Справа № 357/14228/21
2/357/554/22
Категорія 69
іменем України
25 січня 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Орєхова О.І.,
за участі секретаря - Сокур О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,-
У листопаді 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, посилаючись на наступні обставини.
З відповідачем ОСОБА_2 вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з 22.02.2003 року по 26.05.2011 року, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу. Шлюб між ними розірваний рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 26.05.2011 року.
У шлюбі у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження.
Рішенням суду від 17.08.2012 року у справі № 1003/8349/2012 з відповідача було стягнуто аліменти на утримання дочки до досягнення нею повноліття.
На даний час у зв'язку з досягненням дочкою повноліття стягнення аліментів припинено.
Однак, на даний час дочка продовжує навчатися за денною формою навчання у Білоцерківському механіко-енергетичному фаховому коледжі, що підтверджується довідкою № 732 від 18.11.2021 року.
На даний час відповідач має постійне місце роботи.
Відповідно до ст. 199 СК України, батьки зобов'язані утримувати повнолітніх дітей до досягнення 23 років, якщо діти продовжують навчатися.
Просила суд стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , яка продовжує навчатись за денною формою навчання, у розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу) щомісячно, і до закінчення дочкою навчання або до досягнення нею двадцятитрирічного віку (залежності від того, яка обставина настане раніше) (а.с. 1).
Ухвалою судді від 24 грудня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у зазначеній справі. Розгляд справи у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України постановлено провести в порядку спрощеного позовного провадженням з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 13-14).
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, надала заяву, отримана судом 25.01.2022 року за вх. № 3176, в якій уточнила свої позовні вимоги та просила стягнути з відповідача на її користь аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку, справу за її позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, розглядати за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с. 17).
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надав заяву, отримана судом 25.01.2022 року за вх. № 3211, в якій просив справу за позовом ОСОБА_1 до нього про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, розглянути за його відсутності. Позов визнає в повному обсязі (а.с. 18).
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Отже, оскільки сторони не з'явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Судом встановлені фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 22 лютого 2003 року уклали шлюб, який зареєстрований Відділом реєстрації актів громадянського стану Білоцерківського міського управління юстиції Київської області, актовий запис № 150 (а.с. 2).
Встановлено, що від шлюбу у подружжя народилася дитина - донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що в матеріалах справи свідчить копія свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 , видана Відділом реєстрації актів громадянського стану Білоцерківського міського управління юстиції Київської області 09 грудня 2003 року, актовий запис № 1736, де батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 3).
Відповідно до рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 травня 2011 року, шлюб, який був зареєстрований 22 лютого 2003 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Білоцерківського міського управління юстиції Київської області, актовий запис № 150 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано (а.с. 4).
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 26 квітня 217 серпня 2012 року № 1003/8349/2012 2/1003/2503/2012 на користь ОСОБА_1 було стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно, у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 07 травня 2012 року і до досягнення дитиною повноліття, що підтверджується копією виконавчого листа, який міститься в матеріалах справи (а.с. 5).
Відповідно до статті 53 Конституції України кожен має право на освіту. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
З копії довідки № 732 від 18 листопада 2021 року, яка видана Білоцерківським механіко-енергетичним фаховим коледжем ОСОБА_3 убачається, що остання дійсно є студентом Білоцерківського механіко-енергетичного фахового коледжу з 01.09.2021 року по 30.06.2023 року. Освітньо-професійний ступінь - фаховий молодший бакалавр. Наказ про зарахування від 30.07.2021 року № 2 «З-СДЗ». На державному утриманні не перебуває. Заклад фахової передвищої освіти. Форма здобуття освіти - денна. Навчання за регіональним замовленням (а.с. 4).
Встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходиться на утриманні позивача ОСОБА_1 .
Відповідно ч.ч. 1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Стаття 198 СК України передбачає, що батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Згідно ч. 3 ст. 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
Встановлено, що відповідач ОСОБА_2 ухиляється від покладеного на нього обов'язку та не надає матеріальної допомоги на утримання своєї доньки, яка продовжує навчання.
Також, встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається на денній формі, у зв'язку з чим не в змозі офіційно працювати та не має ніяких джерел доходу і знаходиться на повному утриманні матері, позивача по справі ОСОБА_1 , тому потребує матеріальної допомоги батька, відповідача по справі ОСОБА_2 .
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Зазначений правовий висновок викладений в постанові ВС у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року справа № 346/103/17, провадження № 61-20178св18.
У відповідності до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Аналізуючи правові норми законодавства суд дійшов висновку, що стягувачу аліментів надано виняткове право вибору та ініціювання подальшої зміни в судовому порядку способу стягнення аліментів (в частці від доходу платника або в твердій грошовій сумі). Закон не встановлює обов'язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися такою можливістю, а тому платник аліментів позбавлений можливості впливати на обрання способу стягнення аліментів, однак може звернутися до суду з позовом про зменшення їх розміру.
Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В судовому засіданні досліджена заява відповідача ОСОБА_2 , отримана судом 25.01.2022 року за вх. № 3211, в якій останній просив справу за позовом ОСОБА_1 до нього про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, розглянути за його відсутності. Позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Згідно вимог ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Тому, враховуючи вищенаведені обставини, матеріальне становище дитини та матері, матеріальне становище платника аліментів, суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 підлягають стягненню аліменти на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 29 листопада 2021 року і до закінчення навчання, але не пізніш ніж до досягнення донькою двадцяти трьох років.
З 1 січня 2021 року відповідно до Закону України «Про судовий збір» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» ставки судового збору змінюються.
Як визначено у Законі, судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана: фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно п. 3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення заборгованості, неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд врахує, що за подання позову немайнового характеру особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до Закону України "Про судовий збір", що діяв на час звернення до суду та складав 908,00 гривень та оскільки позивача звільнено від сплати судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на користь держави підлягають стягненню судові витрати у сумі 908,00 гривень (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок).
Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 191, ст.ст. 198-200 СК України, ст.ст. 2, 4, 19, 82, 133, 141, 206, 265, 273, п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,- задовольнити.
Стягувати з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Біла Церква, Київської області, РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки с. Острійки, Білоцерківського району, Київської області, РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 29 листопада 2021 року і до закінчення навчання, але не пізніш ніж до досягнення донькою двадцяти трьох років.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Біла Церква, Київської області, РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір на користь держави в сумі 908,00 гривень (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок).
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць - підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 );
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ).
Повне судове рішення складено 25 січня 2022 року.
Рішення надруковане в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
СуддяО. І. Орєхов