вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"25" січня 2022 р. Справа№ 911/832/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Куксова В.В.
суддів: Полякова Б.М.
Чорногуза М.Г.
при секретарі Пнюшкову В.Г.
за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 25.01.2022.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на рішення Господарського суду Київської області
від 30.06.2021 (повний текст рішення складено 12.07.2021)
у справі № 911/832/21 (суддя - Грєхова О.А.)
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Комунального підприємства "Вишнівськтеплоенерго" Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області
про стягнення 368 930,08грн
Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - позивач, НАК "Нафтогаз України", скаржник) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Комунального підприємства "Вишнівськтеплоенерго" Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області (далі - відповідач, КП "Вишнівськтеплоенерго") про стягнення 368 930,09грн, з яких: 195086,12грн - пеня за період з 26.11.2019 по 17.04.2020; 128 936,96грн - 3% річні, нараховані за період з 26.11.2019 по 30.11.2020; 44 907,00грн - втрати від інфляції, нараховані за період з 01.04.2020 по 30.11.2020.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором №5245/1920-ТЕ-17 від 30.09.2019 в частині своєчасного проведення розрахунку за поставлений природний газ, переданий у період з жовтня 2019 року по вересень 2020 року (а.с.1-9).
Рішенням Господарського суду Київської області від 30.06.2021 по справі № 911/832/21 позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства "Вишнівськтеплоенерго" Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 128 936,96грн - 3% річних, 44 907,00грн втрат від інфляції, 97 543,06грн пені, а також 5533,95грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором. В частині стягнення 97 543,06грн пені у задоволені позову відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 30.06.2021 року по справі № 911/832/21 в частині зменшення пені на 97 543,06 грн. та ухвалити в цій частині нове рішення про стягнення з Комунального підприємства "Вишнівськтеплоенерго" Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз" пені у сумі 97 543,06. Також, Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що відповідач не надав жодних належних доказів, які б підтверджували неспроможність відповідача виконати взяті на себе зобовязання, що свідчить про необгрунтоване зменшення пені.
Справа № 911/832/21 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Київської області від 30.06.2021 перебувала у провадженні колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя (суддя-доповідач) - ОСОБА_1., судді: Алданова С.О., Зубець Л.П.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 29.12.2021, у зв'язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 21.12.2021 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку, призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/832/21.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.12.2021 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Київської області від 30.06.2021 у справі № 911/832/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Куксова В.В., суддів: Чорногуза М.Г., Полякова Б.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.01.2022 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Київської області від 30.06.2021 у справі № 911/832/21 прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі. Призначено справу до розгляду на 25.01.2022.
12.01.2022 через відділ забезпечення документообігу Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.
Представник позивача зявився в судове засідання 25.01.2022 та надав свої пояснення по суті апеляційної скарги.
Відповідач в судове засідання не зявився.
Законом України №731-ІХ від 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) викладено в такій редакції:
"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином".
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №731-ІХ від 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)"№ 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
У зв'язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та з метою мінімізації ризиків розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, колегія суддів дійшла висновку, що розгляд справи підлягає здійсненню у розумний строк з огляду на ст.ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст. 2, 11, пункту 4 розділу Х Прикінцевих положень ГПК України.
Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки відповідач про дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов'язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, тому розгляд справи відбувається за відсутності відповідача.
В судовому засіданні 25.01.2022 було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.
У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, 30.09.2019 між НАК "Нафтогаз України" (постачальник) та КП "Вишнівськтеплоенерго" укладено договір постачання природного газу №5245/1920-ТЕ-17.
Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.
За умовами договору позивач (постачальник) взяв на себе зобов'язання поставити споживачеві природний газ, а відповідач (споживач) - прийняти його та оплатити на умовах вказаного договору (п. 1.1 договору).
Згідно п. 1.2 договору газ, що постачається за цим договором, використовується відповідачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.
В силу п. 2.1 договору позивач передає відповідачу з жовтня 2019 року по квітнень 2020 року природний газ у кількості 11 600 тис.куб.м.
Відповідно до п. 3.1 вказаного договору право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ.
Як визначено п. 4.2 договору, ціна за 1000куб.м газу визначається сторонами шляхом укладення додаткової угоди на підставі прейскуранту.
Згідно п. 4.4 договору загальна вартість вказаного договору дорівнює вартості фактично використаного за вказаним договором природного газу з урахуванням вартості послуг його транспортування.
Відповідно до п. 5.1 договору остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.
У договорі визначено, що він набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині постачання природного газу до 30.04.2020 (включно), а в частині розрахунків - до їх повного здійснення (розділ 11 договору).
До вказаного договору сторонами вносились зміни додатковими угодами №№1-12.
Так, додатковою угодою №1 від 31.10.2019 сторонами погоджено, що ціна за 1000 куб.м природного газу з 01.10.2019 по 31.10.2019 з ПДВ та послугами транспортування становить 5 315,9405грн.
Додатковою угодою №2 від 12.11.2019 сторонами погоджено, що ціна за 1000 куб.м природного газу з 01.11.2019 по 30.11.1019 з ПДВ та послугами транспортування становить 6067,43грн.
Додатковою угодою №3 від 09.12.2019 сторонами погоджено, що ціна за 1000 куб.м природного газу з 01.12.2019 по 31.12.2019 з ПДВ та послугами транспортування становить 5320,663грн.
Додатковою угодою №4 від 08.01.2020 сторонами: погоджено, що ціна за 1000 куб.м природного газу з 01.01.2020 по 31.01.2020 з ПДВ та послугами транспортування становить 6788,63грн.
Додатковою угодою №5 від 28.01.2020 сторонами визначено, що ціна за 1000 куб.м. природного газу з 01.01.2020 по 31.01.2020 з ПДВ та послугами транспортування становить 5728,99грн.
Додатковою угодою №6 від 24.02.2020 сторони домовились про те, що ціна за 1000куб.м природного газу з 01.02.2020 по 29.02.2020 з ПДВ та послугами транспортування становить 4 886,59грн.
Додатковою угодою №7 від 23.03.2020 сторонами визначено, що ціна за 1000 куб.м природного газу з 01.03.2020 по 31.03.2020 з ПДВ та послугами транспортування становить 4224,19грн.
Додатковою угодою №8 від 30.04.2020 сторонами погоджено про збільшення періоду постачання природного газу, а саме визначено, що постачальник передає споживачу у травні - вересні 2020 року замовлений обсяг (об'єм) природного газу у кількості 2 400 тис. куб. м, а також визначено, що ціна за 1000 куб.м природного газу з 01.04.2020 по 30.04.2020 з ПДВ та послугами транспортування становить 3 625,39грн та продовжено строк дії договору в частині постачання природного газу до 30.09.2020.
Додатковою угодою №9 від 22.05.2020 сторонами визначено, що ціна за 1000 куб.м природного газу з 01.05.2020 по 31.05.2020 з ПДВ та послугами транспортування становить 2879,85рн.
Додатковою угодою №10 від 22.06.2020 сторонами визначено, що ціна за 1000 куб.м природного газу з 01.06.2020 по 30.06.2020 з ПДВ та послугами транспортування становить 2719,73грн.
Додатковою угодою №11 від 22.07.2020 сторонами визначено, що ціна за 1000 куб.м природного газу з 01.07.2020 по 31.07.2020 з ПДВ та послугами транспортування становить 2906,03грн.
Як встановлено судом під час розгляду справи, позивач у період з жовтня 2019 року по вересень 2020 року поставив, а відповідач - прийняв природний газ на суму 45 487 283,22грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу.
Станом на момент звернення позивача до суду з даним позовом заборгованість відповідача з оплати поставленого природного газу відсутня, що не заперечується сторонами та підтверджується доказами, долученими до матеріалів справи: виписками з рахунку; листом відповідача про перенесення переплати за договором; даними бухгалтерського обліку позивача.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про правмірність та обґрунтованість таких вимог.
Водночас суд першої інстанції вважав за можливе зменшити розмір нарахованої пені на 50%.
Розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно до ч. 4 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Приписами ч. 3 ст. 277 ГПК України встановлено виключний перелік підстав норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.
Так, під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення в частині задоволених позовних вимог.
Стосовно зменшення розміру нарахованої пені на 50%, що колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно ч.1 ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Як визначено ч. 2 відповідної норми, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до чч.2, 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Доводи скаржника, щодо того, що відповідач не надав жодних належних доказів, які б підтверджували неспроможність відповідача виконати взяті на себе зобовязання, що свідчить про необгрунтоване зменшення пені, колегією суддів оцінюються критично, оскільки, як вірно встановлено судом першої інстанції газ, який постачається за договором, використовується відповідачем для виробництва теплової енергії, яка за умовами договору споживається населенням, що не завжди вчасно розраховуються за спожиту теплову енергію, опалення та гарячу воду, що підтверджується довідкою відповідача про заборгованість таких споживачів за період з 01.10.2019 по 26.03.2021.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що встановлений законодавством алгоритм розрахунків передбачає автоматичне перерахування коштів за природний газ з відкритого спеціального рахунку відповідача на корись позивача і відповідач фактично не може притримувати отримані від споживачів кошти.
Також, колегією суддів враховано, що відповідачем вживаються заходи щодо отримання боргу від споживачів послуг теплопостачання, опалення та гарячої води, що підтверджується наявною в матеріалах справи інформацією про стан претензійно-позовної роботи відповідача по стягненню заборгованості за послуги теплопостачання за 12 місяців 2020 року.
Водночас колегія суддів звертає увагу скаржника, що у даній справі повністю задоволені вимоги позивача про стягнення втрат від інфляції та процентів, які компенсують позивачу негативні наслідки від знецінення грошових коштів, які могли бути спричинені порушенням відповідачем зобов'язань з оплати; оплата відповідачем здійснювалась не завжди з пропущенням встановленого строку - частково платежі здійснювались відповідачем до закінчення строку для виконання зобов'язання з оплати (у січні 2020 року, лютому 2020 року частина оплати за відповідний місяць внесена відповідачем до закінчення такого строку).
В свою чергу, скаржником у своїй апеляційній скарзі не доведено, що порушення виконання відповідних зобов'язань саме відповідачем призвели до певних збитків позивача, розмір яких більший або дорівнює розміру нарахованої пені.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правомірно та обґрунтовано відмовлено у стягненні 97 543,06грн пені.
Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на вірне вирішення судом першої інстанції даного спору. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст.277 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Київської області від 30.06.2021 у справі №911/832/21 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.
Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.
Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Київської області від 30.06.2021 у справі №911/832/21 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Київської області від 30.06.2021 у справі №911/832/21 - залишити без змін.
Матеріали справи №911/832/21 повернути до господарського суду першої інстанції.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.
Повний текст складено 01.02.2022.
Головуючий суддя В.В. Куксов
Судді Б.М. Поляков
М.Г. Чорногуз