Справа № 22-4688/10 Головуючий у 1 інстанції:Горбачов Ю.М.
Суддя-доповідач:Спас О.В.
«07» липня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі: головуючого Крилової О.В.
суддів: Спас О.В.
Бабак А.М.
при секретарі Мосіній О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі Запорізької області на постанову Куйбишевського районного суду Запорізької області від 09 липня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі Запорізької області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та про оскарження бездіяльності Управління Пенсійного фонду України і здійснення перерахунку недоплаченої щомісячної суми допомоги «дітям війни»,
04 березня 2009 року ОСОБА_3 звернулася до суду із вищезазначеним адміністративним позовом, в якому зазначала, що має статус дитини війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІV від 18 листопада 2004 року (далі за текстом - Закон) має право на підвищення розміру пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком. Проте Управління ПФУ за 01 січня 2006 року по 31 грудня 2008 року така надбавка до пенсії не нараховувалась та не виплачувалась. Просила зобов'язати Управління ПФУ здійснити їй перерахунок та виплату надбавки до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, відновивши строк для звернення до суду за захистом порушених прав, оскільки про факт порушення прав дізналась лише наприкінці листопада 2008 року.
Постановою Куйбишевського районного суду Запорізької області від 09 липня 2009 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано неправомірною бездіяльність Управління ПФУ в Куйбишевському районі Запорізької області щодо невиконання законодавчо визначеного обов'язку здійснити за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року перерахунок та виплату надбавки до пенсії позивачу у розмірі, встановленому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Зобов'язано Управління ПФУ в Куйбишевському районі Запорізької області здійснити перерахунок та виплату позивачу надбавки до пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з врахуванням раніше проведених підвищень до пенсії «Дітям війни» за відповідні періоди. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі про скасування судового рішення і ухвалення нового про відмову у позові Управління пенсійного фонду посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, і цього не заперечують сторони у справі, що позивач має статус "дитини війни", що надає йому право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, які встановлені Законом України "Про соціальний захист дітей війни", у тому числі і ст. 6 цього Закону, якою встановлено право на підвищення пенсії, яка нараховується та сплачується особам, які мають статус "дитини війни", на 30% мінімальної пенсії за віком.
Обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, яка передбачена ст.6 Закону України Закону України "Про соціальний захист дітей війни", позивачу (який має статус дитини війни) покладено на відповідні територіальні управління Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача.
Оскільки функції з призначення, виплати пенсій, надбавок, підвищень та доплат діючим законодавством покладено на органи Пенсійного фонду України, тому відповідач у справі, заперечуючи проти адміністративного позову, відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, повинен був довести правомірність своєї бездіяльності щодо своєчасного не нарахування та не сплати позивачу надбавки до пенсії, яка передбачена ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", але таких доказів відповідачем під час розгляду справи суду не було надано.
На час розгляду справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" передбачено, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Доводи апеляційної скарги про неможливість застосування до спірних правовідносин розміру мінімальної пенсії за віком, оскільки це суперечить вимогам статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - колегія суддів вважає безпідставними.
Нормами чинного процесуального законодавства, зокрема п. 4 ст. 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішення адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, а п. 7 ст. 9 КАС України передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Застосування судом першої інстанції у якості розрахункової величини для обчислення мінімальної пенсії за віком розміру прожиткового мінімуму, який обчислено відповідно до норм ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є правильним, оскільки у даному випадку судом першої інстанції застосовано аналогію закону.
П. 41 розділу II Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" зупинялася дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 28/2008 (№ 10-рп/2008) положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу П "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу Ш "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" - визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" є підзаконним нормативним актом і не повинна застосовуватись відповідачем як така, що суперечить Закону, який має вищу юридичну силу.
Доводи відповідача про відсутність коштів і порядку розрахунку підвищення до пенсії не є підставою для скасування правильного по суті судового рішення.
З урахуванням наведених обставин постанова відповідає вимогам закону і скасуванню чи зміні не підлягає.
Щодо строку на звернення до суду за захистом порушеного права, то колегія суддів з урахуванням фактичних обставин справи, вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про необхідність часткового задоволення позовних вимог з урахуванням визначеного ст. 99 КАС України строку звернення до суду, оскільки позивачем не надано доказів в підтвердження причини поважності пропуску річного строку.
Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються наведеними обставинами та не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст.307,308,313,317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі Запорізької області відхилити.
Постанову Куйбишевського районного суду Запорізької області від 09 липня 2009 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий: Судді: