Справа № 22-4677 Головуючий у 1 інстанції Смолка І.О. 2010 р.
Суддя-доповідач: Ломейко В.О.
08 липня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Ломейка В.О.
суддів: Полякова О.З.
Прокопенка О.Л.
При секретарі: Остащенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду Запорізької області від 12.05. 2010 року у справі за позовом Прокурора Жовтневого району м. Запоріжжя в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 до ОСОБА_3, треті особи орган опіки та піклування Жовтневої райадміністрації Запорізької міської ради, ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом вселення та визначення порядку користування квартирою,-
У лютому 2010 року прокурор звернувся до суду в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4, в якому зазначив, що відповідач по справі ОСОБА_3 та малолітня ОСОБА_6 є братом та сестрою по матері ОСОБА_7, яка 22.02.09 р. померла. Розпорядженням голови Жовтневої районної адміністрації Запорізької міської ради від 29.05.2009 року № 352-р малолітній ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, надано статус дитини-сироти, опікуном над нею призначено гр. ОСОБА_8
Вказаним розпорядженням за ОСОБА_4 збережено 1/2 частину житла за адресою: АДРЕСА_2, де до смерті проживала її мати, ОСОБА_7
Згідно з свідоцтвом про право власності на житло, виданого на. підставі розпорядження голови Жовтневої районної адміністрації Запорізької міської ради від 03.07.2009 року № 430-р, право власності на квартиру АДРЕСА_2 закріплено за малолітньою ОСОБА_6 та її братом ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності по 1\2 частині за кожним.
Таким чином, спірна квартира належить в рівних долях малолітній ОСОБА_6 та відповідачу ОСОБА_3.
Загальна площа квартири АДРЕСА_2 складає 46,9 квадратних метрів, житлова площа квартири складає 27,8 кв.м., а саме: кімната №3 площею 11,8 кв.м., кімната №4 площею 16,0'кв.м.
Відповідач ОСОБА_3 без згоди органів опіки та піклування зайняв все житло і відмовляється від здійснення його розміну, чим перешкоджає дитині здійснювати своє право користування нерухомим майном.
У зв'язку з тим, що малолітня ОСОБА_4 не має можливості мешкати у власному житлі, на даний момент вона разом зі своїм опікуном ОСОБА_8 проживає у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1.
Посилаючись на порушення відповідачем його прав, позивач просив суд усунути перешкоди у користуванні належною ОСОБА_6 1\2 частиною квартири АДРЕСА_2, шляхом вселення опікуна ОСОБА_8 та малолітньої ОСОБА_6 до квартири АДРЕСА_2; визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_2 наступним чином: виділити малолітній ОСОБА_6 та її опікуну ОСОБА_8 у користування ізольовану кімнату № 4 площею 16,0 кв.м., іншу кімнату № 3 площею 11,8 кв.м. виділити ОСОБА_3, підсобні приміщення: коридор № 1 площею 7,0 кв.м., кухню № 5 площею 7,5 кв.м., ванну № 7 площею 2,9 кв.м., вбиральню № б площею 1,2 кв.м., кладовку № 2 площею 0,5 кв.м. -залишити у спільному користуванні.
Рішенням Жовтневого районного суду Запорізької області від 12.05. 2010 року позов задоволено.
Усунуто перешкоди у користуванні належною ОСОБА_6 1\2 частиною квартири АДРЕСА_2, шляхом вселення опікуна ОСОБА_8 та малолітньої ОСОБА_6 до квартири АДРЕСА_2; визначено порядок користування квартирою АДРЕСА_2 наступним чином: виділено малолітній ОСОБА_6 та її опікуну ОСОБА_8 у користування ізольовану кімнату № 4 площею 16,0 кв.м., іншу кімнату № 3 площею 11,8 кв.м; виділено ОСОБА_3, підсобні приміщення: коридор № 1 площею 7,0 кв.м., кухню № 5 площею 7,5 кв.м., ванну № 7 площею 2,9 кв.м., вбиральню № б площею 1,2 кв.м., кладовку № 2 площею 0,5 кв.м. - залишили у спільному користуванні.
В апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_3 посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині вселення опікуна ОСОБА_8 та визначення порядку користування квартирою та ухвалити нове рішення, яким відмовити в зазначеній частині позову.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог ОСОБА_3 заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін. Ст.308 ЦПК України передбачає, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правільне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції ретельно досліджував всі надані сторонами докази, доводи представників сторін, у судовому рішенні суд дав належну оцінку зібраним доказам у їх сукупності та зробив обґрунтовані висновки.
Так, суд встановив і сторони не спростовують, що розпорядженням голови Жовтневої районної адміністрації Запорізької міської ради від 29.05.2009 року № 352-р малолітній ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, надано статус дитини-сироти, опікуном над нею призначено гр. ОСОБА_8
Спірна квартира АДРЕСА_2, загальною площою 46,9 квадратних метрів, житлова площа квартири складає 27,8 кв.м., а саме: кімната №3 площею 11,8 кв.м., кімната №4 площею 16,0'кв.м., належить на праві спільної часткової власності, по 1\2 частині за кожним, ОСОБА_6 та її брату ОСОБА_3. Відповідач ОСОБА_3 без згоди органів опіки та піклування зайняв все житло і відмовляється від вселення ОСОБА_4, та її опікуна, чим перешкоджає дитині здійснювати своє право користування нерухомим майном.
На даний час малолітня ОСОБА_4, та її опікун ОСОБА_8, мешкають в гуртожитку, іншого житла немає.
Статтями 319, 321 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Оскільки згоди, щодо вселення та користування квартирою співвласники не дійшли в зв*язку з небажанням відповідача, право неповнолітнього співвласника, відповідно до ст.16 ЦК України підлягає судовому захисту.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову про вселення та встановлення порядку користування спірною квартирою.
Доводи апеляційної скарги щодо протиправного вселення ОСОБА_8, не ґрунтуються на законі. ОСОБА_8, є опікуном малолітньої ОСОБА_4, а отже права малолітньої поєднані з обов*язками опікуна, відповідно од ст.ст. 247, 249 СК України, і колегія суддів вважає неможливим вселення малолітньої ОСОБА_4, яка потребує опіки та захисту, без її опікуна.
Також колегія не може погодитися з доводами апелянта, що його частка у власності зменшилась, оскільки встановлено лише порядок користування квартирою. Фактичний розподіл квартири між її власниками суд не проводив і апелянт не позбавлений можливості заявити відповідний позов.
Не приймає колегія доводи апелянта, що він фактично проживає з жінкою створивши сім*ю, тому йому необхідна кімната з більшою площею. Встановлено, що в спірній квартирі зареєстровано дві особи ОСОБА_3., та ОСОБА_4(а/с 8). Докази законного вселення та проживання інших осіб в матеріалах справи відсутні.
Тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо виділення в користування апелянту меншої кімнати, оскільки в більшу вселено ОСОБА_4, та її опікуна. Апелянт не позбавлений можливості вимагати від співвласника відповідної матеріальної компенсації, якщо вважає, що користується майном яке не відповідає його частці.
В той же час, колегія погоджується з доводами апелянта, що опікун не є членом сім*ї ОСОБА_4, і посилання суду першої інстанції на ст.64 ЖК України є помилковим, про те це не може бути підставою для скасування правільного по суті і справедливого рішення суду.
З огляду на викладене рішення суду першої інстанції відповідає закону і підстав для його скасування судова колегія не вбачає.
Керуючись ст.ст.209, 218, ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду Запорізької області від 12.05.2010 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий : Судді :
Справа № 22-4677 Головуючий у 1 інстанції Смолка І.О. 2010 р.
Суддя-доповідач: Ломейко В.О.
Вступна та резолютивна частини
08 липня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Ломейка В.О.
суддів: Полякова О.З.
Прокопенка О.Л.
При секретарі: Остащенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду Запорізької області від 12.05. 2010 року у справі за позовом Прокурора Жовтневого району м. Запоріжжя в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 до ОСОБА_3, треті особи орган опіки та піклування Жовтневої райадміністрації Запорізької міської ради, ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом вселення та визначення порядку користування квартирою,-
Керуючись ст.ст.209, 218, ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду Запорізької області від 12.05.2010 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий : Судді :