Справа №489/7962/21
Провадження №1-кп/489/605/22
іменем України
31 січня 2022 року м.Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження на підставі обвинувального акту за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Джанкой Автономної Республіки Крим, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
встановив:
Прокурором подано клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, оскільки не зникли ризик переховування обвинуваченого від суду через тяжкість покарання, яке йому загрожує, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років, а також ризик вчинення інших кримінальних правопорушень, що підтверджується тим, що обвинувачений раніше притягувався до кримінальної відповідальності, що свідчить про те, що на шлях виправлення він не став та продовжив займатись злочинною діяльністю.
Сторона захисту проти задоволення клопотання заперечувала.
Європейський суд з прав людини неодноразово в своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 підлягає задоволенню, оскільки обґрунтованими є доводи прокурора про існування ризику переховування від суду і вчинення інших кримінальних правопорушень через тяжкість покарання яке загрожує обвинуваченому в разі визнання його винним у вчиненні тяжкого злочину, також обвинувачений не має постійного джерела доходів та міцних соціальних зв'язків, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за злочини проти власності, і цим ризикам неможливо запобігти застосуванням більш м'якого запобіжного заходу, а тому є необхідність у збереженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Надана характеристика з місця проживання не свідчить про зменшення вказаних ризиків.
Керуючись ст.331 КПК України, суд
постановив:
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 31 березня 2022 року включно.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду.
Суддя