С.А. Пашкіна
Судді Л.Г. Сітайло
С.І. Буравльов