Справа № 761/21652/18
Провадження № 1-кп/761/619/2021
08 жовтня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
судді ОСОБА_2 ,
присяжних ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
за присутності:
запасних присяжних: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Шевченківського районного суду м. Києва кримінальне провадження № 120 171 000 000 001 77, у якому
ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України,
ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України,
Шевченківським районним судом м. Києва здійснюється судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 за ч. 5 ст. 27 п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_8 за ч. 5 ст. 27 п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Рішенням суду від 19.08.2021 строк застосованого до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжений по 17.10.2021, однак завершити судовий розгляд цього кримінального провадження до зазначеної дати не є можливим.
У зв'язку з цим, державний обвинувач просив продовжити строк застосованого до обвинувачених запобіжного заходу, оскільки з огляду на суворість покарання, яке загрожує останнім у разі визнання їх винуватими у вчиненні інкримінованих дій, обвинувачені можуть переховуватись від суду, а також не виключений ризик вчинення ОСОБА_9 та ОСОБА_8 іншого суспільно-небезпечного діяння, тому наполягав на необхідності продовження строку тримання обвинувачених під вартою.
Захисник ОСОБА_11 заперечував проти продовження тримання його підзахисного під вартою, вважаючи позицію прокурора необґрунтованою через недоведеність ризиків непроцесуальної поведінки ОСОБА_9 , оскільки останній має неповнолітню дитину на утриманні, матір, яка потребує піклування, тобто фактори, що свідчать відсутність наміру обвинуваченого переховуватись від суду.
Обвинувачений ОСОБА_9 просив у продовженні строку застосовуваного до нього запобіжного заходу відмовити.
Захисник ОСОБА_10 також вважала позицію прокурора необґрунтованою, зазначені ним ризики недоведеними, просила суд врахувати тривале перебування її підзахисного під вартою та відмовити у продовженні строку застосованого до ОСОБА_8 запобіжного заходу.
Обвинувачений ОСОБА_8 утримався від висловлення своєї думки.
Суд, заслухавши доводи сторони обвинувачення та сторони захисту, дослідивши матеріали судового провадження, дійшов висновку про таке.
Відповідно до ст. 9 КПК під час кримінального провадження суд зобов'язаний неухильно додержуватись вимог КПК, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та керуватись у своїй діяльності рішеннями Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ).
Відповідно до ст. 8 КПК та практика Європейський Суд з прав людини стаття 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує основоположне право на свободу та недоторканість, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції.
Так, у справі «Маккей проти Об'єднаного Королівства» ЄСПЛ зазначив, що основна мета статті 5 Конвенції полягає у запобіганні свавільного або безпідставного позбавлення волі особи.
З наведеного витікає, що тримання особи під вартою має бути обґрунтованим, а саме у силу позиції ЄСПЛ у справі «Плесо проти Угорщини» таке рішення суду має відповідати не лише вимогам внутрішнього національного законодавства, але й постановлене з урахуванням положень Конвенції та рішень Європейського суду.
У рішенні «Вікс проти Сполученого королівства» ЄСПЛ зазначив, що особа може бути позбавлена права на свободу та недоторканість лише при дотриманні пункту 1 статті 5 Конвенції, а саме відповідно до процедури, встановленої законом, та якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення (п.п. «с» п. 1 ст. 5 Конвенції).
Європейський Суд з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» зазначив, що продовжуване утримання особи під вартою може бути виправдане у тій чи іншій справи лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають правило поваги до особистої свободи.
З наведеного витікає, що при позбавленні особи волі та продовженні такого заходу забезпечення суд повинен враховувати особливості конкретної справи, у якій необхідне тривале утримання особи під вартою у зв'язку з привалюванням суспільного інтересу та безпеки суспільства над правилом поваги до особистої свободи особи.
У зв'язку з цим, Європейський суд у справі «Ладент проти Польщі» зазначив, що тримання під вартою у відповідності до підпункту (с) пункту 1 статті 5 Конвенції має задовольнити вимогу пропорційності.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 19.10.2009 № 26-рп/2009 принцип пропорційності передбачає встановлення обмежень прав і свобод людини і громадянина за умови, що таке обмеження є суспільно необхідним.
З наведеного витікає, що принцип пропорційності, діючи у сфері застосування дії запобіжного заходу, вимагає, щоб застосований до особи захід забезпечував збалансованість приватних інтересів особи та публічних інтересів, тобто за конкретних обставин справи був необхідним важелем забезпечення належної процесуальної поведінки особи та суспільної безпеки.
У своєму рішенні у справі «Мерчеп проти Хорватії» ЄСПЛ, зазначив, що в деяких випадках стосовно особливо тяжких злочинів великого значення набувають характер і тяжкість обвинувачень, висунутих обвинуваченому, які свідчать проти його звільнення та на користь тримання його під вартою.
Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_8 та ОСОБА_9 упродовж лютого - березня 2017 року за попередньою змовою групою осіб здійснювали підготовку та посередництво у вчиненні на замовлення вбивства колишнього депутата Держаної Думи Російської Федерації ОСОБА_14 , який мав статус свідка в іншому кримінальному провадженні.
Отже, характер інкримінованих обвинуваченим дій, що полягали у свідомій та тривалій підготовкці до спричинення потерпілому смерті шляхом використання вогнепальної зброї у денний час, у людному місці - на перехресті бул. Шевченка і вул. Пушкінської, буд. №5-7/29 у місті Києві, поблизу входу до готелю «Premier Palace Hotel», вчинене на замовлення, з корисливих мотивів, свідчить про небезпідставність висновку про наявність високої ймовірності вчинення останніми позапроцесуальних дій з метою переховування від суду.
Наявність у обвинувачених сімейних зв'язків, постійного місця реєстрації не зменшують вищевикладений ризик до такого ступеню, щоб повністю виключити його.
Крім того, суд не може залишити поза увагою ризик вчинення обвинуваченими іншого злочину, оскільки ОСОБА_8 раніше був судимий, відносно ОСОБА_9 Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області здійснюється судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням останнього за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 187, ч. 4 ст. 296 та ч. 1,2 ст. 263 КК України, що свідчить про актуальність вказаного ризику.
У зв'язку з тим, що рішенням суду повинні бути забезпечені не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, суд дійшов висновку про наявність факторів, які передбачені ч.1 ст. 194 КПК, що дає підстави для визнання доцільним продовження строку тримання обвинувачених під вартою.
Із вказаних підстав суд вважає, що не підлягають задоволенню клопотання захисника ОСОБА_10 про зміну її підзахисному запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід.
При цьому відповідно до положень ч.4 ст. 183 КПК України суд вважає за можливе при постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначати розмір застави, оскільки злочин, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , вчинений із застосування насильства.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 177, 178, 180, 181, 194, 331 КПК України, суд
Продовжити строк дії застосованого до обвинуваченого ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по 06 грудня 2021 року включно.
Продовжити строк дії застосованого до обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по 06 грудня 2021 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду упродовж п'яти днів з дня проголошення судового рішення.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2
Присяжні:
ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5