Справа № 594/1781/21Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/817/20/22 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - запобіжні заходи
28 січня 2022 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:
головуючої - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5
в режимі відеоконференції
прокурора - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
підозрюваного - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі матеріали судового провадження за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Борщівського районного суду Тернопільської області від 29 грудня 2021 року, -
Цією ухвалою відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , тимчасово проживаючого без реєстрації по АДРЕСА_2 , громадянина України,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.135 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном до 27 лютого 2022 року.
Як слідує з оскаржуваної ухвали, слідчий СВ ВП №1 (м.Борщів) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_9 за погодженням начальника Борщівського відділу Чортківської окружної прокуратури Тернопільської області ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 12021211120000209 від 22 грудня 2021 року року звернувся із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 .
Задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.135 КК України, також суд прийшов до висновку про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_8 просить вказану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою обрати щодо нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний період доби за місцем його проживання.
Свої доводи аргументує тим, що слідчим суддею обґрунтовано застосування найсуворішого запобіжного заходу лише тяжкістю вчиненого кримінального правопорушення.
Зазначає, що судом не враховано, що він не має наміру ухилятися від слідства, а у нього на утриманні перебувають двоє малолітніх дітей.
Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваного та захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просять постановити нову ухвалу, якою змінити запобіжний захід, доводи прокурора, який вважає ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, а апеляцію такою, що не підлягає до задоволення, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст.177, 178, 183 КПК України.
Так, відповідно до положень ст.ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду; знищити або сховати будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.
Згідно ч.1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
п.5 ч.2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Матеріалами провадження встановлено, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.135 КК України, що в силу вимог ст.12 КК України є тяжким злочином.
Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою та прокурор при розгляді клопотання вказували про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 даного кримінального правопорушення, що свідчить про існування ризику, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, продовжувати злочинну діяльність або ж вчинити інше кримінальне правопорушення, а відтак, перешкодити повному, всебічному та неупередженому проведенні досудового розслідування.
Висновки слідчого судді про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_8 підозри колегія суддів вважає вірними, оскільки вони підтверджуються доданими до клопотання органу досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні доказами, які детально викладені в ухвалі слідчого судді.
Задовольняючи зазначене клопотання слідчого, місцевий суд належним чином вмотивував своє рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 , зазначив про наявність ризиків, визначених в ст.177 КПК України, а саме - можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; може продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення, незаконно впливати свідків у даному кримінальному провадженні, а відтак перешкодити повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування.
Так, слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_8 , раніше судимий, знову обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти життя та здоров'я, що вчинив під час дії іспитового строку та призвів до смерті людини і дана обставина свідчить про систематичність та стійкість протиправної поведінки підозрюваного, його небажання ставати на шлях виправлення та перевиховання, що вказує про підвищену його суспільну небезпеку як особи, а застосування менш суворих запобіжних заходів не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам.
Також, судом встановлено та підтверджується матеріалами провадження, що у вчиненні даного кримінального правопорушення підозрюється ще й інша особа, а отже існує ризик їх вільного спілкування з підозрюваним, що перешкоджатиме кримінальному провадженню.
Таким чином, судом встановлено та підтверджується матеріалами провадження, що обрання ОСОБА_8 іншого, більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою не зможе попередити ризикам, встановленим ст. 177 КПК України.
На переконання колегії суддів, таке рішення не суперечить практиці Європейського суду з прав людини, який в рішенні у справі “Летельє проти Франції” від 26 червня 1991 року вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, що виправдовують попереднє ув'язнення.
Також, при оцінці висновків слідчого судді про наявність ризиків, передбачених п.3 ч.1 ст.177 КПК України, колегія суддів вважає, що вони відповідають позиції вказаного суду, який у тому ж рішенні (п.39) визнав, що при оцінці ризику перешкоджання правосуддю реальна небезпека чинення тиску на свідків може бути на початку справи, і лише з часом зменшується та зникає зовсім.
З таким висновком слідчого судді про застосування щодо ОСОБА_8 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів повністю погоджується, оскільки прокурором в судовому засіданні доведено обставини, передбачені ст.194 КПК України.
Твердження апелянта про те, що суд не взяв до уваги особу підозрюваного та міцність його соціальних зв'язків - не відповідає даним обставинам провадження, оскільки слідчий суддя в повній мірі та у визначеному законом порядку врахував всі обставини при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під варту.
Зокрема, слідчим суддею встановлено, що у ОСОБА_8 відсутні міцні соціальні зв'язки, разом з дітьми не проживає, також протягом тривалого періоду часу не проживає за місцем своєї реєстрації, а знаходиться у с.Горошова Чортківського району, де на проживання заробляє тимчасовими підробітками.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що підозрюваний ОСОБА_8 має на утриманні двоє неповнолітніх дітей не впливає на правильність оскаржуваного рішення слідчого судді.
Приймаючи рішення про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя також не визначав розмір застави, згідно п.2 ч.4 ст.183 КПК України, вірно врахувавши при цьому об'єктивні обставини кримінального правопорушення, встановлені в судовому засіданні дані про особу підозрюваного та обсяг встановлених у даному випадку ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а тому колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, колегія суддів приходить до переконання, що вони не заслуговують на увагу, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання запобіжного заходу.
Порушень вимог КПК України, які б могли стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, по справі не встановлено.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а тому її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_8 - без задоволення.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 176 - 179, 194, 197-199, 407, 422 КПК України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Борщівського районного суду Тернопільської області від 29 грудня 2021 року - без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді